Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу, його ім’ям названо одну з вулиць міста. На місці бою в селі Милуші йому встановлено пам’ятник. Під час бою біля села Шепеля гвардієць-артилерист С.Д. Єфімов з своїми п’ятьма товаришами успішно відбив атаку двадцяти німецьких танків, а коли не стало боєприпасів, він використав підбиту «пантеру» і з неї розстрілював ворога. С.Д. Єфімова удостоєна звання Героя Радянського Союзу.
Високих урядових нагород за подвиги під час визволення Луцька удостоєні кавалеристи – старший лейтенант Пушко, старші сержанти Мойсееєнко і Сушкін, рядові Павленко, Аскаров та багато інших. На ознаменування здобутої перемоги наказом Верховного Головнокомандуючого Збройними Силами СРСР від 5 лютого з’єднанням і частинам, які найбільше відзначились у боях за місто, салютувала Москва.
Закінчились довгі трагічні 944 дні німецько-фашистської окупації Луцька, за час яких лучани ні на хвилину не втрачали надії на визволення з гітлерівської неволі. Ніякі знущання гітлерівців та їх пособників — українських буржуазних націоналістів, ні голод, ні смерть не зламали волі людей, які стали на шлях радянського життя, не порушили їх відданості Радянській Вітчизні.
За роки фашистської окупації місто зазнало жахливих людських жертв. Німецько-фашистські загарбники розстріляли в місті 36 199 чоловік. Крім того, на руках гітлерівців кров майже 11 тис. закатованих радянських військовополонених. 1246 жителів міста було вивезено на каторжні роботи до Німеччини1. Було зруйновано водогін, каналізацію, електричну і телефонну мережі, заводи, фабрики, знищено повністю або частково 1196 державних і приватних будинків тощо. Сума заподіяних збитків становила 558 623 тис. карбованців.
Центральний Комітет партії зразу ж після визволення міста направив сюди на роботу комуністів, багато з яких працювали тут напередодні війни. Вже на початку березня розпочало роботу бюро Луцького міськкому партії. На першому засіданні бюро міськкому партії затвердило бюро міського комітету комсомолу, керівників державних органів та міських профспілкових організацій.
З числа депутатів обласної і міської Рад, обраних у 1940 році, було утворено виконком Луцької міської Ради. Міськком партії і виконком міської Ради депутатів трудящих з перших днів визволення почали відновлювати державний і господарський апарати, виробили конкретні заходи щодо відбудови комунального господарства міста і промислових підприємств.
Трудящі активно взялися відбудовувати зруйноване господарство міста. «Ми вірили у прийдешню свободу, бо знали, що наша справа справедлива, - лунали голоси лучан з трибуни загальноміського мітингу 21 лютого 1944 року. – У відповідь на піклування партії і уряду готові зробити все, щоб прискорити перемогу над ворогом».
Величезне патріотичне піднесення серед трудящих Луцька, творча, самовіддана праця робітників, інженерів і техніків сприяли тому, що в короткі строки були розчищені від руїн вулиці, стала до ладу електростанція, відновлено телефонний і телеграфний зв'язок, відремонтовано водогінну станцію. Почали працювати пошта, телеграф, радянські установи. До кінця 1944 року відновили роботу 23 промислові підприємства, у т.ч. лісопильний, ливарно-механічний, цегельний, пивоварний заводи, промисловий та харчовий комбінати, кілька промислових артілей, які на кінець 1944 року виготовляли різної продукції на суму до 3,5 млн. крб. Для потреб трудящих швейна фабрика виготовила за цей час близько 4,6 тис. штук одягу, взуттєва – понад 1000 пар взуття. Силами лучан було відремонтовано близько 31 тис. кВ. метрів житлової площі, впорядковано шосе, тротуари, вулиці, сквери.
