Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Піднімаючи трудящі маси на революційну боротьбу, комуністи спирались на профспілки, які виникли в місті. В 1936 році тут існували профспілки кравців, будівельників, деревообробників, пекарів, друкарів, транспортних робітників.
Через профспілки комуністи зміцнювали свої зв'язки з народними масами, створювали там свої фракції. «Червоні фракції» організувались у профспілках кравців, пекарів, друкарів.
Готуючись відзначити міжнародне свято пролетарської солідарності — 1 Травня, партійна організація залучила до цього профспілки, які 23, 27 і 29 квітня 1935 року провели збори робітників. 29 квітня поліція вдерлась у приміщення профспілки деревообробників, де відбувалися в той час збори, і заарештувала 12 чоловік. Крім того, в селах повіту схопили і ув'язнили 9 найактивніших членів КПЗУ. Репресивні заходи поліції значною мірою паралізували діяльність парторганізації, і масовий виступ у день 1 Травня не відбувся, але революційна боротьба не припинилася. 29 лютого 1936 року застрайкували 52 робітники тартака Юзенхена і добились підвищення оплати праці; 2 листопада 1937 року розпочався страйк теслярів, що входили в профспілку деревообробників, 5 листопада до них приєдналися робітники міських млинів. У 1937 році страйкували робітники кравецьких майстерень.
Боротьба дедалі більше набирала політичного характеру. Так, 1 травня 1938 року у Володимирі-Волинському відбулись демонстрація і мітинг під лозунгами: «Геть фашизм!», «Розпустити сейм і сенат!», «Змінити зовнішню політику уряду!», «Хліба і роботи!». «Хай живе возз'єднання Західної України з Радянською Україною!».
У пам'ятні вересневі дні 1939 року над стародавнім містом зійшло сонце свободи: Волинь навіки з'єдналася з Українською Радянською Соціалістичною Республікою. 19 вересня 1939 року радянські війська вступили у Володимир-Волинський. Населення міста радісно зустрічало своїх визволителів. На багатотисячному мітингу, що відбувся 20 вересня, трудящі гаряче дякували Комуністичній партії. Радянському уряду, Червоній Армії за визволення від соціального і національного гніту.
Для керівництва господарським і культурним життям міста було створено тимчасове управління, а для охорони громадського порядку — робітничу гвардію. 4 жовтня 1939 року в місті вийшов перший номер газети «Червоний прапор».
Господарський відділ управління почав налагоджувати роботу підприємств і торгівлі, насамперед для міської бідноти організував допомогу продуктами харчування. В місті відкрились культурно-освітні заклади. 4 жовтня уже розпочалося навчання в трьох школах. 6 жовтня в міському кінотеатрі демонструвався кінофільм «Ленін у Жовтні». На початку листопада постановкою п'єси І. П. Котляревського «Наталка Полтавка» почав діяльність український драматичний театр.
22 жовтня 1939 року жителі Володимира-Волинського на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні обирали депутатів Народних Зборів, які мали вирішити долю Західної України. Передвиборна кампанія сприяла залученню до активного політичного життя всіх верств населення. В день виборів трудящі виявили високу політичну активність. Уже до 14 години проголосувало понад 70 проц. виборців. В усіх шести виборчих округах були обрані депутати Народних Зборів Західної України. 25 жовтня в місті відбувся мітинг, присвячений проводам депутатів, які виїжджали до Львова.
Після прийняття західних областей України до складу Радянського Союзу і возз'єднання з Українською РСР у Володимирі-Волинському були створені нові органи влади. В грудні 1939 року Волинський облвиконком затвердив склад повітового виконавчого комітету на чолі з Т. І. Поповим. Тоді ж Волинський обком КП(б)У затвердив склад бюро повітового комітету КП(б)У, першим секретарем якого став К. Г. Тесленко.
