Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Миляновичі
МИЛЯНОВИЧІ – село, центр сільської Ради. Розташовані за 14 км на північний захід від районного центру і за 8 км від залізничної станції Мацеїв. Населення – 602 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Годовичі, Залісці, Зілове, Кличковичі, Перевісся, Тупали, Туровичі.
У Миляновичах розташована центральна садиба колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС, який має 7459 га землі, в тому числі 3669 га орної. Основні галузі господарства – рільництво і м'ясо-молочне тваринництво. Колгосп посідає третє місце в районі по врожайності зернових культур і виробництву тваринницької продукції. Кілька разів був учасником Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР і нагороджений дипломом 2-го ступеня. За успіхи в розвитку сільського господарства 8 чоловік нагороджено орденами і медалями СРСР, серед них ордена Леніна удостоєний В. Т. Копієвський.
У селі працюють восьмирічна школа, бібліотека, клуб.
Миляновичі – давнє поселення, в історичній літературі вперше згадується в 1540 році.
З 1933 року в селі діяв осередок КПЗУ, під керівництвом якого селяни вели боротьбу за своє соціальне і національне визволення. Першого травня 1936 року в селі відбулася велика демонстрація трудящих, організатором якої був член КПЗУ М. С. Солодюк (загинув у жовтні 1939 року від рук польських поліцаїв). У 1937 році в ніч на 1 Травня в селі вивісили червоні прапори і транспаранти з революційними лозунгами.
Тимчасова німецько-фашистська окупація села тривала з 28 червня 1941 року по 18 липня 1944 року.
На території села виявлено речі доби бронзи (II тисячоліття до н. є.) і залізоплавильні горни доби раннього заліза (IV–II століття до н. є.).
У селі працюють восьмирічна школа, бібліотека, клуб.
Миляновичі – давнє поселення, в історичній літературі вперше згадується в 1540 році.
З 1933 року в селі діяв осередок КПЗУ, під керівництвом якого селяни вели боротьбу за своє соціальне і національне визволення. Першого травня 1936 року в селі відбулася велика демонстрація трудящих, організатором якої був член КПЗУ М. С. Солодюк (загинув у жовтні 1939 року від рук польських поліцаїв). У 1937 році в ніч на 1 Травня в селі вивісили червоні прапори і транспаранти з революційними лозунгами.
Тимчасова німецько-фашистська окупація села тривала з 28 червня 1941 року по 18 липня 1944 року.
На території села виявлено речі доби бронзи (II тисячоліття до н. є.) і залізоплавильні горни доби раннього заліза (IV–II століття до н. є.).