Ставали до ладу школи, заклади культури, лікарні, поліклініки тощо. Так, 1945 року в місті було відкрито 9 шкіл, в яких навчалося понад 4 тис. учнів, відновили роботу педагогічна школа та медичне училище. В міській лікарні та поліклініці
Луцьк
Сторінка 16 з 26
мінометів, 22 танки, 24 склади з військовим майном, боєприпасами й продуктами. Гітлерівці, відкинуті за річку Стир, зайняли оборону на околиці міста – Гнідави. 5 лютого 1944 року місто повністю було очищене від окупантів. Але боротьба за нього ще тривала, ворог намагався повернути втрачені позиції і не раз контратакував, щоб примусити наші війська відійти за річку Стир. Особливо важкі бої точилися за приміські села, зокрема Милуші та Княгинінок. В боях за село Милуші капітан П.М. Тарасов з гвардійського стрілецького полку повторив подвиг Матросова. Йому Високих урядових нагород за подвиги під час визволення Луцька удостоєні кавалеристи – старший лейтенант Пушко, старші сержанти Мойсееєнко і Сушкін, рядові Павленко, Аскаров та багато інших. На ознаменування здобутої перемоги наказом Верховного Головнокомандуючого Збройними Силами СРСР від 5 лютого з’єднанням і частинам, які найбільше відзначились у боях за місто, салютувала Москва.
Закінчились довгі трагічні 944 дні німецько-фашистської окупації Луцька, за час яких лучани ні на хвилину не втрачали надії на визволення з гітлерівської неволі. Ніякі знущання гітлерівців та їх пособників — українських буржуазних націоналістів, ні голод, ні смерть не зламали волі людей, які стали на шлях радянського життя, не порушили їх відданості Радянській Вітчизні.
За роки фашистської окупації місто зазнало жахливих людських жертв. Німецько-фашистські загарбники розстріляли в місті 36 199 чоловік. Крім того, на руках гітлерівців кров майже 11 тис. закатованих радянських військовополонених. 1246 жителів міста було вивезено на каторжні роботи до Німеччини1. Було зруйновано водогін, каналізацію, електричну і телефонну мережі, заводи, фабрики, знищено повністю або частково 1196 державних і приватних будинків тощо. Сума заподіяних збитків становила 558 623 тис. карбованців.
Центральний Комітет партії зразу ж після визволення міста направив сюди на роботу комуністів, багато з яких працювали тут напередодні війни. Вже на початку березня розпочало роботу бюро Луцького міськкому партії. На першому засіданні бюро міськкому партії затвердило бюро міського комітету комсомолу, керівників державних органів та міських профспілкових організацій.
З числа депутатів обласної і міської Рад, обраних у 1940 році, було утворено виконком Луцької міської Ради. Міськком партії і виконком міської Ради депутатів трудящих з перших днів визволення почали відновлювати державний і господарський апарати, виробили конкретні заходи щодо відбудови комунального господарства міста і промислових підприємств.
Трудящі активно взялися відбудовувати зруйноване господарство міста. «Ми вірили у прийдешню свободу, бо знали, що наша справа справедлива, - лунали голоси лучан з трибуни загальноміського мітингу 21 лютого 1944 року. – У відповідь на піклування партії і уряду готові зробити все, щоб прискорити перемогу над ворогом».
Величезне патріотичне піднесення серед трудящих Луцька, творча, самовіддана праця робітників, інженерів і техніків сприяли тому, що в короткі строки були розчищені від руїн вулиці, стала до ладу електростанція, відновлено телефонний і телеграфний зв'язок, відремонтовано водогінну станцію. Почали працювати пошта, телеграф, радянські установи. До кінця 1944 року відновили роботу 23 промислові підприємства, у т.ч. лісопильний, ливарно-механічний, цегельний, пивоварний заводи, промисловий та харчовий комбінати, кілька промислових артілей, які на кінець 1944 року виготовляли різної продукції на суму до 3,5 млн. крб. Для потреб трудящих швейна фабрика виготовила за цей час близько 4,6 тис. штук одягу, взуттєва – понад 1000 пар взуття. Силами лучан було відремонтовано близько 31 тис. кВ. метрів житлової площі, впорядковано шосе, тротуари, вулиці, сквери.
Ставали до ладу школи, заклади культури, лікарні, поліклініки тощо. Так, 1945 року в місті було відкрито 9 шкіл, в яких навчалося понад 4 тис. учнів, відновили роботу педагогічна школа та медичне училище. В міській лікарні та поліклініці