20 січня 1940 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію повітів і утворення районів, Володимир-Волинський став районним центром. У місті налагоджувалось і розгорталося нове, радянське життя. На основі рішення Народних Зборів було націоналізовано банк, а 27 грудня 1939 року відкрито філію Держбанку СРСР. У власність народу передано ряд
Володимир-Волинський
Сторінка 8 з 14
Вони вимагали підвищити заробітну плату, і власники майстерень змушені були погодитись на це.Піднімаючи трудящі маси на революційну боротьбу, комуністи спирались на профспілки, які виникли в місті. В 1936 році тут існували профспілки кравців, будівельників, деревообробників, пекарів, друкарів, транспортних робітників.
Готуючись відзначити міжнародне свято пролетарської солідарності — 1 Травня, партійна організація залучила до цього профспілки, які 23, 27 і 29 квітня 1935 року провели збори робітників. 29 квітня поліція вдерлась у приміщення профспілки деревообробників, де відбувалися в той час збори, і заарештувала 12 чоловік. Крім того, в селах повіту схопили і ув'язнили 9 найактивніших членів КПЗУ. Репресивні заходи поліції значною мірою паралізували діяльність парторганізації, і масовий виступ у день 1 Травня не відбувся, але революційна боротьба не припинилася. 29 лютого 1936 року застрайкували 52 робітники тартака Юзенхена і добились підвищення оплати праці; 2 листопада 1937 року розпочався страйк теслярів, що входили в профспілку деревообробників, 5 листопада до них приєдналися робітники міських млинів. У 1937 році страйкували робітники кравецьких майстерень.
Боротьба дедалі більше набирала політичного характеру. Так, 1 травня 1938 року у Володимирі-Волинському відбулись демонстрація і мітинг під лозунгами: «Геть фашизм!», «Розпустити сейм і сенат!», «Змінити зовнішню політику уряду!», «Хліба і роботи!». «Хай живе возз'єднання Західної України з Радянською Україною!».
У пам'ятні вересневі дні 1939 року над стародавнім містом зійшло сонце свободи: Волинь навіки з'єдналася з Українською Радянською Соціалістичною Республікою. 19 вересня 1939 року радянські війська вступили у Володимир-Волинський. Населення міста радісно зустрічало своїх визволителів. На багатотисячному мітингу, що відбувся 20 вересня, трудящі гаряче дякували Комуністичній партії. Радянському уряду, Червоній Армії за визволення від соціального і національного гніту.
Для керівництва господарським і культурним життям міста було створено тимчасове управління, а для охорони громадського порядку — робітничу гвардію. 4 жовтня 1939 року в місті вийшов перший номер газети «Червоний прапор».
Господарський відділ управління почав налагоджувати роботу підприємств і торгівлі, насамперед для міської бідноти організував допомогу продуктами харчування. В місті відкрились культурно-освітні заклади. 4 жовтня уже розпочалося навчання в трьох школах. 6 жовтня в міському кінотеатрі демонструвався кінофільм «Ленін у Жовтні». На початку листопада постановкою п'єси І. П. Котляревського «Наталка Полтавка» почав діяльність український драматичний театр.
22 жовтня 1939 року жителі Володимира-Волинського на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні обирали депутатів Народних Зборів, які мали вирішити долю Західної України. Передвиборна кампанія сприяла залученню до активного політичного життя всіх верств населення. В день виборів трудящі виявили високу політичну активність. Уже до 14 години проголосувало понад 70 проц. виборців. В усіх шести виборчих округах були обрані депутати Народних Зборів Західної України. 25 жовтня в місті відбувся мітинг, присвячений проводам депутатів, які виїжджали до Львова.
Після прийняття західних областей України до складу Радянського Союзу і возз'єднання з Українською РСР у Володимирі-Волинському були створені нові органи влади. В грудні 1939 року Волинський облвиконком затвердив склад повітового виконавчого комітету на чолі з Т. І. Поповим. Тоді ж Волинський обком КП(б)У затвердив склад бюро повітового комітету КП(б)У, першим секретарем якого став К. Г. Тесленко.
20 січня 1940 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію повітів і утворення районів, Володимир-Волинський став районним центром. У місті налагоджувалось і розгорталося нове, радянське життя. На основі рішення Народних Зборів було націоналізовано банк, а 27 грудня 1939 року відкрито філію Держбанку СРСР. У власність народу передано ряд