Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В результаті діяльності партійних організацій уже в 1950 році серед районних працівників було понад 6 тис. чоловік з числа місцевого населення. З 1074 голів колгоспів 780 чоловік були місцевими жителями. В Рожищенському районі, наприклад, з 53 голів колгоспів 49 були уродженцями Волині. Колишні селяни-бідняки, зачинателі колгоспного руху в області – С. С. Шульгач, Д. М. Безручко, В. М. Фінкевич, О. С. Панасюк та інші – нині очолюють передові колгоспи.
Дбаючи про добір і виховання кадрів, партійні організації одночасно займались і питанням зростання своїх рядів за рахунок місцевих робітників, селян, колгоспників та інтелігенції. Якщо на 1 січня 1945 року обласна партійна організація налічувала у своєму складі 1889 комуністів, то на кінець 1952 року – вже 8847 членів і кандидатів у члени ВКП(б). Це дало можливість посилити діяльність партійних організацій на селі. У 1952 році в області було 804 первинні партійні організації, в т. ч. в колгоспах – 239 партійних та 102 партійно-кандидатські і партійно-комсомольські групи.
Обком партії належну увагу приділяв і вихованню молоді, залученню її до комсомолу. Зразу ж після визволення області на підприємствах, в установах, учбових закладах і селах відновили свою діяльність комсомольські організації, які були створені в 1940 – 1941 рр. В ряди комсомолу вливалась передова молодь. Обласна комсомольська організація зросла з 13 тис. у 1946 до 37,4 тис. членів ВЛКСМ у 1950 році. На кінець 1952 року обласна комсомольська організація налічувала близько 44 тис. чоловік. З її рядів виросло багато партійних, радянських, господарських працівників, спеціалістів народного господарства.
У післявоєнні роки в діяльності обласної парторганізації, як і всієї партії, важливе місце посідала виховна та ідеологічна робота серед населення. До агітаційно-масової роботи було залучено понад 2 тис. комуністів, близько 5,5 тис. комсомольців, велика армія інтелігенції.
Всі заходи по відбудові і дальшому розвитку народного господарства, завершенню колективізації, залученню населення до активної участі в громадсько-політичному житті доводилося провадити, долаючи опір банд українських буржуазних націоналістів. Особливу ненависть оунівські бандити проявляли до колгоспного ладу. Вони відчували, що колективізація сільського господарства і ліквідація куркульства позбавлять їх соціальної бази та джерел матеріального забезпечення. Тому вони по-звірячому розправлялися з колгоспним активом. Від рук бандитів загинуло багато партійних і радянських працівників, зачинателів колгоспного руху. Бандити закатували завідуючого Теремнівським районним відділом охорони здоров’я Н. Коблюка. В селі Мельники-Мостицькі Ратнівського району вони замордували голову і секретаря сільської Ради А. Кіпеня та І. Ладана. В селі Городище Сенкевичівського району оунівці вбили 6 активістів – організаторів колгоспу, а в селі Зеленому Берестечківського району – всю сім’ю Наврускевичів, в якій було 8 дітей від 1 до 13 років. Жертвами українських буржуазних націоналістів стали заступник завідуючого відділом обкому партії А. С. Гонтовенко, перший секретар Старовижівського райкому П. О. Жуков, колишній командир партизанського загону М. П. Конищук та багато інших. Трудящі, спираючись на органи Радянської влади, активно включились у боротьбу з українськими буржуазними націоналістами і знищили їх.
Переборюючи труднощі, трудівники області ще з більшою енергією відбудовували народне господарство. Протягом 1945 року залізничники відбудували 546 км залізниць, 25 мостів, 27 вокзалів, Ковельське паровозне і вагонне депо, забезпечили нормальний рух поїздів на всіх головних лініях. У Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському та в районних центрах відновили роботу 7 електростанцій, 12 заводів і фабрик, 125 промислових артілей. Почали видавати продукцію районні і міські промислові та харчові комбінати. За 1945 рік було випущено продукції на 21 млн. крб., або 32 проц. довоєнного рівня.
