Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поповичі
ПОПОВИЧІ — село, центр сільської Ради. Розташовані за 2 км від шосе Ковель — Луцьк, за 33 км від районного центру і за 6 км від залізничної станції Голоби. Населення — 533 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Борщівка, Великий Порськ, Жмудче, Малий Порськ, Свидники.
На території Поповичів розташована центральна садиба колгоспу ім. Мартинюка, який має 6400 га землі, в тому числі орної — 2790 га. Колгосп — мільйонер, одне з передових господарств у районі. Вирощуються зернові й технічні культури, картопля. Розвинуте молочно-м'ясне тваринництво. Тракторна бригада колгоспу — передова в районі. Тут є 33 трактори в 15-сильному обчисленні, 12 комбайнів, 16 вантажних автомашин та інша техніка. Механізовано близько 80 проц. робіт у рільництві і до 40 проц. у тваринництві. За трудові успіхи група колгоспників нагороджена орденами і медалями, серед них колишній голова колгоспу О. К. Стасюк — орденом Трудового Червоного Прапора.
У селі є восьмирічна школа, бібліотека, Будинок культури
За післявоєнні роки споруджено 118 житлових будинків.
Перша згадка про Поповичі належить до 1545 року.
В грудні 1926 року в селі виник осередок КПЗУ. З його ініціативи 8 листопада 1937 року революційно настроєна частина селян з Поповичів і Великого Порська надіслала листа до міністерства внутрішніх справ буржуазної Польщі, в якому різко протестувала проти колонізації українських земель, вимагала безплатної передачі поміщицьких земель безземельним і малоземельним селянам.
У роки Великої Вітчизняної війни жителі села мужньо боролися з фашистськими окупантами. Сміливим ватажком народних месників був місцевий житель, член КПЗУ з 1924 року Г. Ф. Мартинюк, іменем якого названий колгосп. Він організував антифашистське підпілля, що діяло в Голобському, Рожищенському і Луцькому районах. Воно мало тісні зв'язки з Торчинським і Луцьким підпіллями та партизанськими загонами з'єднання А. П. Бринського. Фашисти за роки окупації знищили 125 будинків, розстріляли багато людей, 40 чоловік відправили на каторгу до Німеччини.
В околицях Великого Порська знайдено кам'яні вироби доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Виявлено курганний могильник давньоруських часів.
У селі є восьмирічна школа, бібліотека, Будинок культури
За післявоєнні роки споруджено 118 житлових будинків.
Перша згадка про Поповичі належить до 1545 року.
В грудні 1926 року в селі виник осередок КПЗУ. З його ініціативи 8 листопада 1937 року революційно настроєна частина селян з Поповичів і Великого Порська надіслала листа до міністерства внутрішніх справ буржуазної Польщі, в якому різко протестувала проти колонізації українських земель, вимагала безплатної передачі поміщицьких земель безземельним і малоземельним селянам.
У роки Великої Вітчизняної війни жителі села мужньо боролися з фашистськими окупантами. Сміливим ватажком народних месників був місцевий житель, член КПЗУ з 1924 року Г. Ф. Мартинюк, іменем якого названий колгосп. Він організував антифашистське підпілля, що діяло в Голобському, Рожищенському і Луцькому районах. Воно мало тісні зв'язки з Торчинським і Луцьким підпіллями та партизанськими загонами з'єднання А. П. Бринського. Фашисти за роки окупації знищили 125 будинків, розстріляли багато людей, 40 чоловік відправили на каторгу до Німеччини.
В околицях Великого Порська знайдено кам'яні вироби доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Виявлено курганний могильник давньоруських часів.