Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На підприємствах панувала жорстока експлуатація. Робочий день тривав 12 – 16 годин. Середньорічна заробітна плата робітника Волинської губернії у 1900 році становила 98 крб., тобто в 3,5 раза менше, ніж одержував робітник у Катеринославській губернії. Ще меншою була заробітна плата сільськогосподарського робітника. Так, у Володимир-Волинському повіті вона становила 64 крб. на рік для чоловіків та 40 крб. для жінок4.
Не в кращому становищі було і селянство. Земля розподілялась дуже нерівномірно. 2587 поміщиків мали 2044 тис. десятин землі, з них 480 – більше ніж по 1000 десятин, а 39 – понад 10 тис. десятин кожний. У той же час 292 387 селянських дворів мали 2299 тис. десятин землі, тобто майже стільки, скільки її мали 2587 поміщиків. Невпинно поглиблювалося класове розшарування селянства. Пересічно на одне куркульське господарство припадало 13 десятин землі, на середняцьке – 4,3, на бідняцьке – 2 десятини. У 1910 році, внаслідок зростання населення, на одного селянина в губернії припадало всього по 1 десятині землі.
Дуже великі суми сплачували селяни по викупних платежах, податках, повинностях тощо. У 1900 році з них стягли 2106 тис. крб. прямих податків, у т. ч, 119 639 крб. заборгованості за попередні роки, змусили відробити 195 811 кінних та 3 186 825 піших днів.
Жорстока експлуатація, низька заробітна плата, високі податки зумовили дальше посилення боротьби трудящих проти влади поміщиків та капіталістів. Передові робітники і селяни Волині читали ленінську «Искру» та іншу марксистську літературу, яка транспортувалась через Волинську губернію, зокрема через Луцьк, Ковель. У 1904 році в Луцьку створюється соціал-демократична група; у місті був пункт по виготовленню паспортів для російських соціал-демократів. Під впливом ідей ленінської «Искрьі» в 1903 році відбулися масові страйки і демонстрації робітників Луцька, Володимир-Волинська, залізничників Ковеля та інших міст, які мали переважно політичний характер.
Разом з робітниками на революційну боротьбу піднімались і селяни. У 1903 році вимагали поділити поміщицьку і церковну землю трудівники містечка Устилуга. Селяни сіл Хобултової Володимир-Волинського, Скулина–Ковельського, Григоровичів і Городниці – Луцького повітів, озброївшись вилами, косами і сокирами, не давали поміщицьким наймитам рубати ліс. Чинили опір поміщикам і трудящі багатьох інших сіл.
У період революції 1905–1907 рр. боротьба робітників і селян Волині набрала ще більшого розмаху. Вже в перший період революції страйкували робітники Ковеля, Цуманського лісопильного заводу. На околицях Луцька відбулися збори під гаслом «Геть самодержавство!». Поширювалися антиурядові прокламації.
Під впливом робітничого революційного руху влітку 1905 року розгорнувся і селянський рух. Селяни випасали худобу на панських землях і рубали панські та казенні ліси, розганяли поміщицьких слуг і чинили опір поліції. У селі Вербі Володимир-Волинського повіту селяни примусили поліцію звільнити заарештованих. Поширеною формою боротьби проти поміщиків були страйки сільськогосподарських робітників. Із 238 виступів селян Волині у 1905 році 125 були страйками сільськогосподарських робітників.
Налякані місцеві власті просили генерал-губернатора збільшити кількість поліції і направити кавалерійський полк для придушення у губернії виступів робітників та селян. Але неспокійно було і у військах. У 125-у Курському, 127-у Путивльському, 43-у Охотському піхотних полках, що стояли на Волині, існували нелегальні організації. Зокрема, Луцька група РСДРП поширювала листівки, провадила агітаційну роботу в 43-у Охотському полку, що стояв у Луцьку.