Селянам було повернуто всі землі, якими вони користувалися до війни. Додаткові наділи з державного земельного фонду одержали 19 тис. господарств. Безкінні господарства на пільгових умовах придбали 4 тис. коней. Для придбання худоби і будівництва житла держава виділила 2 млн. крб. кредиту. В селах було створено 1033 земельні громади, які подавали допомогу бідняцьким
Волинська область
Сторінка 21 з 29
кадрів з місцевого населення. В області були створені курси для підготовки радянських і партійних, сільськогосподарських і культосвітніх працівників, вчителів, медичних працівників. Лише на курсах по підготовці механізаторів, рільників, овочівників протягом 1946–1947 рр. було підготовлено до 2 тис. чоловік, на курсах голів сільських Рад – 800 чол., на вчительських – понад 1 тис. чоловік. Дбаючи про добір і виховання кадрів, партійні організації одночасно займались і питанням зростання своїх рядів за рахунок місцевих робітників, селян, колгоспників та інтелігенції. Якщо на 1 січня 1945 року обласна партійна організація налічувала у своєму складі 1889 комуністів, то на кінець 1952 року – вже 8847 членів і кандидатів у члени ВКП(б). Це дало можливість посилити діяльність партійних організацій на селі. У 1952 році в області було 804 первинні партійні організації, в т. ч. в колгоспах – 239 партійних та 102 партійно-кандидатські і партійно-комсомольські групи.
Обком партії належну увагу приділяв і вихованню молоді, залученню її до комсомолу. Зразу ж після визволення області на підприємствах, в установах, учбових закладах і селах відновили свою діяльність комсомольські організації, які були створені в 1940 – 1941 рр. В ряди комсомолу вливалась передова молодь. Обласна комсомольська організація зросла з 13 тис. у 1946 до 37,4 тис. членів ВЛКСМ у 1950 році. На кінець 1952 року обласна комсомольська організація налічувала близько 44 тис. чоловік. З її рядів виросло багато партійних, радянських, господарських працівників, спеціалістів народного господарства.
У післявоєнні роки в діяльності обласної парторганізації, як і всієї партії, важливе місце посідала виховна та ідеологічна робота серед населення. До агітаційно-масової роботи було залучено понад 2 тис. комуністів, близько 5,5 тис. комсомольців, велика армія інтелігенції.
Всі заходи по відбудові і дальшому розвитку народного господарства, завершенню колективізації, залученню населення до активної участі в громадсько-політичному житті доводилося провадити, долаючи опір банд українських буржуазних націоналістів. Особливу ненависть оунівські бандити проявляли до колгоспного ладу. Вони відчували, що колективізація сільського господарства і ліквідація куркульства позбавлять їх соціальної бази та джерел матеріального забезпечення. Тому вони по-звірячому розправлялися з колгоспним активом. Від рук бандитів загинуло багато партійних і радянських працівників, зачинателів колгоспного руху. Бандити закатували завідуючого Теремнівським районним відділом охорони здоров’я Н. Коблюка. В селі Мельники-Мостицькі Ратнівського району вони замордували голову і секретаря сільської Ради А. Кіпеня та І. Ладана. В селі Городище Сенкевичівського району оунівці вбили 6 активістів – організаторів колгоспу, а в селі Зеленому Берестечківського району – всю сім’ю Наврускевичів, в якій було 8 дітей від 1 до 13 років. Жертвами українських буржуазних націоналістів стали заступник завідуючого відділом обкому партії А. С. Гонтовенко, перший секретар Старовижівського райкому П. О. Жуков, колишній командир партизанського загону М. П. Конищук та багато інших. Трудящі, спираючись на органи Радянської влади, активно включились у боротьбу з українськими буржуазними націоналістами і знищили їх.
Переборюючи труднощі, трудівники області ще з більшою енергією відбудовували народне господарство. Протягом 1945 року залізничники відбудували 546 км залізниць, 25 мостів, 27 вокзалів, Ковельське паровозне і вагонне депо, забезпечили нормальний рух поїздів на всіх головних лініях. У Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському та в районних центрах відновили роботу 7 електростанцій, 12 заводів і фабрик, 125 промислових артілей. Почали видавати продукцію районні і міські промислові та харчові комбінати. За 1945 рік було випущено продукції на 21 млн. крб., або 32 проц. довоєнного рівня.
Селянам було повернуто всі землі, якими вони користувалися до війни. Додаткові наділи з державного земельного фонду одержали 19 тис. господарств. Безкінні господарства на пільгових умовах придбали 4 тис. коней. Для придбання худоби і будівництва житла держава виділила 2 млн. крб. кредиту. В селах було створено 1033 земельні громади, які подавали допомогу бідняцьким