Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Олеськ
ОЛЕСЬК — село, центр сільської Ради. Розташований за 18 км на південний схід від районного центру і залізничної станції Любомль. Населення — 1474 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Глинянка.
В Олеську розташована центральна садиба колгоспу ім. Шевченка, який має 5675 га земельних угідь, у тому числі 1775 га орної землі. Артіль спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
В селі працюють середня школа, бібліотека, клуб. З 1958 року діє первинна організація товариства «Знання». Є дільнична лікарня на 25 ліжок.
Уперше село згадується в історичних документах 1564 року. Тоді тут налічувалося 8 дворів і 49 чоловік. З 1768 року до 1849 року Олеськ був власністю графа Браницького. З кінця 40-х рр. XIX століття після конфіскації державою володінь К. Браницького у Володимир-Волинському повіті селяни Олеська були віднесені до категорії державних. З того часу село стало волосним центром. У 1869 році відкрито однокласне сільське училище.
У серпні 1920 року в Олеську було встановлено Радянську владу, створено волревком, головою якого був П. С. Лебідь. За активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади в 1917—1920 рр. П. С. Лебедя нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1934 році в селі виник осередок КПЗУ на чолі з Г. К. Чухрієм. Комуністи і комсомольці виступали організаторами революційної боротьби проти поневолювачів. Під їх керівництвом у 1935 році поблизу Олеська відбулася першотравнева маївка, в якій брали участь близько 100 чоловік. 1 Травня 1936 року було вивішено 11 транспарантів, 11 плакатів, багато революційних відозв.
За роки тимчасової фашистської окупації гітлерівці розстріляли 18 чоловік, вивезли на каторжні роботи до Німеччини 318 чоловік, спалили 12 дворів. З перших днів окупації в селі розпочався антифашистський рух. Організаторами першої підпільної групи були С. Н. Синзон і В. Г. Вавршп. Група розповсюджувала листівки, проводила широку агітаційну роботу серед населення, збирала зброю і боєприпаси, зривала виконання планів окупаційних властей по здачі продуктів харчування, громила відділки поліції. Наприкінці 1941 року підпільники розгромили фашистську каральну групу, знищивши 20 гітлерівців.
18 липня 1944 року частини Червоної Армії визволили Олеськ.
В селі працюють середня школа, бібліотека, клуб. З 1958 року діє первинна організація товариства «Знання». Є дільнична лікарня на 25 ліжок.
Уперше село згадується в історичних документах 1564 року. Тоді тут налічувалося 8 дворів і 49 чоловік. З 1768 року до 1849 року Олеськ був власністю графа Браницького. З кінця 40-х рр. XIX століття після конфіскації державою володінь К. Браницького у Володимир-Волинському повіті селяни Олеська були віднесені до категорії державних. З того часу село стало волосним центром. У 1869 році відкрито однокласне сільське училище.
У серпні 1920 року в Олеську було встановлено Радянську владу, створено волревком, головою якого був П. С. Лебідь. За активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади в 1917—1920 рр. П. С. Лебедя нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1934 році в селі виник осередок КПЗУ на чолі з Г. К. Чухрієм. Комуністи і комсомольці виступали організаторами революційної боротьби проти поневолювачів. Під їх керівництвом у 1935 році поблизу Олеська відбулася першотравнева маївка, в якій брали участь близько 100 чоловік. 1 Травня 1936 року було вивішено 11 транспарантів, 11 плакатів, багато революційних відозв.
За роки тимчасової фашистської окупації гітлерівці розстріляли 18 чоловік, вивезли на каторжні роботи до Німеччини 318 чоловік, спалили 12 дворів. З перших днів окупації в селі розпочався антифашистський рух. Організаторами першої підпільної групи були С. Н. Синзон і В. Г. Вавршп. Група розповсюджувала листівки, проводила широку агітаційну роботу серед населення, збирала зброю і боєприпаси, зривала виконання планів окупаційних властей по здачі продуктів харчування, громила відділки поліції. Наприкінці 1941 року підпільники розгромили фашистську каральну групу, знищивши 20 гітлерівців.
18 липня 1944 року частини Червоної Армії визволили Олеськ.