Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Заболотці
ЗАБОЛОТЦІ – село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру і залізничної станції Іваничі, за 5 км від шосе Володимир-Волинський – Львів. Населення – 1175 чоловік. Сільраді підпорядковане село Заставне (кол. Жджари).
У селі розташована центральна садиба колгоспу ім. Мічуріна, який має 2178 га землі, в тому числі 1496 га орної. Основний напрям господарства – вирощування зернових і технічних культур; розвинуте молочно-м’ясне тваринництво. З допоміжних підприємств є цегельний завод. За досягнуті успіхи в розвитку колгоспного виробництва голова колгоспу О. К. Округін нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
У Заболотцях є восьмирічна школа, бібліотека, Палац культури.
Вперше село згадується в документах другої половини XV століття.
У квітні 1861 року кріпаки Заболотців на знак протесту проти жорстокої експлуатації відмовились виконувати панщину. Під час окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею (1920 – 1939 рр.) у селі діяла організація КПЗУ, члени якої згодом були заарештовані та засуджені на «процесі 151» у Володимирі-Волинському, зокрема, І. Ф. Карась – на довічне ув’язнення, інші – до 4 років ув’язнення.
22 червня 1941 року тут вела бій з німецько-фашистськими загарбниками 12-а прикордонна застава Сокальського прикордонного загону. Герої-прикордонники до кінця виконали свій обов’язок – загинули, але ні на крок не відступили. Смертю героя загинув начальник застави Ю. І. Уткін, який похований на кладовищі в селі Заболотцях. На його могилі жителі села встановили пам’ятник. В 1967 році на березі р. Бугу в пам’ять героїв-прикордонників споруджено триметровий обеліск-монумент.
В період німецько-фашистської окупації фашисти по-звірячому замучили 70 жителів села.
У Заболотцях є восьмирічна школа, бібліотека, Палац культури.
Вперше село згадується в документах другої половини XV століття.
У квітні 1861 року кріпаки Заболотців на знак протесту проти жорстокої експлуатації відмовились виконувати панщину. Під час окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею (1920 – 1939 рр.) у селі діяла організація КПЗУ, члени якої згодом були заарештовані та засуджені на «процесі 151» у Володимирі-Волинському, зокрема, І. Ф. Карась – на довічне ув’язнення, інші – до 4 років ув’язнення.
22 червня 1941 року тут вела бій з німецько-фашистськими загарбниками 12-а прикордонна застава Сокальського прикордонного загону. Герої-прикордонники до кінця виконали свій обов’язок – загинули, але ні на крок не відступили. Смертю героя загинув начальник застави Ю. І. Уткін, який похований на кладовищі в селі Заболотцях. На його могилі жителі села встановили пам’ятник. В 1967 році на березі р. Бугу в пам’ять героїв-прикордонників споруджено триметровий обеліск-монумент.
В період німецько-фашистської окупації фашисти по-звірячому замучили 70 жителів села.