Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
санепідстанцію тощо. Успішно завершувалася відбудова залізничного вузла. Залізничники здали до експлуатації понад 200 км колії, спорудили через р. Турію 2 мости, відремонтували понад 230 вагонів, організували промивальний ремонт паровозів, відбудували допоміжні цехи. Стали до ладу електростанція і водокачка.
Комуністи Ковеля виступили ініціаторами соціалістичного змагання за дострокове виконання завдань четвертої п'ятирічки. У всенародне соціалістичне змагання включилися трудівники підприємств харчової та легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів, залізничники, ширився рух за звання новаторів і ударників праці. На кінець 1947 року в колективі Ковельського залізничного вузла це почесне звання завоювали 2783 працівники, 265 — виконали по 2 річні норми, 31 — по три і більше норм. Достроково завершили план 1950 року працівники дистанції колії, вагонного депо та інші. Колектив паровозного депо на заощаджені кошти відремонтував 40 паровозів. Працівники станції Ковель план навантаження вагонів виконали на 121 проц., розвантаження — на 178 проц. і здобули перехідний Червоний прапор Міністерства шляхів сполучення і ВЦРПС.
Широкого розмаху набрало змагання за передові методи праці. Значний поштовх цьому дала партійно-технічна конференція, проведена міськкомом партії у вересні 1950 року. Багато промислових підприємств міста достроково виконали п'ятирічний план. Так, колектив Ковельського вагонного депо перевиконав планові завдання по капітальному ремонту вагонів більш ніж у 5 разів, із значним випередженням йшли трудівники дистанції колії та інші колективи.
Великих успіхів домоглися комунальники, які за участю громадськості в роки п'ятирічки капітально відремонтували 125 будинків площею 1265 кв. метрів, 294 тис. кв. метрів шосейних шляхів, 47 водоколонок, посадили близько 4 тис. декоративних дерев. Колективи підприємств міста подали значну допомогу селянам району у проведенні колективізації сільського господарства і зміцненні новоутворених колгоспів. Протягом 1946—1950 рр. у Ковелі зросла кількість промислових підприємств. У листопаді 1946 року здали до експлуатації вагонне депо, в 1947 – паровозне. Відбудовано цегельний завод, який випускав 750 тис. штук цегли на рік. Стали до ладу держмлин № 36, птахо комбінат, залізнична електростанція. За роки п'ятирічки на базі невеликої майстерні індпошиву зросла швейна фабрика. Програму останнього року п'ятирічки вона виконала у листопаді, заощадивши 5600 метрів тканини.
Поліпшилося медичне обслуговування трудящих. До четвертої річниці визволення Ковеля тут працювали 3 лікарні, пологовий будинок, 2 санепідемстанції, 2 дитячих ясел, дитячо-жіноча консультація, 3 аптеки, протималярійна станція, молочна кухня, пункт швидкої медичної допомоги, 2 рентгенологічні кабінети. В медичних закладах міста працювало 20 лікарів.
Постійна увага приділялася культурному будівництву. Тривала відбудова шкіл. У 1947 році в Ковелі діяли 2 середні і 5 неповних середніх шкіл, в яких навчалося понад 2,5 тис. учнів, 2 середні школи робітничої молоді, де здобували освіту 200 учнів, і школа ФЗН. Було відкрито також школу медичних сестер. Крім того, тут працювали 249 гуртків для ліквідації неписьменності і малописьменності серед дорослого населення.
Налагоджувалася робота культурно-освітніх закладів. На початок п'ятирічки було відбудовано кінотеатр, впорядковано клуб залізничників. При клубі створили бібліотеку, яка мала близько 3 тис. примірників. Для трудящих міста відкрили ще 3 бібліотеки — міську, профспілкову і дитячу, книжковий фонд яких становив близько 12 тис. примірників.
