Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Населення усім, чим тільки могло, допомагало народним месникам. Немало волинян пішло у партизанські загони. У з’єднання П. С. Коротченка вступило близько 300 чоловік, М.Д. Рудича – 625, Л. Я. Іванова – 400. У червні 1943
року на Волинь прибуло Чернігівське партизанське з'єднання О. Ф. Федорова, яке зосередилось у лісах біля села Червище Камінь-Каширського району та на хуторі Лобне Ровенської області.
За рішенням ЦК КП(б)У 2 червня 1943 року створюється підпільний Волинський обком партії, першим секретарем якого був затверджений командир партизанського з’єднання двічі Герой Радянського Союзу О. Ф. Федоров.
Підпільний обком проводив серед партизанів та населення тимчасово окупованої території діяльну виховну роботу, підніс роль первинних партійних і комсомольських організацій. Підпільний обком прийняв у члени партії 70 і кандидатами в члени партії – до 300 чоловік, видано 53 номери республіканської газети «Радянська Україна» загальним тиражем до 50 тис. примірників, 8 брошур тиражем 13 тис. примірників, 7400 різних листівок, 16 тис. примірників різних газет, які поширювалися серед партизанів і населення. Лише за один рік з’єднання поповнилось за рахунок населення області на 1 тис. чоловік.
Підпільний обком КП(б)У проводив велику роботу по організації підпільних партійних і комсомольських організацій та антифашистських груп. Було створено 11 підпільних райкомів партії, 14 райкомів комсомолу та 67 антифашистських груп. В області налічувалось 22 первинні партійні, 36 комсомольських організацій, у яких перебувало на обліку 400 комуністів і 625 комсомольців. Народні месники партизанського з’єднання О. Ф. Федорова з допомогою підпільників за період з 7 липня 1943 по квітень 1944 року пустили під укіс 611 ешелонів ворога з технікою, боєприпасами і живою силою, 8 бронепоїздів, знищили понад 16 тис. солдатів і офіцерів ворога.
Широкий партизанський рух і антифашистське підпілля, в якому брало участь більше 30 тис. чоловік, завжди знаходили гарячу підтримку населення. Волиняни не пішли за зрадниками народу – українськими буржуазними націоналістами. Вони саботували виконання гітлерівських наказів, виступали проти окупаційного режиму.
27 січня 1944 року війська 13-ї армії 1-го Українського фронту почали визволення області від німецько-фашистських загарбників. їм активно допомагали партизанські загони, що діяли на Волині. 1-й і 6-й гвардійські кавалерійські корпуси, прорвавши оборону ворога, вийшли на рубіж річки Стир і у взаємодії з 76-м, 77-м і 24-м стрілецькими корпусами 1–2 лютого 1944 року з боями визволили районні центри Маневичі, Ківерці, Колки, Олику, Цумань, Теремно і обласний центр місто Луцьк, відкинули ворога за річку Стир і зайняли тут оборону.
На другому етапі воєнних дій – 3 і 4 квітня були визволені районні центри Берестечко і Сенкевичівка, 13 липня – Горохів, 18 – Локачі, 20 – Володимир-Волинський, Іваничі, Любомль, 21 – Устилуг. 6 липня війська 47-ї армії 1-го Білоруського фронту оволоділи Ковелем. Вони ж та війська 8-ї гвардійської армії у липні визволили районні центри – Заболоття, Турійськ, Стару Вижівку, Головне, Луків та багато населених пунктів. 22 липня від фашистських окупантів було очищено всю територію області.
Ще до початку визволення області ЦК КП(б)У створив Волинський обком партії на чолі з І. І. Профатіловим і виконком обласної Ради депутатів трудящих, головою якого став депутат Верховної Ради УРСР П. Н. Решетняк. Обком і облвиконком в міру визволення території області відновлювали органи Радянської влади, створювали партійні комітети та первинні партійні організації. До кінця 1944 року в області працювало вже 3 міські, 30 районних і 868 сільських Рад депутатів трудящих. При Радах створювались винищувальні групи для боротьби з бандами українських буржуазних націоналістів, жіночі ради, комісії по відбудові.
