Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Волинська область

Затяжна економічна криза, яка різко погіршила становище трудящих, призвела до небаченого загострення класових суперечностей. Натхнені успішним будівницт­вом соціалізму в СРСР, трудящі Волині посилили опір окупантам. На той час Во­линь була відома масовими революційними виступами трудящих. За даними офі­ціальної статистики, у 1930 –1934 рр. на Волині відбулося 2494 різні конфлікти на виробництві, в т. ч. 21 страйк робітників. За широке розгортання класової боротьби, за масові виступи трудящих проти гнобителів, особливо за активну діяльність кому­ністів трудящі називали її «Червоною Волинню».
Волинський окружком КПЗУ на чолі з С. Бойком проводив діяльну революцій­ну роботу серед усіх верств населення. Розповсюджувалися листівки, відозви, брошури, в яких висвітлювались досягнення Радянського Союзу, організо­вувалися масові селянські страйки. Поширеною формою боротьби трудящих бу­ли масові підпали маєтків поміщиків, садиб осадників і куркулів, скирт хліба, сіна тощо. У 1930 році на Волині було зареєстровано 393, а в 1931 році – 416 підпалів.
Уряд буржуазно-поміщицької Польщі намагався силою придушити революцій­ний рух трудящих Волині. Тут було утворено 228 поліцейських постерунків і 5 ко­місаріатів поліції. Масовими арештами комуністів, кривавими пацифікаціями оку­панти марно намагалися паралізувати волю українського народу до боротьби за своє визволення. Восени 1930 року на Волині провокатор-націоналіст ви­казав поліції 175 активістів КПЗУ, в т. ч. С. Бойка, Б. Дудикевича, О. Платонову, М.Щирбу, М. Олексюка, І. Тишика та багатьох інших. В луцькій тюрмі арешто­ваних піддали жорстоким катуванням. 19 листопада по-звірячому був замордова­ний С. Бойко.
Арешти і судові процеси 1930 – 1931 рр. завдали тяжкого удару Волинській організації КПЗУ, в рядах якої залишилось всього 180 комуністів. Але як не шале­ніли кати, їм не вдалося зламати волю трудящих і припинити активну діяльність комуністів. КПЗУ загартувалась у боротьбі з польським фашизмом. Спираючись на профспілки, комсомол, спілку «Сельроб-єдність», комуністи зміцнили зв'язки з широкими масами трудящих і поповнили свої ряди новими борцями за народну справу. Волинська організація КПЗУ в 1933 році складалася з трьох окружних і 29 районних організацій, які об'єднували вже 1089 членів партії. Луцький і Ко­вельський окружкоми на знак солідарності з робітниками Домбровського і Краків­ського вугільних басейнів організували масові демонстрації та бойові страйки робітників і селян.
Найбільш енергійно діяв у цей час Ковельський окружком КПЗУ, на чолі якого стояли видатні діячі партії С. В. Букатчук і О. В. Коцко. Окружком організував і провів ряд демонстрацій, селянський страйк, під його безпосереднім керівництвом провадилась партизанська боротьба. Хоча збройні виступи в 1932 році були перед­часними, партизанський рух був однією з яскравих сторінок революційної боротьби трудящих за своє визволення.
ІV з'їзд КПЗУ, що відбувся в жовтні – листо­паді 1934 року, націлив партію на створення єди­ного народного фронту. Керуючись цією настано­вою, вона організовує масові демонстрації проти фашизму і війни. Найбільшою була демонстрація під Колками, організована комуністами Д. Макаревичем і В. Свиридюком. Активну участь у її під­готовці взяли комсомолки Л. Мусійчук, Н. Тарасюк і Д. Гордіюк. 1 Травня 1935 року близько двох тисяч демонстрантів з навколишніх сіл виру­шили у Колки, щоб там разом з робітниками прове­сти антифашистський мітинг. Але недалеко від Колок демонстрантів зупинив сильний ку­леметний і гвинтівковий вогонь по­ліцейського загону, в результаті чого на шляху залишились десятки вби­тих і поралених. Народ назвав цю криваву розправу поліції над демон­странтами «Колківською трагедією».
Величезне значення для мобілі­зації трудящих на боротьбу проти фашизму і підготовки нової світової війни мали рішення VII Конгресу Комінтерну. Керуючись його наста­новами, КПП і КПЗУ розгорнули в 1936 – 1937 рр. великі класові бої. Коли в 1936 році робітники Лодзі, Кракова, Ченстохової, Катовіце, се­ляни Люблінщини піднялись на бо­ротьбу проти своїх гнобителів, їх підтримали робітники Львова, селяни Волині. На Волині в сільськогосподарських страйках в цей час взяло участь до 100 тис. чоловік. Це був яскравий вияв пролетарської солідарності українських і польських трудящих.
В умовах наростання антифашистського руху польський фашизм напередодні другої світової війни спрямував свої репресії в першу чергу проти керівництва КПП і КПЗУ. Масові арешти викликали у багатьох комуністів думку, що і в ряди


Сучасна карта - Волинська область