Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На ниві народної освіти в місті трудяться понад 300 педагогів. За успіхи, досягнуті в навчально-виховній роботі, директорові школи № 2 Д. Ф. Іщенку, вчительці цієї ж школи А. В. Слободян присвоєно почесне звання заслуженого вчителя школи УРСР, директора середньої школи № З Г. С. Товкача нагороджено орденом Леніна.
Багато випускників шкіл і середніх учбових закладів поповнили ряди робітників, хліборобів, а деякі з них стали вчителями, інженерами, вченими, артистами тощо. Так, Борис Князевський — нині кандидат філологічних наук, завідуючий кафедрою іноземних мов у Львівському політехнічному інституті; Микола Гнатюк — кандидат філологічних наук, доцент Київського університету; Анатолій Хорунжий — декан Київського автошляхового інституту; Степан Вах закінчив Київську консерваторію і є одним Із провідних солістів Новосибірського театру опери та балету.
Пишаються жителі Володимира-Волинського своїм земляком — у 1871 році в сім'ї вчителя народився А. Ю. Кримський — академік АН УРСР, видатний український радянський вчений-філолог, сходознавець, письменник.
Внаслідок великих соціально-економічних і культурних перетворень, що сталися за роки Радянської влади, змінилися самі люди, їх духовне обличчя, виросли культурні запити. У місті широкого розвитку набула художня самодіяльність. Так, загальне визнання завоювала художня самодіяльність педучилища. З 510 учнів на початку 1967 року тут було понад 300 аматорів сцени, зокрема в хорі — 90 чоловік. В училищі організовано вокальний ансамбль російської пісні. На громадських засадах створено «Клуб любителів музики», члени якого вивчають історію української, російської і зарубіжної музики. Популярний у Володимирі-Волинському і самодіяльний хор медпрацівників лікарні, який успішно демонстрував своє мистецтво в Луцьку. Всі члени сім'ї лікаря І. С. Мельника — 12 синів і дочок —грають на різних музичних інструментах. Сам Іван Семенович і його дочка Любомира, також стоматолог, співають у хорі. Вечорами в їх домі влаштовуються домашні концерти.
На честь 50-річчя Радянської влади в районному Будинку культури в червні 1967 року була влаштована районна виставка творів образотворчого і прикладного мистецтва, де були представлені картини місцевих художників, українські народні вишивки, різьба на дереві, волинські святкові костюми тощо. Загальне схвалення дістали картини, написані на історико-революційні теми учасником революційного руху, колишнім членом КПЗУ Г. Л. Маковським: «Після вироку» (про «процес 151»), «Вийшли з Ульяницького лісу» (про роль 126-ї дивізії в боротьбі за владу Рад на Волині в 1917 році). На полотнах іншого майстра пензля М. П. Букатевича відтворена неповторна краса природи рідної Волині (картини «Весна», «Сільське подвір'я»). Художник закінчує також серію портретів видатних людей праці Волині.
У місті працює районне літературне об'єднання ім. І. Степанюка. Окремі члени цього об'єднання відомі вже за межами свого міста і області, їхні твори, зокрема С. М. Чайковського, друкують республіканські видавництва.
Жителі Володимира-Волинського свято шанують пам'ять про тих, хто боровся за владу Рад, за визволення з-під гніту панської Польщі, за возз'єднання з Радянською Україною. В 1967 році в місті відкрито музей революційної і трудової слави «Народжені бурею». Серед експонатів музею — копія листа М. І. Калініна до члена петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» І. М. Леонтьєва, який відбував заслання в с. Линеві Володимир-Волинського повіту.
22 квітня 1966 року в місті відкрито пам'ятник засновникові Радянської держави В. І. Леніну.
В життя і побут трудящих міцно ввійшли кіно, радіо, преса. До 1939 року в місті діяли 2 кіноустановки, нині їх 8, в т. ч. 2 кінотеатри — «Космос» та ім. Т Г. Шевченка. Працюють дві районні бібліотеки — для дорослих, дитяча і одна міська. Загальний книжковий фонд їх становить понад 150 тис. томів. Крім того, є 14 відомчих бібліотек. Багато хто з жителів міста має досить великі домашні бібліотеки.
Вогнищами культурно-освітньої і виховної роботи є районний Будинок культури, клуб залізничників, Будинок піонерів, при яких працюють численні гуртки.
Тільки за роки Радянської влади по-справжньому розквітло і молодіє з кожним днем стародавнє місто Володимир на Волині.