В період Жовтневого всеросійського політичного страйку і Грудневого збройного повстання 1905 року робітники і селяни Волині виявили велику революційну активність. Залізничники Ковеля провели двотижневий страйк, який паралізував залізничний рух на всій дільниці, влаштовували мітинги і демонстрації під лозунгами «Геть самодержавство!», «Хай живе РСДРП!». У зв’язку з проголошенням царського маніфесту 20 жовтня в Луцьку відбулася маніфестація, на якій лунали заклики «Геть самодержавство!», «Геть
Волинська область
Сторінка 7 з 29
мали понад 100 робітників. Інші ж були дрібними підприємствами харчової, деревообробної та легкої промисловості, на кожному з них працювало всього по кілька робітників. На всіх підприємствах в той час було зайнято 18 976 робітників. 2694 чол. працювало на залізниці, 77,8 тис. займалися кустарними промислами. Не в кращому становищі було і селянство. Земля розподілялась дуже нерівномірно. 2587 поміщиків мали 2044 тис. десятин землі, з них 480 – більше ніж по 1000 десятин, а 39 – понад 10 тис. десятин кожний. У той же час 292 387 селянських дворів мали 2299 тис. десятин землі, тобто майже стільки, скільки її мали 2587 поміщиків. Невпинно поглиблювалося класове розшарування селянства. Пересічно на одне куркульське господарство припадало 13 десятин землі, на середняцьке – 4,3, на бідняцьке – 2 десятини. У 1910 році, внаслідок зростання населення, на одного селянина в губернії припадало всього по 1 десятині землі.
Дуже великі суми сплачували селяни по викупних платежах, податках, повинностях тощо. У 1900 році з них стягли 2106 тис. крб. прямих податків, у т. ч, 119 639 крб. заборгованості за попередні роки, змусили відробити 195 811 кінних та 3 186 825 піших днів.
Жорстока експлуатація, низька заробітна плата, високі податки зумовили дальше посилення боротьби трудящих проти влади поміщиків та капіталістів. Передові робітники і селяни Волині читали ленінську «Искру» та іншу марксистську літературу, яка транспортувалась через Волинську губернію, зокрема через Луцьк, Ковель. У 1904 році в Луцьку створюється соціал-демократична група; у місті був пункт по виготовленню паспортів для російських соціал-демократів. Під впливом ідей ленінської «Искрьі» в 1903 році відбулися масові страйки і демонстрації робітників Луцька, Володимир-Волинська, залізничників Ковеля та інших міст, які мали переважно політичний характер.
Разом з робітниками на революційну боротьбу піднімались і селяни. У 1903 році вимагали поділити поміщицьку і церковну землю трудівники містечка Устилуга. Селяни сіл Хобултової Володимир-Волинського, Скулина–Ковельського, Григоровичів і Городниці – Луцького повітів, озброївшись вилами, косами і сокирами, не давали поміщицьким наймитам рубати ліс. Чинили опір поміщикам і трудящі багатьох інших сіл.
У період революції 1905–1907 рр. боротьба робітників і селян Волині набрала ще більшого розмаху. Вже в перший період революції страйкували робітники Ковеля, Цуманського лісопильного заводу. На околицях Луцька відбулися збори під гаслом «Геть самодержавство!». Поширювалися антиурядові прокламації.
Під впливом робітничого революційного руху влітку 1905 року розгорнувся і селянський рух. Селяни випасали худобу на панських землях і рубали панські та казенні ліси, розганяли поміщицьких слуг і чинили опір поліції. У селі Вербі Володимир-Волинського повіту селяни примусили поліцію звільнити заарештованих. Поширеною формою боротьби проти поміщиків були страйки сільськогосподарських робітників. Із 238 виступів селян Волині у 1905 році 125 були страйками сільськогосподарських робітників.
Налякані місцеві власті просили генерал-губернатора збільшити кількість поліції і направити кавалерійський полк для придушення у губернії виступів робітників та селян. Але неспокійно було і у військах. У 125-у Курському, 127-у Путивльському, 43-у Охотському піхотних полках, що стояли на Волині, існували нелегальні організації. Зокрема, Луцька група РСДРП поширювала листівки, провадила агітаційну роботу в 43-у Охотському полку, що стояв у Луцьку.
В період Жовтневого всеросійського політичного страйку і Грудневого збройного повстання 1905 року робітники і селяни Волині виявили велику революційну активність. Залізничники Ковеля провели двотижневий страйк, який паралізував залізничний рух на всій дільниці, влаштовували мітинги і демонстрації під лозунгами «Геть самодержавство!», «Хай живе РСДРП!». У зв’язку з проголошенням царського маніфесту 20 жовтня в Луцьку відбулася маніфестація, на якій лунали заклики «Геть самодержавство!», «Геть