Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Завдяки активній діяльності народної влади у місті швидко нормалізувалося життя. Уже 20 вересня місту дала струм електростанція, 23 вересня почали працювати
парові млини, 24 – пивоварний завод та інші підприємства. 23 вересня в школах почалися заняття. Налагоджено було телефонний зв'язок з Києвом, Дубно, Ковелем, а 26 вересня Луцьк з’єднано повітряною лінією з столицею України.
В соціалістичних починаннях велика роль належала партійним організаціям, що створювались на підприємствах, в установах та організаціях. Вони організовували загони народної міліції, допомагали у роботі органам народної освіти, охорони здоров’я, торгівлі, робітничого контролю, роз’яснювали трудящим політику Комуністичної партії і Радянського уряду.
Велику увагу приділялося вихованню молоді. Було створено міську комсомольську організацію з осередками у школах, установах та на підприємствах. Почала виходити газета «Молода гвардія».
Готуючись до виборів у Народні Збори Західної України, багато комуністів і активістів проводили велику роботу в учбових закладах, установах, на підприємствах, де знайомили громадян з основними положеннями радянського виборчого права, державного ладу, Конституцією СРСР та УРСР тощо. Понад 200 чоловік було відряджене до навколишніх сіл для допомоги селянським комітетам у роз’ясненні різних питань і у підготовці до виборів.
22 жовтня 1939 року трудящі Луцька вперше взяли участь у найдемократичніших виборах. У 10 виборчих округах міста вони обирали своїх депутатів до Народних Зборів Західної України на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. У виборах взяло участь 91,49 проц. усіх виборців.
Трудящі радо вітали декрети Народних Зборів Західної України про встановлення Радянської влади, про входження Західної України, в т. ч. і Волині, до складу Радянської України.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 4 грудня 1939 року було утворено Волинську область з центром у місті Луцьку. У відповідності з Указом Президії Верховної Ради УРСР та постановою Центрального Комітету КП(б)У у грудні розпочали діяльність виконком Луцької міської Ради депутатів трудящих та Луцький міськком партії.
Міськком КП(б)У та міська Рада депутатів трудящих здійснювали велику роботу по перебудові на соціалістичних засадах промисловості, комунального господарства, культури, охорони здоров'я. У грудні 1939 — січні 1940 року в місті здійснено націоналізацію підприємств. Провадилась робота і в справі кооперування дрібних кустарів-ремісників. На початку 1940 року вже було створено 17 артілей, в яких об'єдналося понад 600 кустарів1.
За рішенням уряду Української РСР в березні 1940 року всі школи міста було реорганізовано відповідно до діючої у Радянському Союзі системи народної освіти: народні школи першого ступеня — в початкову школу, другого й третього ступеня — в семирічку, гімназії та ліцеї — в середні школи, а також створено нові, з таким розрахунком, щоб охопити навчанням усіх дітей шкільного віку. В 1940 році в Луцьку діяло 5 середніх, 14 семирічних шкіл, в яких навчалося 5833 учні, працювало 307 учителів2. Навчання стало безплатним; здійснювалося рідною, українською мовою. «Рідна мова, чарівні українські пісні, яких ми не чули раніше, зазвучали дзвінко на весь голос», - писала одна з учениць 7-го класу Луцької школи № 4. Цими словами вона висловила думку всієї молоді міста. Для дітей інших національностей, що проживали в місті, відкрила школи, де навчали рідною мовою. Запрацювали і спеціальні школи та класи, де оволодівало знаннями доросле неписьменне населення.
