Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
П’ята позачергова сесія Верховної Ради СРСР 1 листопада 1939 року задовольнила прохання Народних Зборів Західної України і прийняла Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Радянською Україною. Третя позачергова сесія Верховної Ради УРСР 15 листопада 1939 року прийняла Закон про включення Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Це був великий історичний акт. Здійснилась мрія українського народу про возз’єднання своїх земель у складі єдиної Української держави.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 4 грудня 1939 року було створено Волинську область з центром в місті Луцьку. Від Волинського воєводства до неї відійшли Володимир-Волинський, Горохівський, Ковельський, Луцький та Любомльський повіти, від Поліського – Камінь-Каширський повіт.
В обстановці великого політичного піднесення провадилися вибори у верховні органи влади. Першими представниками волинян до Верховної Ради СРСР 24 березня 1940 року були обрані селянин М. А. Васюта, робітниці М. Д. Дружук, М. Я. Яков’юк, секретар Волинського обкому КП України П. І. Таценко та відомий державний і партійний діяч Л. Р. Корнієць. Депутатами Верховної Ради УРСР стали С. А. Денисюк, А. І. Мізюк, Ф. Г. Садошенко та інші.
15 грудня 1940 року відбулися вибори до місцевих органів Радянської влади, куди волиняни обрали сотні своїх найкращих представників. 8 грудня 1939 року створено бюро обласного комітету Комуністичної партії України, а також виконком Волинської обласної Ради депутатів трудящих. Відповідно до нового адміністративного поділу обкомом і облвиконкомом було створено 3 міськкоми, 30 райкомів КП(б)У, 8 міських, 30 районних, 19 селищних і 855 сільських Рад депутатів трудящих.
Зразу ж після возз’єднання почалася велика робота по соціалістичному перетворенню народного господарства: було здійснено націоналізацію промислових підприємств, банків і засобів зв’язку; 10 тис. безробітних одержали роботу.
Велике значення для розвитку народного господарства області мала постанова ЦК КП(б)У та уряду Української РСР «Про план розвитку народного господарства в західних областях УРСР на 1940 рік». На розвиток народного господарства цих областей держава асигнувала великі кошти. IV сесія Верховної Ради УРСР (1940 р.) затвердила бюджет для Волинської області в сумі 129 477 тис. крб. Це сприяло швидкому розвиткові промисловості області. Об’єднувалися кустарні майстерні та дрібні підприємства. На кінець 1940 року в області вже діяло 313 державних і 146 кооперативних підприємств та 28 міських і районних промислових та харчових комбінатів. На них працювало понад 14 тис. робітників, або вдвоє більше, ніж у 1938 році. Обсяг промислової продукції в 1940 році зріс порівняно з 1939 роком у 2,6 раза. Соціалістичний сектор дав 62 проц. валової продукції промисловості області.
Великі зміни відбулися і на селі. В результаті земельної реформи у поміщиків, монастирів, осадників та великих урядовців було конфісковано 292,9 тис. га землі. 59,8 тис. малоземельних і безземельних господарств одержали 153 тис. га землі, а також реманент, 3852 коней, понад 6,6 тис. корів та більш як 2,6 тис. свиней, близько 3,5 тис. овець. Держава надавала селянам кредити, постачала їм сільськогосподарські машини. Відповідно до постанови Раднаркому СРСР та ЦК ВКП(б) від 16 березня 1940 року і постанови Раднаркому УРСР та ЦК КП(б)У від 27 березня 1940 року в області було створено 30 МТС. У 1941 році вони мали у своєму розпорядженні 434 трактори (в переведенні на 15-сильні) та багато інших сільськогосподарських машин.
