Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Безплатно обслуговували трудящих державні лікарні, дитячі та жіночі консультації, швидка допомога. В лікувальних закладах міста на йей час працювало 185 лікарів.
Великою подією в житті лучан, як і всіх трудящих Західної України, були вибори до Верховної Ради СРСР та Верховної Ради УРСР, що відбувалися 24 березня 1940 року.
При загальному піднесенні трудящих пройшли і вибори до місцевих Рад депутатів трудящих, що відбулися 15 грудня 1940 року. Виборці одностайно проголосували за кандидатів блоку комуністів і безпартійних. В голосуванні взяло участь 99,85 проц. виборців, а під час виборів до польського сенату в 1928 році у Луцькому повіті проголосувало менше половини всіх виборців, хоч поліція силоміць примушувала людей виконувати цей «обов'язок».
Міський комітет партії та міська Рада депутатів трудящих керували всім політичним і господарським життям міста. Вони провадили велику роботу по зміцненню керівництва державними підприємствами, сприяли розширенню їх виробничих площ, організовували кооперативні промислові підприємства, куди залучали кустарів, стежили за дотриманням 8-годинного робочого дня. Вже на кінець 1940 року в місті діяло 21 державне та 29 кооперативних підприємств, на яких працювало до 1,5 тис. чоловік, або майже вдвоє більше робітників, ніж на початку року. На підприємствах розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання плану. Серед робітників було 330 стахановців та 238 ударників.
Міська партійна організація проводила велику виховну роботу серед населення, використовуючи для цього різні засоби — радіо, пресу, клуби, бібліотеки, кіно. Протягом 1940 року в місті було відкрито кілька бібліотек, музей, червоні кутки на підприємствах. За постановою уряду в січні 1940 року в Луцьку створюється обласний драматичний театр, який наприкінці лютого почав свій сезон виставою О. Є. Корнійчука «Платон Кречет».
У місті здійснювалися великі соціальні перетворення. Розвивалась промисловість, ліквідовувалося безробіття, здійснювалися соціально-культурні заходи, поліпшувався добробут, підвищувався культурний рівень життя громадян, які включилися у соціалістичне будівництво з великим політичним і трудовим піднесенням.
Але віроломний напад фашистської Німеччини перервав мирну працю лучан. Вранці 22 червня 1941 року пролунали вибухи бомб, знялося полум’я пожеж. Гітлерівці бомбардували аеродром, а потім місто, особливо його центральну частину. Було пошкоджено зв'язок, водопостачання і електромережу.
Першого ж дня війни на Луцькому напрямку розгорнулися запеклі бої, які вели війська 5-ї армії під командуванням генерал-майора М.І. Потапова. Особливо відзначилися артилеристи 1-ї протитанкової бригади під командуванням генерал-майора К.С. Москаленка, що вели бої спільно з 22-м механізованим корпусом, 135-юстрілецькою дивізією, 19-м і 9-м механізованими корпусами та іншими військовими частинами. Радянські воїни героїчно відбивали наступ переважаючих сил ворога. Радіоформбюро передавало, що на Луцькому напрямку протягом усього дня йде жорстокий бій, в якому взяло участь до 1500 танків з обох сторін. У ході його ворогові завдано серйозних втрат. Ці бої затримали просування фашистських армій на схід на 8-10 днів. Однак сили були нерівними, 25 червня в другій половині дня Луцьк був захоплений ворогом.
Окупанти зразу ж створили в місті свою адміністрацію – гебітскомісаріат. Тут перебував фашистський кат Гіббе, окупанти утворили генеральну округу Волині і Поділля. На окупованій території німецькі загарбники запровадили свій «новий порядок». Було закрито всі радянські установи, школи, технікуми, ліквідовано демократичні свободи, надані Радянською владою. Трудящі міста переживали жахливі дні. Окружний комісар Луцька Лінднер 15 січня 1942 року видав наказ, в якому, зокрема, було сказано: «Коли хто з мешканців прийме до себе на нічліг, даватиме засоби харчування або якимось іншим способом допомагатиме позаміській особі, буде розстріляний».
