Сторінка 9 з 14
підприємств та магазинів. Ставали до ладу нові промислові підприємства, розширювали виробництво старі.
Партійна організація міста провадила велику політико-виховну роботу серед населення. Понад 450 агітаторів роз'яснювали політику Комуністичної партії і Радянського уряду, знайомили трудящих з успіхами соціалістичного будівництва в
нашій країні. Після XVIII конференції ВКП(б) міська парторганізація мобілізувала трудящих на поліпшення діяльності промислових підприємств і транспорту, на краще використання устаткування, інструментів і сировини. Завдяки роботі партійної організації значно підвищилась продуктивність праці в залізничному депо, почав розвиватись і ширитися стахановський рух, паровозники запроваджували методи праці кращого радянського машиніста М. О. Луніна. Робітники та інженерно- технічні працівники депо звернулися до всіх трудящих Волині з закликом зустріти свято 1 Травня виробничими успіхами.
Помічником партійної організації були комсомольці. 8 вересня 1940 року у Володимирі-Волинському відбулася перша міська комсомольська конференція. На цей час тут налічувалося 26 первинних організацій ЛКСМУ, які об'єднували 226 комсомольців.
17 вересня 1940 року жителі Володимира-Волинського святкували річницю визволення свого міста. За цей час тут відкрито 76 магазинів, організовано 8 промислових артілей (серед них ім. Кірова, ім. Ботвина, «Харчовик»), меблеву фабрику, розширено цегельні, лісопильний і вапняний заводи. На початку 1941 року почали працювати макаронна і трикотажна фабрики. Створено також промкомбінат, харчокомбінат та м'ясокомбінат, які об'єднали відповідні промислові підприємства.
Значна увага приділялася благоустрою міста, для чого в 1940 році виділено 186 500 крб. На ці кошти були забруковані деякі вулиці, прокладені тротуари, впорядковані сквери, насаджені дерева, місто очистили від бруду.
Докорінно поліпшилось медичне обслуговування населення. В місті працювало дві лікарні, поліклініка, амбулаторія, протитуберкульозний диспансер, пологовий будинок, дитяча консультація, дитяча молочна кухня, санепідстанція. За один рік на охорону здоров'я трудящих було витрачено 1565 тис. карбованців.
Велику увагу приділяла Радянська влада розвитку освіти. За рік на цю справу витрачено 2934 тис. крб. У місті було відкрито 12 загальноосвітніх та педагогічну школи, технікум механізації сільського господарства. В усіх навчальних закладах працювало 189 педагогів і навчалося 6 412 дітей. Учні педшколи і технікуму користувалися безплатно гуртожитком, забезпечувалися державною стипендією.
25 грудня 1940 року відбулися вибори до міської Ради. Всього обрали 126 депутатів. 5 січня 1941 року на першій сесії міськради утворено виконком, його відділи і затверджено 6 постійно діючих комісій. Бюджет міста на 1941 рік був затверджений у сумі 5 841 900 карбованців.
Але нове мирне життя трудящих міста перервав віроломний напад фашистських орд на нашу Батьківщину. О 4-й годині ранку 22 червня 1941 року на Володимир- Волинський обрушився шквал артилерійського вогню. Через п'ять хвилин над містом з'явилось 15 німецьких літаків, які почали бомбардувати залізничну станцію і місце розташування 87-ї стрілецької і 41-ї танкової дивізій3. 23 червня німецько- фашистські загарбники захопили місто і встановили жорстокий окупаційний режим.
Таких злодіянь, які чинили загарбники у Володимирі-Волинському, місто не бачило за весь час свого існування. Особливо страшні три масові звірячі розправи над населенням, вчинені фашистськими бандитами. У червні—липні 1941 року гітлерівці провели кілька масових облав. Серед білого дня вони хапали на вулицях, у будинках стариків, жінок і навіть дітей і кидали їх у свої катівні. Потім усіх заарештованих гестапівці вивозили на околицю села П'ятиднів, примушували копати ями і тут же розстрілювали. Два тижні тривала ця кривава оргія, під час якої фашисти вбили понад 15 тис. мирних жителів Володимира-Волинського і навколишніх сіл.
У листопаді 1942 року німці вчинили другу, ще жахливішу бойню. Розстрілюючи жінок, гітлерівці відбирали у матерів немовлят, били їх головою об дерево і кидали в ями з пораненими і вбитими, засипали землею мертвих разом з живими. В грудні 1943 року, після третьої розправи над мирним населенням,
Дивиться також інші населені пункти району: