Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1700 році на території села було знайдено скарб римських монет II – III століть нашої ери.
Ківерці – місто відносно молоде, йому ще немає й ста років. Його виникненню сприяло бурхливе будівництво залізниць, яке розгорнулося в Росії після скасування кріпосного права. В 1870 – 1873 рр., під час прокладення залізниці між Житомиром та Ковелем і Брестом, за 7 км від села Ківерців (нині Прилуцьке) була споруджена станція, яка дістала назву цього села. В 1890 році військове відомство проклало через місто Ківерці залізницю, яка й включила станцію у залізничну мережу країни. Пізніше була побудована залізниця від Луцька до тодішнього державного кордону з Австро-Угорщиною, вона з'єднала Луцьк зі Львовом через Радехів та Кам’янку-Бузьку; так Ківерці стали важливим залізничним вузлом.
У кінці XIX століття правління Південно-Західної залізниці збудувало на станції Ківерці шпалопросочувальний завод потужністю близько 200 тис. шпал на рік. Тоді ж у Ківерцях спорудили невелику ремонтну майстерню (з 1901 року – депо). В 1902 році став до ладу лісопильний завод (тартак). Поява нових підприємств і розвиток існуючих зумовили зростання кількості робітників та службовців. Станція поступово перетворювалась у населений пункт. На 1910 рік у Ківерцях налічувалося 26 дворів і 206 чоловік.
Становище робітників, що працювали на підприємствах і на залізниці, було дуже тяжке. Робочий день тривав 15 – 17 годин, зарплата – мізерна. До того ж, робітники були позбавлені будь-яких політичних прав. Все це викликало незадоволення трудящих існуючим ладом. В період революції 1905 – 1907 рр. залізничники Ківерців взяли участь у двотижневому страйку, яким керував Ковельський страйковий комітет. Рух поїздів на всій залізничній дільниці було паралізовано. Члени комітету розповсюджували листівки революційного змісту, проводили мітинги.
Коли почалася перша світова війна, Ківерці опинились у прифронтовій смузі і стали важливим стратегічним вузлом. Тут були розташовані частини 8-ї російської армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. О. Брусилова, яка відіграла вирішальну роль у прориві ворожого фронту влітку 1916 року. Через Ківерці в роки війни більшовики доставляли на фронт революційну літературу, що нелегально розповсюджувалася серед солдатів.
Після перемоги Лютневої революції і до червня 1917 року владу в Ківерцях здійснювали органи Тимчасового уряду. За наказом Верховного головнокомандуючого в кінці березня 1917 року із солдатів запасу тут був сформований 615-й Ківерцівський полк, який мав узяти участь в літньому наступі, що готував Тимчасовий уряд. У полку велику агітаційну роботу провадили більшовики, внаслідок чого почалися революційні виступи солдатів. Командування розформувало полк.
У жовтні 1917 року контрреволюція намагалась направити з Південно-Західного фронту на Петроград війська для придушення збройного повстання. Ківерцівські залізничники створили більшовицький страйковий комітет; вони не пропускали через залізничний вузол війська з фронту. 15 грудня ківерцівські залізничники організували ешелон з 14 вагонів для відправки революційних військ з Луцька до Ровно, трудящі якого почали боротьбу за встановлення Радянської влади. Наприкінці грудня, коли петлюрівці захопили Ровно, ківерцівські залізничники забезпечили перевезення з Луцька туди революційних солдатів Туркестанської дивізії, які допомогли ровенським більшовикам визволити місто від гайдамаків і відновити там Радянську владу. Але в березні 1918 року Ківерці були захоплені австро-німецькими військами. Населення окупованих районів піднялося на боротьбу проти загарбників. На станції Ківерці в червні 1918 року партизани підірвали ворожий ешелон, було виведено з ладу 26 вагонів, вбито трьох кайзерівських солдатів. У липні 1918 року ківерцівські залізничники взяли активну участь у загальному страйку, що охопив Коростенський, Здолбунівський і Сарненський залізничні вузли. Страйк поширився на всю Південно-Західну залізницю і зірвав плани перевезень німецьких окупантів.
