Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Старовинний Луцьк помолодів, одягнувся в зелень парків, на колишніх пустирях з'явилися будинки і нові вулиці, школи, лікарні, культосвітні заклади. В місті успішно здійснювалося обов'язкове семирічне навчання, запроваджувалося десятирічне. Число учнів у 8-10 класах зросло проти 1940 року більш як у 4 рази.
Відбудовуючи господарство міста, трудящі підтримували якнайтісніші зв'язки з
селом. Колективи 96 підприємств, організацій та установ шефствували над селами навколишніх районів. Комуністи і комсомольці, безпартійні робітники і службовці, виїжджаючи в села, проводили там велику агітаційну роботу, роз'яснюючи селянам політику партії, допомагаючи їм стати на колективний шлях господарювання. За їх допомогою в 1948 році було створено 48 колгоспів. Робітничі бригади луцьких підприємств допомагали підшефним у роботі, ремонтували сільськогосподарські машини, читали лекції тощо.
Нові завдання в господарському будівництві СРСР визначив XIX з'їзд КПРС (1952 р.). Здійснюючи його Директиви по дальшому розвитку народного господарства Радянського Союзу, трудящі міста під керівництвом міської парторганізації розгорнули боротьбу за втілення у життя завдань п'ятої п'ятирічки (1951 —1955 рр.). Вони рік у рік нарощували темпи розвитку промисловості, житлового й культурного будівництва. За цей час розширено виробничі площі, споруджено нові цехи на ряді підприємств, оснащено їх новою технікою. Серед цих підприємств — ливарно-механічний, ремонтний, - цегельні, пивоварний заводи, взуттєва - і^швейна-фабрики, міськпромкомбінат та інші. Було реконструйовано міську електростанцію,, збільшено її потужність. П'ятирічний план було виконано за 4 роки і 10 місяців на 102Г,5 проц. З 1950 до І955 року валова продукція промисловості міста зросла в 3,4 раза, чисельність робітників та службовців збільшилась до 15 798 чоловік, або майже у 5 разів.
Завдяки підвищенню реальної заробітної плати, зростанню суспільних фондів, зниженню цін на товари зростав добробут населення. Поліпшувалися житлові умови трудящих. За рахунок державних асигнувань побудовано до 40 тис. кв. метрів житлової площі. Здійснювалось також індивідуальне будівництво за рахунок державного кредиту та заощаджень робітників і службовців міста.
Проте рівень промислового виробництва міста на кінець п'ятої п'ятирічки хоч і перевищував довоєнний у 4,4 раза, залишався ще низьким. Луцьк був найбільш відстаючим у республіці щодо економічного розвитку. Перше місце належало тут харчовій промисловості, друге — легкій, далі йшли виробництво цегли та деревообробна і меблева промисловість. Енергоозброєність підприємств теж була низькою. Місто не мало єдиного джерела електроенергії. Реконструйована на початку п'ятої п'ятирічки електростанція не забезпечувала його потреб.
Велике значення для дальшого розвитку промисловості міста мали рішення XX з'їзду КПРС і XIX з'їзду КП України, в яких були накреслені плани нового піднесення народного господарства країни і республіки. В ході боротьби за їх здійснення ще ширше розгорнулося соціалістичне змагання. Почин робітників передових підприємств Москви, Ленінграда, Донбасу, Києва — зустріти 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції новими трудовими успіхами — знайшов гарячу підтримку серед трудящих Луцька. За прикладом комуністів і комсомольців цегельних та ливарно-механічного заводів, взуттєвої і швейної фабрик розгорнувся рух за дострокове виконання виробничих завдань, за гідну зустріч 40-ї річниці Жовтня. Завдяки цьому планові завдання 1957 року було виконано достроково. Сотні робітників завершили свої річні зобов'язання до 7 листопада 1957 року і працювали вже в рахунок 1958 року. Серед них — швачка-мотористка С. Т. Шпарага, ударник-закрійник взуттєвої фабрики В. П. Капелюшний, цегельники В. І. Покро-вець, С. Г. Валецький, Є. М. Побілужко та багато інших. Колективи промислових підприємств в 1958 році виконали достроково і річне завдання по випуску промислової продукції, виробивши надпланової продукції на 20 млн. карбованців.
Ще більші зміни в галузевій структурі промисловості міста сталися за час семирічки (1959-1965 рр.). Стала розвиватися машинобудівна, металообробна промисловість та промисловість будівельних матеріалів. Народилися нові форми соціалістичного змагання – за звання ударників і бригад комуністичної праці. Першою наприкінці 1958 року включилась у це змагання бригада Ф.І. Сергієнка з консервного заводу.