З перших же днів окупації почалися розстріли. На подвір'я тюрми фашисти виводили радянських людей групами по ЗО чоловік кожна. Спочатку їх примушували копати великі ями, потім роздягали і розстрілювали. Звірячі вбивства
Луцьк
Сторінка 14 з 26
керівні кадри шкіл та органів народної освіти. Відкрилась школа торговельного учнівства, медичне училище тощо.Безплатно обслуговували трудящих державні лікарні, дитячі та жіночі консультації, швидка допомога. В лікувальних закладах міста на йей час працювало 185 лікарів.
Великою подією в житті лучан, як і всіх трудящих Західної України, були вибори до Верховної Ради СРСР та Верховної Ради УРСР, що відбувалися 24 березня 1940 року.
Міський комітет партії та міська Рада депутатів трудящих керували всім політичним і господарським життям міста. Вони провадили велику роботу по зміцненню керівництва державними підприємствами, сприяли розширенню їх виробничих площ, організовували кооперативні промислові підприємства, куди залучали кустарів, стежили за дотриманням 8-годинного робочого дня. Вже на кінець 1940 року в місті діяло 21 державне та 29 кооперативних підприємств, на яких працювало до 1,5 тис. чоловік, або майже вдвоє більше робітників, ніж на початку року. На підприємствах розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання плану. Серед робітників було 330 стахановців та 238 ударників.
Міська партійна організація проводила велику виховну роботу серед населення, використовуючи для цього різні засоби — радіо, пресу, клуби, бібліотеки, кіно. Протягом 1940 року в місті було відкрито кілька бібліотек, музей, червоні кутки на підприємствах. За постановою уряду в січні 1940 року в Луцьку створюється обласний драматичний театр, який наприкінці лютого почав свій сезон виставою О. Є. Корнійчука «Платон Кречет».
У місті здійснювалися великі соціальні перетворення. Розвивалась промисловість, ліквідовувалося безробіття, здійснювалися соціально-культурні заходи, поліпшувався добробут, підвищувався культурний рівень життя громадян, які включилися у соціалістичне будівництво з великим політичним і трудовим піднесенням.
Але віроломний напад фашистської Німеччини перервав мирну працю лучан. Вранці 22 червня 1941 року пролунали вибухи бомб, знялося полум’я пожеж. Гітлерівці бомбардували аеродром, а потім місто, особливо його центральну частину. Було пошкоджено зв'язок, водопостачання і електромережу.
Першого ж дня війни на Луцькому напрямку розгорнулися запеклі бої, які вели війська 5-ї армії під командуванням генерал-майора М.І. Потапова. Особливо відзначилися артилеристи 1-ї протитанкової бригади під командуванням генерал-майора К.С. Москаленка, що вели бої спільно з 22-м механізованим корпусом, 135-юстрілецькою дивізією, 19-м і 9-м механізованими корпусами та іншими військовими частинами. Радянські воїни героїчно відбивали наступ переважаючих сил ворога. Радіоформбюро передавало, що на Луцькому напрямку протягом усього дня йде жорстокий бій, в якому взяло участь до 1500 танків з обох сторін. У ході його ворогові завдано серйозних втрат. Ці бої затримали просування фашистських армій на схід на 8-10 днів. Однак сили були нерівними, 25 червня в другій половині дня Луцьк був захоплений ворогом.
Окупанти зразу ж створили в місті свою адміністрацію – гебітскомісаріат. Тут перебував фашистський кат Гіббе, окупанти утворили генеральну округу Волині і Поділля. На окупованій території німецькі загарбники запровадили свій «новий порядок». Було закрито всі радянські установи, школи, технікуми, ліквідовано демократичні свободи, надані Радянською владою. Трудящі міста переживали жахливі дні. Окружний комісар Луцька Лінднер 15 січня 1942 року видав наказ, в якому, зокрема, було сказано: «Коли хто з мешканців прийме до себе на нічліг, даватиме засоби харчування або якимось іншим способом допомагатиме позаміській особі, буде розстріляний».
З перших же днів окупації почалися розстріли. На подвір'я тюрми фашисти виводили радянських людей групами по ЗО чоловік кожна. Спочатку їх примушували копати великі ями, потім роздягали і розстрілювали. Звірячі вбивства