Більш свідома частина селян розуміла, що без колективної праці їм із злиднів не вибитись, і почала об’єднуватися в колгоспи. У січні 1940 року в селі Уховецьку Ковельського району з ініціативи селян виник перший колгосп, у якому об’єдналося 140 чоловік. На початку лютого організувалася артіль в селі Брищі Луцького району. Почали створюватись колгоспи і в інших селах області. До кінця 1940 року їх налічувалося вже 42, а на початок червня 1941 року – 663
Волинська область
Сторінка 17 з 29
Голумбієвського, А. Г. Дорощук, А. І. Мізюка, В. Я. Леончука, А. С. Жовтнянського. 26 – 27 листопада 1939 року разом з усіма депутатами Народних Зборів вони одностайно затвердили Декларацію про встановлення Радянської влади в Західній Україні, Декларацію про прийняття Західної України до складу СРСР і включення її до складу Української РСР, Декларацію про конфіскацію поміщицьких земель і Декларацію про націоналізацію банків і великих промислових підприємств на Західній Україні. Цими актами було встановлено новий державний і суспільний лад, ліквідовано приватну власність на основні засоби виробництва. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 4 грудня 1939 року було створено Волинську область з центром в місті Луцьку. Від Волинського воєводства до неї відійшли Володимир-Волинський, Горохівський, Ковельський, Луцький та Любомльський повіти, від Поліського – Камінь-Каширський повіт.
В обстановці великого політичного піднесення провадилися вибори у верховні органи влади. Першими представниками волинян до Верховної Ради СРСР 24 березня 1940 року були обрані селянин М. А. Васюта, робітниці М. Д. Дружук, М. Я. Яков’юк, секретар Волинського обкому КП України П. І. Таценко та відомий державний і партійний діяч Л. Р. Корнієць. Депутатами Верховної Ради УРСР стали С. А. Денисюк, А. І. Мізюк, Ф. Г. Садошенко та інші.
15 грудня 1940 року відбулися вибори до місцевих органів Радянської влади, куди волиняни обрали сотні своїх найкращих представників. 8 грудня 1939 року створено бюро обласного комітету Комуністичної партії України, а також виконком Волинської обласної Ради депутатів трудящих. Відповідно до нового адміністративного поділу обкомом і облвиконкомом було створено 3 міськкоми, 30 райкомів КП(б)У, 8 міських, 30 районних, 19 селищних і 855 сільських Рад депутатів трудящих.
Зразу ж після возз’єднання почалася велика робота по соціалістичному перетворенню народного господарства: було здійснено націоналізацію промислових підприємств, банків і засобів зв’язку; 10 тис. безробітних одержали роботу.
Велике значення для розвитку народного господарства області мала постанова ЦК КП(б)У та уряду Української РСР «Про план розвитку народного господарства в західних областях УРСР на 1940 рік». На розвиток народного господарства цих областей держава асигнувала великі кошти. IV сесія Верховної Ради УРСР (1940 р.) затвердила бюджет для Волинської області в сумі 129 477 тис. крб. Це сприяло швидкому розвиткові промисловості області. Об’єднувалися кустарні майстерні та дрібні підприємства. На кінець 1940 року в області вже діяло 313 державних і 146 кооперативних підприємств та 28 міських і районних промислових та харчових комбінатів. На них працювало понад 14 тис. робітників, або вдвоє більше, ніж у 1938 році. Обсяг промислової продукції в 1940 році зріс порівняно з 1939 роком у 2,6 раза. Соціалістичний сектор дав 62 проц. валової продукції промисловості області.
Великі зміни відбулися і на селі. В результаті земельної реформи у поміщиків, монастирів, осадників та великих урядовців було конфісковано 292,9 тис. га землі. 59,8 тис. малоземельних і безземельних господарств одержали 153 тис. га землі, а також реманент, 3852 коней, понад 6,6 тис. корів та більш як 2,6 тис. свиней, близько 3,5 тис. овець. Держава надавала селянам кредити, постачала їм сільськогосподарські машини. Відповідно до постанови Раднаркому СРСР та ЦК ВКП(б) від 16 березня 1940 року і постанови Раднаркому УРСР та ЦК КП(б)У від 27 березня 1940 року в області було створено 30 МТС. У 1941 році вони мали у своєму розпорядженні 434 трактори (в переведенні на 15-сильні) та багато інших сільськогосподарських машин.
Більш свідома частина селян розуміла, що без колективної праці їм із злиднів не вибитись, і почала об’єднуватися в колгоспи. У січні 1940 року в селі Уховецьку Ковельського району з ініціативи селян виник перший колгосп, у якому об’єдналося 140 чоловік. На початку лютого організувалася артіль в селі Брищі Луцького району. Почали створюватись колгоспи і в інших селах області. До кінця 1940 року їх налічувалося вже 42, а на початок червня 1941 року – 663