Успішне виконання четвертої п'ятирічки заклало міцний фундамент для дальшого розвитку народного господарства і культури. У роки п'ятої п'ятирічки зросла виробнича потужність фабрик і заводів, розширився асортимент їх продукції. Тільки на швейній фабриці випуск продукції за цей період збільшився на 70 проц. У 1955 році в пекарні харчокомбінату було встановлено першу механічну піч, через деякий час — ще дві. В 1951 році здано до експлуатації нове приміщення вокзалу. У 1957році було закінчено
Ковель
Сторінка 10 з 13
насамперед для шкіл, лікарень та їдалень. Як відзначали делегати другої міської партійної конференції, що відбулася 10 лютого 1945 року, трудящі відробили на відбудові міста 12 тис. людино-днів. Ними були відбудовані ще 2 школи, де почало навчатися 867 дітей, поліклініку, лікарню, аптеку, Комуністи Ковеля виступили ініціаторами соціалістичного змагання за дострокове виконання завдань четвертої п'ятирічки. У всенародне соціалістичне змагання включилися трудівники підприємств харчової та легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів, залізничники, ширився рух за звання новаторів і ударників праці. На кінець 1947 року в колективі Ковельського залізничного вузла це почесне звання завоювали 2783 працівники, 265 — виконали по 2 річні норми, 31 — по три і більше норм. Достроково завершили план 1950 року працівники дистанції колії, вагонного депо та інші. Колектив паровозного депо на заощаджені кошти відремонтував 40 паровозів. Працівники станції Ковель план навантаження вагонів виконали на 121 проц., розвантаження — на 178 проц. і здобули перехідний Червоний прапор Міністерства шляхів сполучення і ВЦРПС.
Широкого розмаху набрало змагання за передові методи праці. Значний поштовх цьому дала партійно-технічна конференція, проведена міськкомом партії у вересні 1950 року. Багато промислових підприємств міста достроково виконали п'ятирічний план. Так, колектив Ковельського вагонного депо перевиконав планові завдання по капітальному ремонту вагонів більш ніж у 5 разів, із значним випередженням йшли трудівники дистанції колії та інші колективи.
Великих успіхів домоглися комунальники, які за участю громадськості в роки п'ятирічки капітально відремонтували 125 будинків площею 1265 кв. метрів, 294 тис. кв. метрів шосейних шляхів, 47 водоколонок, посадили близько 4 тис. декоративних дерев. Колективи підприємств міста подали значну допомогу селянам району у проведенні колективізації сільського господарства і зміцненні новоутворених колгоспів. Протягом 1946—1950 рр. у Ковелі зросла кількість промислових підприємств. У листопаді 1946 року здали до експлуатації вагонне депо, в 1947 – паровозне. Відбудовано цегельний завод, який випускав 750 тис. штук цегли на рік. Стали до ладу держмлин № 36, птахо комбінат, залізнична електростанція. За роки п'ятирічки на базі невеликої майстерні індпошиву зросла швейна фабрика. Програму останнього року п'ятирічки вона виконала у листопаді, заощадивши 5600 метрів тканини.
Поліпшилося медичне обслуговування трудящих. До четвертої річниці визволення Ковеля тут працювали 3 лікарні, пологовий будинок, 2 санепідемстанції, 2 дитячих ясел, дитячо-жіноча консультація, 3 аптеки, протималярійна станція, молочна кухня, пункт швидкої медичної допомоги, 2 рентгенологічні кабінети. В медичних закладах міста працювало 20 лікарів.
Постійна увага приділялася культурному будівництву. Тривала відбудова шкіл. У 1947 році в Ковелі діяли 2 середні і 5 неповних середніх шкіл, в яких навчалося понад 2,5 тис. учнів, 2 середні школи робітничої молоді, де здобували освіту 200 учнів, і школа ФЗН. Було відкрито також школу медичних сестер. Крім того, тут працювали 249 гуртків для ліквідації неписьменності і малописьменності серед дорослого населення.
Налагоджувалася робота культурно-освітніх закладів. На початок п'ятирічки було відбудовано кінотеатр, впорядковано клуб залізничників. При клубі створили бібліотеку, яка мала близько 3 тис. примірників. Для трудящих міста відкрили ще 3 бібліотеки — міську, профспілкову і дитячу, книжковий фонд яких становив близько 12 тис. примірників.
Успішне виконання четвертої п'ятирічки заклало міцний фундамент для дальшого розвитку народного господарства і культури. У роки п'ятої п'ятирічки зросла виробнича потужність фабрик і заводів, розширився асортимент їх продукції. Тільки на швейній фабриці випуск продукції за цей період збільшився на 70 проц. У 1955 році в пекарні харчокомбінату було встановлено першу механічну піч, через деякий час — ще дві. В 1951 році здано до експлуатації нове приміщення вокзалу. У 1957році було закінчено