Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Проте ні фашистський терор, ні розбій не зламали волелюбного духу волинян. З перших же днів окупації вони піднялися на активну боротьбу з окупантами та їх найманцями – українськими буржуазними націоналістами.
Віроломний напад гітлерівців на нашу країну, воєнні дії, що розгорнулися на території області в перші дні війни, не дали можливості обкому КП(б) України заздалегідь створити підпілля. Проте вже 25 липня 1941 року Волинський обком партії, який перебував у Києві, направив у різні райони області для організації підпільної роботи 24 партійні і радянські активісти. Але лише 5 чоловік – І. К. Левченко, В. А. Лотвин, Ф. С. Козловський, О. Т. Українець та О. Ф. Конопльов – добралися до місця призначення3. О. Ф. Конопльов і О. Т. Українець організували у селі Рудниках Колківського району підпільну групу, яка почала активну боротьбу з окупантами.
Наприкінці липня 1941 року ЦК КП(б)У надіслав для підпільної роботи на Волині ще 45 чоловік, серед яких були і уродженці Волині М. П. Конищук, Г. А. Карплюк та інші. М. П. Конищук створив підпільні групи у Великому Обзирі, Гриві, Набрусці та в інших селах Камінь-Каширського району, організував тут партизанський загін у складі 100 чоловік, який провадив диверсії, громив німецькі гарнізони і комендатури.
У грудні 1941 року створюється партизанська група в селищі Маневичах. Очолив її Мазурик. Згодом ця група виросла у досить великий партизанський загін під командуванням Ю. М. Собесяка. До загону входили українці, поляки, білоруси, росіяни. Загін знищив кількасот гітлерівців, пустив під укіс багато вагонів з військовою технікою. Після визволення Волині партизанський загін Ю. М. Собесяка став діяти на території Польщі. У Колківському районі розгорнув боротьбу партизанський загін, що виріс із підпільників сіл Граддя і Копилля. Його очолив член КПЗУ І. Я. Шишко. Крім того, активно діяли антифашистські підпільні групи в Луцьку, Ковелі, Торчині, в селах: Тихотин Рожищенського району, Клубочин, Сильне, Журавичі Цуманського, Колодниця, Поворськ, Білин, Дубове, Уховецьк Ковельського, Старий Мосир, Голоби, Поповичі, Борщівка Голобського районів та в багатьох інших. Активну роботу, зокрема, провадило підпілля селища Голобів. Воно мало зв’язки з Луцьком, Ковелем, багатьма селами Ковельського, Торчинського і Луцького районів. Підпілля очолював член КПЗУ з 1924 року заступник голови виконкому Голобської районної Ради Г. Ф. Мартинюк. Учасники підпілля поширювали серед населення повідомлення Радінформбюро, направляли бійців, що потрапили в оточення або втекли з полону, до партизанських загонів, допомагали партизанам проводити розвідку.
Активно діяли в тилу ворога торчинські підпільники, яких очолював учитель комуніст П. Й. Каспрук, підпільні групи П. І. Савельєвої у Луцьку, Д. Кошелєва, О. Ковбасюка і С. Л. Лаховського у Ковелі. Всього на Волині діяло близько 70 антифашистських груп та партизанських загонів.
На базі антифашистських груп О. Ф. Філюка в Цуманському, С. О. Шковороди в Шацькому, К. Г. Дармостук, М. І. Глазова у Володимир-Волинському, П. X. Самчука у Маневицькому районах та інших утворилися партизанські загони.
На листопад 1942 року партизанами було знищено понад 5 тис. окупантів та їх прислужників – українських буржуазних націоналістів, пущено під укіс 60 ешелонів, висаджено у повітря 5 складів пального і 25 продовольчих складів, розгромлено 30 поліцейських дільниць. У листопаді 1942 року від партизанського з’єднання «Баті» (Г. М Линькова), що діяло в Білорусії, на Волинь прибув загін під командуванням Героя Радянського Союзу А. П. Бринського, в кінці 1942 року він об’єднав усі партизанські загони і групи Волині.
Велику розвідувальну роботу провадили тут і партизанські загони особливого призначення під командуванням Д. М. Медведєва, М. А. Прокоп’юка, В. О. Карасьова.
