Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Археологічні знахідки свідчать, що на території міста люди жили в різні історичні епохи: тут виявлено залишки поселень доби міді (III тисячоліття до н. е.), раннього заліза (І тисячоліття до н. е.) і перших століть нашої ери.
Володимир-Волинський відомий як одне з найстаровинніших давньоруських міст Волині. Воно назване іменем його засновника — київського князя Володимира Святославича. Стародавній городок Володимира був розташований у південній частині сучасного міста і мав вигляд неправильного п'ятикутника, укріпленого валами і ровами. Поблизу протікала річка Луга та її притока річка Смоч, які теж захищали городок.
Уперше м. Володимир-Волинський згадується в руських літописах під 988 роком, коли князь Володимир віддав його в удільне володіння своєму синові Всеволоду 3. Тоді воно стало центром удільного Володимиро-Волинського князівства. Розташований на окраїні Київської Русі, Володимир мав стратегічне значення як західний форпост проти вторгнення іноземних загарбників. Це було одне з найбільших міст Київської Русі. Воно мало досить міцні для свого часу укріплення. На високих земляних валах були збудовані дерев'яні стіни з кількома воротами. За валами розташовувалися передмістя — Завалля, Засмоччя, Залужжя та інші.
В XI—XII століттях в місті були розвинуті ремесла, зокрема виплавлення заліза з болотної руди і виробництво металевих речей (зброї, кольчуг, шоломів, мідних хрестів тощо), гончарство, будівництво як дерев'яне, так і цегляне. Археологічні пам'ятки свідчать про високий технічний рівень ремісників Володимира. Тут навіть виробляли золоті, срібні та емалеві речі, які вивозили в Київ, Чернігів та інші міста. На початку XII століття у Володимирі налічувалося понад 20 тис. жителів.
Після смерті київського князя Володимира Святославича (1015 р.) розгорілася міжусобна боротьба за київський престол. Старший син князя Святополк Окаянний покликав на допомогу польського князя Болеслава Хороброго, який у 1018 році на чолі великого війська вступив на територію Русі і на деякий час захопив Київ. Повсталий народ вигнав його. Повертаючись до Польщі, Болеслав Хоробрий загарбав волинські землі, в тому числі й м. Володимир. Лише в 1031 році їх відвоював київський князь Ярослав Мудрий. У 1199 році Володимир ввійшов до складу і став столицею Галицько-Волинського князівства, яке утворилося в результаті об'єднання волинських і галицьких земель князем Романом Мстиславичем.
За роки князювання цього видатного державного діяча та його сина Данила Романовича Володимир став одним з найкращих і найбільш упорядкованих руських міст. Відвідавши Володимир у 1231 році, угорський король Андрій, який побував у багатьох країнах Європи і Азії, був надзвичайно вражений його красою.
Розташування Володимира на вигідному водному шляху (Балтійське море — Вісла — Західний Буг — Дністер — Чорне море) сприяло розвитку торгівлі. Для розвантаження і навантаження суден у місті були обладнані спеціальні «увози». Через Володимир пролягав шлях, що зв'язував Русь з Польщею: Київ —Луцьк — Володимир —Краків —Битом —Ополе —Вроцлав. Важливе економічне значення мала також дорога, яка сполучала Володимир з польським містом Торунем. У XII — XIII століттях Володимир став одним із значних центрів торгівлі Русі з країнами західної Європи.
Досить високого рівня досягла у стародавньому Володимирі культура. В місті при єпіскопській кафедрі існувала школа, відкрита, ймовірно, після 992 року, коли була створена єпархія. Видатний літописець Нестор приїжджав у Володимир «смотрения ради училищ и наставления учителей».