Після краху німецької окупації на Україні Ківерці у травні 1919 року захопили білополяки. Населення знову піднялося на боротьбу проти іноземних поневолювачів. Робітники майже на два місяці вивели з ладу залізничне
Ківерці
Сторінка 1 з 7
Ківерці – місто районного підпорядкування, центр Ківерцівського району, залізничний вузол. Розташовані за 12 км на північний схід від Луцька. Населення – 11,4 тис. чоловік.У 1700 році на території села було знайдено скарб римських монет II – III століть нашої ери.
У кінці XIX століття правління Південно-Західної залізниці збудувало на станції Ківерці шпалопросочувальний завод потужністю близько 200 тис. шпал на рік. Тоді ж у Ківерцях спорудили невелику ремонтну майстерню (з 1901 року – депо). В 1902 році став до ладу лісопильний завод (тартак). Поява нових підприємств і розвиток існуючих зумовили зростання кількості робітників та службовців. Станція поступово перетворювалась у населений пункт. На 1910 рік у Ківерцях налічувалося 26 дворів і 206 чоловік.
Становище робітників, що працювали на підприємствах і на залізниці, було дуже тяжке. Робочий день тривав 15 – 17 годин, зарплата – мізерна. До того ж, робітники були позбавлені будь-яких політичних прав. Все це викликало незадоволення трудящих існуючим ладом. В період революції 1905 – 1907 рр. залізничники Ківерців взяли участь у двотижневому страйку, яким керував Ковельський страйковий комітет. Рух поїздів на всій залізничній дільниці було паралізовано. Члени комітету розповсюджували листівки революційного змісту, проводили мітинги.
Коли почалася перша світова війна, Ківерці опинились у прифронтовій смузі і стали важливим стратегічним вузлом. Тут були розташовані частини 8-ї російської армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. О. Брусилова, яка відіграла вирішальну роль у прориві ворожого фронту влітку 1916 року. Через Ківерці в роки війни більшовики доставляли на фронт революційну літературу, що нелегально розповсюджувалася серед солдатів.
Після перемоги Лютневої революції і до червня 1917 року владу в Ківерцях здійснювали органи Тимчасового уряду. За наказом Верховного головнокомандуючого в кінці березня 1917 року із солдатів запасу тут був сформований 615-й Ківерцівський полк, який мав узяти участь в літньому наступі, що готував Тимчасовий уряд. У полку велику агітаційну роботу провадили більшовики, внаслідок чого почалися революційні виступи солдатів. Командування розформувало полк.
У жовтні 1917 року контрреволюція намагалась направити з Південно-Західного фронту на Петроград війська для придушення збройного повстання. Ківерцівські залізничники створили більшовицький страйковий комітет; вони не пропускали через залізничний вузол війська з фронту. 15 грудня ківерцівські залізничники організували ешелон з 14 вагонів для відправки революційних військ з Луцька до Ровно, трудящі якого почали боротьбу за встановлення Радянської влади. Наприкінці грудня, коли петлюрівці захопили Ровно, ківерцівські залізничники забезпечили перевезення з Луцька туди революційних солдатів Туркестанської дивізії, які допомогли ровенським більшовикам визволити місто від гайдамаків і відновити там Радянську владу. Але в березні 1918 року Ківерці були захоплені австро-німецькими військами. Населення окупованих районів піднялося на боротьбу проти загарбників. На станції Ківерці в червні 1918 року партизани підірвали ворожий ешелон, було виведено з ладу 26 вагонів, вбито трьох кайзерівських солдатів. У липні 1918 року ківерцівські залізничники взяли активну участь у загальному страйку, що охопив Коростенський, Здолбунівський і Сарненський залізничні вузли. Страйк поширився на всю Південно-Західну залізницю і зірвав плани перевезень німецьких окупантів.
Після краху німецької окупації на Україні Ківерці у травні 1919 року захопили білополяки. Населення знову піднялося на боротьбу проти іноземних поневолювачів. Робітники майже на два місяці вивели з ладу залізничне