Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Історичне минуле Перемиля привертало і привертає увагу археологів та істориків. Ще наприкінці XIX століття в районі села на березі Стиру було виявлено округле городище розміром 215 сажнів по колу і 5 курганів. У радянський час тут проведено археологічні розвідки, під час яких виявлено численний речовий матеріал періоду Київської Русі, в т. ч. кам'яні ливарні формочки і шаблони для виготовлення прикрас із бронзи, срібла і золота, що свідчить про високий рівень ювелірного ремесла в той час. За часів Київської Русі Перемиль був значним торговельним центром.
Першу згадку про Перемиль знаходимо в літопису під 1097 роком. Після осліплення теребовльського князя Василька Ростиславича, володимир-волинський князь Давид Ігоревич направив до нього посланців просити про мир, обіцяючи йому за це «город... Всеволож или Ополь, или Перемиль». Але, як видно з інших документів, князь Василько від цього відмовився.
Протягом XI і першої половини XII століття район Перемиля не раз ставав об'єктом князівських міжусобиць.Так, під час війни між волинським князем Романом Мстиславичем і його тестем, київським князем Рюриком Ростиславичем у 1196 році союзники Рюрика — Володимир і Мстислав — спалили «волость Романову біля Перемиля». В 1226 році війська угорського короля Андрія в ході боротьби проти Мстислава Мстиславича Удалого вторглися в цей район, захопили кілька міст і спалили їх. У 1241 році татаро-монгольська орда хана Батия розорила і спустошила всю Волинь. Внаслідок цього й Перемиль втратив своє політичне значення.
Село лежало на шляху, яким татаро-монгольські орди просувалися під час походів на Угорщину і Польщу. Так, у 1286 році татарський хан Телебу-га з своїм військом пройшов «понад Кременцем до Перемиля і тут зустрів його Володимир з напоями і дарами на Липі», руські князі часто намагалися умилостивити ханів і не допустити розорення своїх земель. Але це їм не завжди вдавалося.
У 40-х роках XIV століття Волинську землю захопило Велике князівство Литовське. Литовський князь перетворив Перемиль на значний оборонний пункт на Волині. Там стояли військові загони для захисту Волинського удільного князівства від нападів польської шляхти, що намагалася відторгнути його від Литви. В 1420 році великий литовський князь Вітовт надав Перемилю магдебурзьке право. В 1509 році його підтвердив польський король Сигізмунд І. Згідно з жалуваною грамотою Вітовта в Перемилі встановлювалося самоврядування, якому надавалось право обкладати населення податком у розмірі одної десятої від збору врожаю і промислів. Крім того, перемильські міщани повинні були платити «шостий дина-рій» від майна. В казну йшов «кожний третій динарій від штрафів». Третій динарій також платили від торгівлі м'ясом, борошном, взуттям.
За магдебурзьким правом жителі Перемиля одержали самоврядування і звільнялися від підлеглості воєводі і його намісникам. У кримінальних же справах (про вбивство, підпали та інше) на суді головував воєвода як представник великокнязівської влади, але рішення він приймав разом з війтом. Війту Перемиля надавалось «і у великих, і у малих судових справах повне право карати і засуджувати так, як це передбачалось магдебурзьким правом».
Наприкінці XV століття Перемиль належав князю Ф. Четвертинському. В 1511 році місто було пожалуване Федору та Івану Вишневецьким. Причому польський король Сигізмунд І подарував їм місто Перемиль «з торгом і ярмарками, і з правом магдебурзьким, і з землями церковними». У православному монастирі Вишневецьким надавалось право «мати ігумена від своєї руки». Король зобов'язав їх також побудувати католицький костьол. Таким чином, магдебурзьке право не врятувало місто від феодальної залежності. Тут жило багато покріпачених людей, які виконували різні повинності на користь феодалів.
Перемиль і далі залишався укріпленим пунктом на південному сході Волині. В середині XVI століття тут було укріплено вежі і вали, а також проведено ряд
Перемиль
Сторінка 1 з 5
Перемиль — село, центр сільської Ради. Розташований на лівому березі р. Стиру, за 31 км від залізничної станції Горохів і за 40 км від районного центру. Населення — 1058 чоловік. Перемильській сільській Раді підпорядковані населені пункти Богунівка, Гумнище, Липа, Новостав і Смолява. Першу згадку про Перемиль знаходимо в літопису під 1097 роком. Після осліплення теребовльського князя Василька Ростиславича, володимир-волинський князь Давид Ігоревич направив до нього посланців просити про мир, обіцяючи йому за це «город... Всеволож или Ополь, или Перемиль». Але, як видно з інших документів, князь Василько від цього відмовився.
Протягом XI і першої половини XII століття район Перемиля не раз ставав об'єктом князівських міжусобиць.Так, під час війни між волинським князем Романом Мстиславичем і його тестем, київським князем Рюриком Ростиславичем у 1196 році союзники Рюрика — Володимир і Мстислав — спалили «волость Романову біля Перемиля». В 1226 році війська угорського короля Андрія в ході боротьби проти Мстислава Мстиславича Удалого вторглися в цей район, захопили кілька міст і спалили їх. У 1241 році татаро-монгольська орда хана Батия розорила і спустошила всю Волинь. Внаслідок цього й Перемиль втратив своє політичне значення.
Село лежало на шляху, яким татаро-монгольські орди просувалися під час походів на Угорщину і Польщу. Так, у 1286 році татарський хан Телебу-га з своїм військом пройшов «понад Кременцем до Перемиля і тут зустрів його Володимир з напоями і дарами на Липі», руські князі часто намагалися умилостивити ханів і не допустити розорення своїх земель. Але це їм не завжди вдавалося.
У 40-х роках XIV століття Волинську землю захопило Велике князівство Литовське. Литовський князь перетворив Перемиль на значний оборонний пункт на Волині. Там стояли військові загони для захисту Волинського удільного князівства від нападів польської шляхти, що намагалася відторгнути його від Литви. В 1420 році великий литовський князь Вітовт надав Перемилю магдебурзьке право. В 1509 році його підтвердив польський король Сигізмунд І. Згідно з жалуваною грамотою Вітовта в Перемилі встановлювалося самоврядування, якому надавалось право обкладати населення податком у розмірі одної десятої від збору врожаю і промислів. Крім того, перемильські міщани повинні були платити «шостий дина-рій» від майна. В казну йшов «кожний третій динарій від штрафів». Третій динарій також платили від торгівлі м'ясом, борошном, взуттям.
За магдебурзьким правом жителі Перемиля одержали самоврядування і звільнялися від підлеглості воєводі і його намісникам. У кримінальних же справах (про вбивство, підпали та інше) на суді головував воєвода як представник великокнязівської влади, але рішення він приймав разом з війтом. Війту Перемиля надавалось «і у великих, і у малих судових справах повне право карати і засуджувати так, як це передбачалось магдебурзьким правом».
Наприкінці XV століття Перемиль належав князю Ф. Четвертинському. В 1511 році місто було пожалуване Федору та Івану Вишневецьким. Причому польський король Сигізмунд І подарував їм місто Перемиль «з торгом і ярмарками, і з правом магдебурзьким, і з землями церковними». У православному монастирі Вишневецьким надавалось право «мати ігумена від своєї руки». Король зобов'язав їх також побудувати католицький костьол. Таким чином, магдебурзьке право не врятувало місто від феодальної залежності. Тут жило багато покріпачених людей, які виконували різні повинності на користь феодалів.
Перемиль і далі залишався укріпленим пунктом на південному сході Волині. В середині XVI століття тут було укріплено вежі і вали, а також проведено ряд