Велику допомогу трудящим Волині у відбудові та дальшому розвитку народного господарства подали ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У. Сюди була відряджена значна кількість висококваліфікованих спеціалістів. У 1944–1945 рр. в область прибуло понад 1700 інженерів, лікарів, вчителів, агрономів, партійних і радянських працівників. Поряд з цим обком КП(б)У неослабну увагу приділяв вихованню
Волинська область
Сторінка 20 з 29
Л. Я. Іванова, О. М. Сабурова, М. Д. Рудича, О. І. Артюхова, М. І. Наумова. В лютому 1944 року протягом п’яти днів вели бої в районі Ковеля партизанські з’єднання С. Ф. Маликова і О. Ф. Федорова. В цих боях гітлерівці втратили 1265 солдатів і офіцерів.Населення усім, чим тільки могло, допомагало народним месникам. Немало волинян пішло у партизанські загони. У з’єднання П. С. Коротченка вступило близько 300 чоловік, М.Д. Рудича – 625, Л. Я. Іванова – 400. У червні 1943
За рішенням ЦК КП(б)У 2 червня 1943 року створюється підпільний Волинський обком партії, першим секретарем якого був затверджений командир партизанського з’єднання двічі Герой Радянського Союзу О. Ф. Федоров.
Підпільний обком проводив серед партизанів та населення тимчасово окупованої території діяльну виховну роботу, підніс роль первинних партійних і комсомольських організацій. Підпільний обком прийняв у члени партії 70 і кандидатами в члени партії – до 300 чоловік, видано 53 номери республіканської газети «Радянська Україна» загальним тиражем до 50 тис. примірників, 8 брошур тиражем 13 тис. примірників, 7400 різних листівок, 16 тис. примірників різних газет, які поширювалися серед партизанів і населення. Лише за один рік з’єднання поповнилось за рахунок населення області на 1 тис. чоловік.
Підпільний обком КП(б)У проводив велику роботу по організації підпільних партійних і комсомольських організацій та антифашистських груп. Було створено 11 підпільних райкомів партії, 14 райкомів комсомолу та 67 антифашистських груп. В області налічувалось 22 первинні партійні, 36 комсомольських організацій, у яких перебувало на обліку 400 комуністів і 625 комсомольців. Народні месники партизанського з’єднання О. Ф. Федорова з допомогою підпільників за період з 7 липня 1943 по квітень 1944 року пустили під укіс 611 ешелонів ворога з технікою, боєприпасами і живою силою, 8 бронепоїздів, знищили понад 16 тис. солдатів і офіцерів ворога.
Широкий партизанський рух і антифашистське підпілля, в якому брало участь більше 30 тис. чоловік, завжди знаходили гарячу підтримку населення. Волиняни не пішли за зрадниками народу – українськими буржуазними націоналістами. Вони саботували виконання гітлерівських наказів, виступали проти окупаційного режиму.
27 січня 1944 року війська 13-ї армії 1-го Українського фронту почали визволення області від німецько-фашистських загарбників. їм активно допомагали партизанські загони, що діяли на Волині. 1-й і 6-й гвардійські кавалерійські корпуси, прорвавши оборону ворога, вийшли на рубіж річки Стир і у взаємодії з 76-м, 77-м і 24-м стрілецькими корпусами 1–2 лютого 1944 року з боями визволили районні центри Маневичі, Ківерці, Колки, Олику, Цумань, Теремно і обласний центр місто Луцьк, відкинули ворога за річку Стир і зайняли тут оборону.
На другому етапі воєнних дій – 3 і 4 квітня були визволені районні центри Берестечко і Сенкевичівка, 13 липня – Горохів, 18 – Локачі, 20 – Володимир-Волинський, Іваничі, Любомль, 21 – Устилуг. 6 липня війська 47-ї армії 1-го Білоруського фронту оволоділи Ковелем. Вони ж та війська 8-ї гвардійської армії у липні визволили районні центри – Заболоття, Турійськ, Стару Вижівку, Головне, Луків та багато населених пунктів. 22 липня від фашистських окупантів було очищено всю територію області.
Ще до початку визволення області ЦК КП(б)У створив Волинський обком партії на чолі з І. І. Профатіловим і виконком обласної Ради депутатів трудящих, головою якого став депутат Верховної Ради УРСР П. Н. Решетняк. Обком і облвиконком в міру визволення території області відновлювали органи Радянської влади, створювали партійні комітети та первинні партійні організації. До кінця 1944 року в області працювало вже 3 міські, 30 районних і 868 сільських Рад депутатів трудящих. При Радах створювались винищувальні групи для боротьби з бандами українських буржуазних націоналістів, жіночі ради, комісії по відбудові.
Велику допомогу трудящим Волині у відбудові та дальшому розвитку народного господарства подали ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У. Сюди була відряджена значна кількість висококваліфікованих спеціалістів. У 1944–1945 рр. в область прибуло понад 1700 інженерів, лікарів, вчителів, агрономів, партійних і радянських працівників. Поряд з цим обком КП(б)У неослабну увагу приділяв вихованню