Володимир-Волинський
Сторінка 14 з 14
середні і восьмирічна школи, школа-інтернат, вечірня і заочна середні школи, спеціалізована школа (для глухонімих). Є також педагогічне училище, яке готує вчителів початкових класів і вихователів дитячих садків, і технікум механізації і меліорації сільського господарства. Багато випускників шкіл і середніх учбових закладів поповнили ряди робітників, хліборобів, а деякі з них стали вчителями, інженерами, вченими, артистами тощо. Так, Борис Князевський — нині кандидат філологічних наук, завідуючий кафедрою іноземних мов у Львівському політехнічному інституті; Микола Гнатюк — кандидат філологічних наук, доцент Київського університету; Анатолій Хорунжий — декан Київського автошляхового інституту; Степан Вах закінчив Київську консерваторію і є одним Із провідних солістів Новосибірського театру опери та балету.
Пишаються жителі Володимира-Волинського своїм земляком — у 1871 році в сім'ї вчителя народився А. Ю. Кримський — академік АН УРСР, видатний український радянський вчений-філолог, сходознавець, письменник.
Внаслідок великих соціально-економічних і культурних перетворень, що сталися за роки Радянської влади, змінилися самі люди, їх духовне обличчя, виросли культурні запити. У місті широкого розвитку набула художня самодіяльність. Так, загальне визнання завоювала художня самодіяльність педучилища. З 510 учнів на початку 1967 року тут було понад 300 аматорів сцени, зокрема в хорі — 90 чоловік. В училищі організовано вокальний ансамбль російської пісні. На громадських засадах створено «Клуб любителів музики», члени якого вивчають історію української, російської і зарубіжної музики. Популярний у Володимирі-Волинському і самодіяльний хор медпрацівників лікарні, який успішно демонстрував своє мистецтво в Луцьку. Всі члени сім'ї лікаря І. С. Мельника — 12 синів і дочок —грають на різних музичних інструментах. Сам Іван Семенович і його дочка Любомира, також стоматолог, співають у хорі. Вечорами в їх домі влаштовуються домашні концерти.
На честь 50-річчя Радянської влади в районному Будинку культури в червні 1967 року була влаштована районна виставка творів образотворчого і прикладного мистецтва, де були представлені картини місцевих художників, українські народні вишивки, різьба на дереві, волинські святкові костюми тощо. Загальне схвалення дістали картини, написані на історико-революційні теми учасником революційного руху, колишнім членом КПЗУ Г. Л. Маковським: «Після вироку» (про «процес 151»), «Вийшли з Ульяницького лісу» (про роль 126-ї дивізії в боротьбі за владу Рад на Волині в 1917 році). На полотнах іншого майстра пензля М. П. Букатевича відтворена неповторна краса природи рідної Волині (картини «Весна», «Сільське подвір'я»). Художник закінчує також серію портретів видатних людей праці Волині.
У місті працює районне літературне об'єднання ім. І. Степанюка. Окремі члени цього об'єднання відомі вже за межами свого міста і області, їхні твори, зокрема С. М. Чайковського, друкують республіканські видавництва.
Жителі Володимира-Волинського свято шанують пам'ять про тих, хто боровся за владу Рад, за визволення з-під гніту панської Польщі, за возз'єднання з Радянською Україною. В 1967 році в місті відкрито музей революційної і трудової слави «Народжені бурею». Серед експонатів музею — копія листа М. І. Калініна до члена петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» І. М. Леонтьєва, який відбував заслання в с. Линеві Володимир-Волинського повіту.
22 квітня 1966 року в місті відкрито пам'ятник засновникові Радянської держави В. І. Леніну.
В життя і побут трудящих міцно ввійшли кіно, радіо, преса. До 1939 року в місті діяли 2 кіноустановки, нині їх 8, в т. ч. 2 кінотеатри — «Космос» та ім. Т Г. Шевченка. Працюють дві районні бібліотеки — для дорослих, дитяча і одна міська. Загальний книжковий фонд їх становить понад 150 тис. томів. Крім того, є 14 відомчих бібліотек. Багато хто з жителів міста має досить великі домашні бібліотеки.
Вогнищами культурно-освітньої і виховної роботи є районний Будинок культури, клуб залізничників, Будинок піонерів, при яких працюють численні гуртки.
Тільки за роки Радянської влади по-справжньому розквітло і молодіє з кожним днем стародавнє місто Володимир на Волині.