Луцьк
Сторінка 18 з 26
збільшився порівняно з 1945 роком у 2 рази, досягнувши 264,5 тис. кв. метрів.Старовинний Луцьк помолодів, одягнувся в зелень парків, на колишніх пустирях з'явилися будинки і нові вулиці, школи, лікарні, культосвітні заклади. В місті успішно здійснювалося обов'язкове семирічне навчання, запроваджувалося десятирічне. Число учнів у 8-10 класах зросло проти 1940 року більш як у 4 рази.
Відбудовуючи господарство міста, трудящі підтримували якнайтісніші зв'язки з
Нові завдання в господарському будівництві СРСР визначив XIX з'їзд КПРС (1952 р.). Здійснюючи його Директиви по дальшому розвитку народного господарства Радянського Союзу, трудящі міста під керівництвом міської парторганізації розгорнули боротьбу за втілення у життя завдань п'ятої п'ятирічки (1951 —1955 рр.). Вони рік у рік нарощували темпи розвитку промисловості, житлового й культурного будівництва. За цей час розширено виробничі площі, споруджено нові цехи на ряді підприємств, оснащено їх новою технікою. Серед цих підприємств — ливарно-механічний, ремонтний, - цегельні, пивоварний заводи, взуттєва - і^швейна-фабрики, міськпромкомбінат та інші. Було реконструйовано міську електростанцію,, збільшено її потужність. П'ятирічний план було виконано за 4 роки і 10 місяців на 102Г,5 проц. З 1950 до І955 року валова продукція промисловості міста зросла в 3,4 раза, чисельність робітників та службовців збільшилась до 15 798 чоловік, або майже у 5 разів.
Завдяки підвищенню реальної заробітної плати, зростанню суспільних фондів, зниженню цін на товари зростав добробут населення. Поліпшувалися житлові умови трудящих. За рахунок державних асигнувань побудовано до 40 тис. кв. метрів житлової площі. Здійснювалось також індивідуальне будівництво за рахунок державного кредиту та заощаджень робітників і службовців міста.
Проте рівень промислового виробництва міста на кінець п'ятої п'ятирічки хоч і перевищував довоєнний у 4,4 раза, залишався ще низьким. Луцьк був найбільш відстаючим у республіці щодо економічного розвитку. Перше місце належало тут харчовій промисловості, друге — легкій, далі йшли виробництво цегли та деревообробна і меблева промисловість. Енергоозброєність підприємств теж була низькою. Місто не мало єдиного джерела електроенергії. Реконструйована на початку п'ятої п'ятирічки електростанція не забезпечувала його потреб.
Велике значення для дальшого розвитку промисловості міста мали рішення XX з'їзду КПРС і XIX з'їзду КП України, в яких були накреслені плани нового піднесення народного господарства країни і республіки. В ході боротьби за їх здійснення ще ширше розгорнулося соціалістичне змагання. Почин робітників передових підприємств Москви, Ленінграда, Донбасу, Києва — зустріти 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції новими трудовими успіхами — знайшов гарячу підтримку серед трудящих Луцька. За прикладом комуністів і комсомольців цегельних та ливарно-механічного заводів, взуттєвої і швейної фабрик розгорнувся рух за дострокове виконання виробничих завдань, за гідну зустріч 40-ї річниці Жовтня. Завдяки цьому планові завдання 1957 року було виконано достроково. Сотні робітників завершили свої річні зобов'язання до 7 листопада 1957 року і працювали вже в рахунок 1958 року. Серед них — швачка-мотористка С. Т. Шпарага, ударник-закрійник взуттєвої фабрики В. П. Капелюшний, цегельники В. І. Покро-вець, С. Г. Валецький, Є. М. Побілужко та багато інших. Колективи промислових підприємств в 1958 році виконали достроково і річне завдання по випуску промислової продукції, виробивши надпланової продукції на 20 млн. карбованців.
Ще більші зміни в галузевій структурі промисловості міста сталися за час семирічки (1959-1965 рр.). Стала розвиватися машинобудівна, металообробна промисловість та промисловість будівельних матеріалів. Народилися нові форми соціалістичного змагання – за звання ударників і бригад комуністичної праці. Першою наприкінці 1958 року включилась у це змагання бригада Ф.І. Сергієнка з консервного заводу.