У 1943 році ЦК КП(б)У та Український штаб партизанського руху направив на захід, у т. ч. і на Волинь, ряд партизанських з’єднань. З’єднання двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака пройшло по території Цуманського і Олицького районів. Здійснили рейди через Волинь з’єднання П. С. Коротченка,
Волинська область
Сторінка 19 з 29
Фашисти закрили 984 школи, позбавивши цим 185 тис. дітей права на освіту, а 4696 вчителів – на працю. В обласному драматичному театрі фашисти влаштували стайню, пограбували експонати краєзнавчого музею. Вони зруйнували 279 шкільних і 69 клубних приміщень, знищили весь книжковий фонд бібліотек області. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами народному господарству області, становила понад 8 млрд. карбованців. Віроломний напад гітлерівців на нашу країну, воєнні дії, що розгорнулися на території області в перші дні війни, не дали можливості обкому КП(б) України заздалегідь створити підпілля. Проте вже 25 липня 1941 року Волинський обком партії, який перебував у Києві, направив у різні райони області для організації підпільної роботи 24 партійні і радянські активісти. Але лише 5 чоловік – І. К. Левченко, В. А. Лотвин, Ф. С. Козловський, О. Т. Українець та О. Ф. Конопльов – добралися до місця призначення3. О. Ф. Конопльов і О. Т. Українець організували у селі Рудниках Колківського району підпільну групу, яка почала активну боротьбу з окупантами.
Наприкінці липня 1941 року ЦК КП(б)У надіслав для підпільної роботи на Волині ще 45 чоловік, серед яких були і уродженці Волині М. П. Конищук, Г. А. Карплюк та інші. М. П. Конищук створив підпільні групи у Великому Обзирі, Гриві, Набрусці та в інших селах Камінь-Каширського району, організував тут партизанський загін у складі 100 чоловік, який провадив диверсії, громив німецькі гарнізони і комендатури.
У грудні 1941 року створюється партизанська група в селищі Маневичах. Очолив її Мазурик. Згодом ця група виросла у досить великий партизанський загін під командуванням Ю. М. Собесяка. До загону входили українці, поляки, білоруси, росіяни. Загін знищив кількасот гітлерівців, пустив під укіс багато вагонів з військовою технікою. Після визволення Волині партизанський загін Ю. М. Собесяка став діяти на території Польщі. У Колківському районі розгорнув боротьбу партизанський загін, що виріс із підпільників сіл Граддя і Копилля. Його очолив член КПЗУ І. Я. Шишко. Крім того, активно діяли антифашистські підпільні групи в Луцьку, Ковелі, Торчині, в селах: Тихотин Рожищенського району, Клубочин, Сильне, Журавичі Цуманського, Колодниця, Поворськ, Білин, Дубове, Уховецьк Ковельського, Старий Мосир, Голоби, Поповичі, Борщівка Голобського районів та в багатьох інших. Активну роботу, зокрема, провадило підпілля селища Голобів. Воно мало зв’язки з Луцьком, Ковелем, багатьма селами Ковельського, Торчинського і Луцького районів. Підпілля очолював член КПЗУ з 1924 року заступник голови виконкому Голобської районної Ради Г. Ф. Мартинюк. Учасники підпілля поширювали серед населення повідомлення Радінформбюро, направляли бійців, що потрапили в оточення або втекли з полону, до партизанських загонів, допомагали партизанам проводити розвідку.
Активно діяли в тилу ворога торчинські підпільники, яких очолював учитель комуніст П. Й. Каспрук, підпільні групи П. І. Савельєвої у Луцьку, Д. Кошелєва, О. Ковбасюка і С. Л. Лаховського у Ковелі. Всього на Волині діяло близько 70 антифашистських груп та партизанських загонів.
На базі антифашистських груп О. Ф. Філюка в Цуманському, С. О. Шковороди в Шацькому, К. Г. Дармостук, М. І. Глазова у Володимир-Волинському, П. X. Самчука у Маневицькому районах та інших утворилися партизанські загони.
На листопад 1942 року партизанами було знищено понад 5 тис. окупантів та їх прислужників – українських буржуазних націоналістів, пущено під укіс 60 ешелонів, висаджено у повітря 5 складів пального і 25 продовольчих складів, розгромлено 30 поліцейських дільниць. У листопаді 1942 року від партизанського з’єднання «Баті» (Г. М Линькова), що діяло в Білорусії, на Волинь прибув загін під командуванням Героя Радянського Союзу А. П. Бринського, в кінці 1942 року він об’єднав усі партизанські загони і групи Волині.
Велику розвідувальну роботу провадили тут і партизанські загони особливого призначення під командуванням Д. М. Медведєва, М. А. Прокоп’юка, В. О. Карасьова.
У 1943 році ЦК КП(б)У та Український штаб партизанського руху направив на захід, у т. ч. і на Волинь, ряд партизанських з’єднань. З’єднання двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака пройшло по території Цуманського і Олицького районів. Здійснили рейди через Волинь з’єднання П. С. Коротченка,