Здійснюючи ленінську національну політику, Центральний Комітет КП(Б)У приділив велику увагу вихованню кадрів з місцевого населення, підготовці радянської інтелігенції в західних областях України, проявляв турботу про здоров’я трудящих. За рішенням Ради Народних Комісарів УРСР у квітні 1940 року в Луцьку було відкрито учительський інститут, педагогічну школу, курси; тут готували вчителів і
Луцьк
Сторінка 13 з 26
торгівлі, освіти, культури, охорони здоров’я. Населенню роз’яснювали зміст і значення нових заходів, було запроваджено робітничий контроль. Луцьке тимчасове управління почало видавати газету «Червоний прапор», перший номер якої вийшов 25 вересня 1939 року.Завдяки активній діяльності народної влади у місті швидко нормалізувалося життя. Уже 20 вересня місту дала струм електростанція, 23 вересня почали працювати
В соціалістичних починаннях велика роль належала партійним організаціям, що створювались на підприємствах, в установах та організаціях. Вони організовували загони народної міліції, допомагали у роботі органам народної освіти, охорони здоров’я, торгівлі, робітничого контролю, роз’яснювали трудящим політику Комуністичної партії і Радянського уряду.
Велику увагу приділялося вихованню молоді. Було створено міську комсомольську організацію з осередками у школах, установах та на підприємствах. Почала виходити газета «Молода гвардія».
Готуючись до виборів у Народні Збори Західної України, багато комуністів і активістів проводили велику роботу в учбових закладах, установах, на підприємствах, де знайомили громадян з основними положеннями радянського виборчого права, державного ладу, Конституцією СРСР та УРСР тощо. Понад 200 чоловік було відряджене до навколишніх сіл для допомоги селянським комітетам у роз’ясненні різних питань і у підготовці до виборів.
22 жовтня 1939 року трудящі Луцька вперше взяли участь у найдемократичніших виборах. У 10 виборчих округах міста вони обирали своїх депутатів до Народних Зборів Західної України на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. У виборах взяло участь 91,49 проц. усіх виборців.
Трудящі радо вітали декрети Народних Зборів Західної України про встановлення Радянської влади, про входження Західної України, в т. ч. і Волині, до складу Радянської України.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 4 грудня 1939 року було утворено Волинську область з центром у місті Луцьку. У відповідності з Указом Президії Верховної Ради УРСР та постановою Центрального Комітету КП(б)У у грудні розпочали діяльність виконком Луцької міської Ради депутатів трудящих та Луцький міськком партії.
Міськком КП(б)У та міська Рада депутатів трудящих здійснювали велику роботу по перебудові на соціалістичних засадах промисловості, комунального господарства, культури, охорони здоров'я. У грудні 1939 — січні 1940 року в місті здійснено націоналізацію підприємств. Провадилась робота і в справі кооперування дрібних кустарів-ремісників. На початку 1940 року вже було створено 17 артілей, в яких об'єдналося понад 600 кустарів1.
За рішенням уряду Української РСР в березні 1940 року всі школи міста було реорганізовано відповідно до діючої у Радянському Союзі системи народної освіти: народні школи першого ступеня — в початкову школу, другого й третього ступеня — в семирічку, гімназії та ліцеї — в середні школи, а також створено нові, з таким розрахунком, щоб охопити навчанням усіх дітей шкільного віку. В 1940 році в Луцьку діяло 5 середніх, 14 семирічних шкіл, в яких навчалося 5833 учні, працювало 307 учителів2. Навчання стало безплатним; здійснювалося рідною, українською мовою. «Рідна мова, чарівні українські пісні, яких ми не чули раніше, зазвучали дзвінко на весь голос», - писала одна з учениць 7-го класу Луцької школи № 4. Цими словами вона висловила думку всієї молоді міста. Для дітей інших національностей, що проживали в місті, відкрила школи, де навчали рідною мовою. Запрацювали і спеціальні школи та класи, де оволодівало знаннями доросле неписьменне населення.
Здійснюючи ленінську національну політику, Центральний Комітет КП(Б)У приділив велику увагу вихованню кадрів з місцевого населення, підготовці радянської інтелігенції в західних областях України, проявляв турботу про здоров’я трудящих. За рішенням Ради Народних Комісарів УРСР у квітні 1940 року в Луцьку було відкрито учительський інститут, педагогічну школу, курси; тут готували вчителів і