У XII столітті в місті склалася своя архітектурно-мистецька школа, тісно пов'язана з архітектурою Придніпров'я. Про це свідчать Успенський собор, побудований у 1157—1160 рр. за часів князювання Мстислава Ізяславича, і розкопані в урочищі Федорівщині залишки великої церкви. Обидві споруди за планом повторюють Успенський собор Києво-Печерської лаври. Своєю архітектурою собор у Володимирі подібний до київських і чернігівських культових споруд, що є одним із свідчень єдності і зв'язків руських земель після
Володимир-Волинський
Сторінка 1 з 14
Володимир-Волинський — місто, центр Володимир-Волинського району, розташоване на річці Лузі (притоці Західного Бугу), вузол автошляхів. У місті—залізнична станція на лінії Ковель—Львів. Населення—24 тис. чоловік. Володимир-Волинський відомий як одне з найстаровинніших давньоруських міст Волині. Воно назване іменем його засновника — київського князя Володимира Святославича. Стародавній городок Володимира був розташований у південній частині сучасного міста і мав вигляд неправильного п'ятикутника, укріпленого валами і ровами. Поблизу протікала річка Луга та її притока річка Смоч, які теж захищали городок.
Уперше м. Володимир-Волинський згадується в руських літописах під 988 роком, коли князь Володимир віддав його в удільне володіння своєму синові Всеволоду 3. Тоді воно стало центром удільного Володимиро-Волинського князівства. Розташований на окраїні Київської Русі, Володимир мав стратегічне значення як західний форпост проти вторгнення іноземних загарбників. Це було одне з найбільших міст Київської Русі. Воно мало досить міцні для свого часу укріплення. На високих земляних валах були збудовані дерев'яні стіни з кількома воротами. За валами розташовувалися передмістя — Завалля, Засмоччя, Залужжя та інші.
В XI—XII століттях в місті були розвинуті ремесла, зокрема виплавлення заліза з болотної руди і виробництво металевих речей (зброї, кольчуг, шоломів, мідних хрестів тощо), гончарство, будівництво як дерев'яне, так і цегляне. Археологічні пам'ятки свідчать про високий технічний рівень ремісників Володимира. Тут навіть виробляли золоті, срібні та емалеві речі, які вивозили в Київ, Чернігів та інші міста. На початку XII століття у Володимирі налічувалося понад 20 тис. жителів.
Після смерті київського князя Володимира Святославича (1015 р.) розгорілася міжусобна боротьба за київський престол. Старший син князя Святополк Окаянний покликав на допомогу польського князя Болеслава Хороброго, який у 1018 році на чолі великого війська вступив на територію Русі і на деякий час захопив Київ. Повсталий народ вигнав його. Повертаючись до Польщі, Болеслав Хоробрий загарбав волинські землі, в тому числі й м. Володимир. Лише в 1031 році їх відвоював київський князь Ярослав Мудрий. У 1199 році Володимир ввійшов до складу і став столицею Галицько-Волинського князівства, яке утворилося в результаті об'єднання волинських і галицьких земель князем Романом Мстиславичем.
За роки князювання цього видатного державного діяча та його сина Данила Романовича Володимир став одним з найкращих і найбільш упорядкованих руських міст. Відвідавши Володимир у 1231 році, угорський король Андрій, який побував у багатьох країнах Європи і Азії, був надзвичайно вражений його красою.
Розташування Володимира на вигідному водному шляху (Балтійське море — Вісла — Західний Буг — Дністер — Чорне море) сприяло розвитку торгівлі. Для розвантаження і навантаження суден у місті були обладнані спеціальні «увози». Через Володимир пролягав шлях, що зв'язував Русь з Польщею: Київ —Луцьк — Володимир —Краків —Битом —Ополе —Вроцлав. Важливе економічне значення мала також дорога, яка сполучала Володимир з польським містом Торунем. У XII — XIII століттях Володимир став одним із значних центрів торгівлі Русі з країнами західної Європи.
Досить високого рівня досягла у стародавньому Володимирі культура. В місті при єпіскопській кафедрі існувала школа, відкрита, ймовірно, після 992 року, коли була створена єпархія. Видатний літописець Нестор приїжджав у Володимир «смотрения ради училищ и наставления учителей».
У XII столітті в місті склалася своя архітектурно-мистецька школа, тісно пов'язана з архітектурою Придніпров'я. Про це свідчать Успенський собор, побудований у 1157—1160 рр. за часів князювання Мстислава Ізяславича, і розкопані в урочищі Федорівщині залишки великої церкви. Обидві споруди за планом повторюють Успенський собор Києво-Печерської лаври. Своєю архітектурою собор у Володимирі подібний до київських і чернігівських культових споруд, що є одним із свідчень єдності і зв'язків руських земель після