Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
захищали його воїни 15-го стрілецького корпусу 5-ї армії під командуванням І. І. Федюнінського. Вони билися за кожний метр рідної землі, але під натиском переважаючих сил ворога змушені були відступити. У місто вдерлися фашисти.
Почалися страшні дні гітлерівської неволі. Німецько-фашистські загарбники встановили в Ковелі кривавий окупаційний режим. Місто заполонили солдати, гестапівці та банди українських буржуазних націоналістів, які чинили жорстоку розправу над радянськими громадянами. Вся влада тут належала гітлерівській адміністрації — гебітскомісаріату та поліцейському гарнізону. Співучасниками фашистів у їх чорній справі були українські буржуазні націоналісти, що окопалися у так званій міській управі. Покірно служили катам також представники духовенства. Так, піп Благовіщенської церкви полковник у сутані Губа допомагав окупантам розстрілювати мирних жителів, а потім цей підлий зрадник знайшов притулок у США.
З перших днів окупації Ковеля німецько-фашистські загарбники взяли на облік і конфіскували всі продовольчі і промислові товари. У місті почався голод. Населення обклали тяжкими податками. Лікарні, навчальні заклади, кінотеатри було закрито. На початку вересня 1941 року окупанти видали розпорядження, за яким всі промислові підприємства, перукарні, їдальні, ресторани, чайні оголошувалися німецькими. Найкращі будинки міста віддали німецьким колоністам.
В Ковелі лютував фашистський терор. Гітлерівські окупанти та їх прислужники — українські буржуазні націоналісти масово знищували радянських людей. Вони зігнали частину мирних жителів у гетто і по-звірячому вбили їх. Фашистські кати створили в місті концентраційний табір, в якому лише з жовтня 1941 по червень 1942 року було знищено 12 тис. радянських військовополонених. Окупанти примусово вивозили радянських людей на каторжні роботи до Німеччини. Всього з міста було відправлено до фашистської неволі понад 5 тис. чоловік.
Трудящі Ковеля, як і інших міст і сіл України, піднялися на боротьбу проти ненависного ворога. У місті було створено антифашистське підпілля, яким керували комуністи. Тут виникло кілька підпільних груп, які очолили колишні члени КПЗУ і радянські активісти Ф. Волков, С. Лаховський, Ф. Хвищук та інші. Підпільні антифашистські групи здобували зброю, збирали розвідувальні відомості, стежили за рухом військових частин і техніки окупантів через станцію, провадили агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. У навколишніх селах були організовані партизанські загони.
В січні 1942 року фашистам вдалося натрапити на слід однієї з підпільних груп і заарештувати активних її членів. Після жахливих катувань вони загинули смертю героїв.
Весною 1942 року в Ковелі виникли нові підпільні антифашистські групи, які очолили В. Трохимчук, П. Кошельов і О. Ковбасюк. З прибуттям на Волинь партизанського загону А. П. Бринського підпільники міста встановили з ним зв'язок. Це сприяло посиленню підпільної боротьби. Фашистські власті всіляко намагалися виявити підпілля. Вони затримували всіх за найменшою підозрою, видали накази про обмеження пересування жителів, загрожували розстрілом за допомогу підпільникам.
Однак ніякі репресії не залякали населення Ковеля. Підпільники в тісній взаємодії з партизанами продовжували завдавати ворогу відчутних ударів. Вони провели ряд сміливих диверсій в місті і на залізничному вузлі. На початку 1943 року підпільники висадили у повітря цистерну з пальним, замінували ешелон з 48-цистернами, який згорів на станції Здолбунів. З прибуттям на Волинь партизанського з'єднання О. Ф. Федорова активізувалася підпільна боротьба. Ковельські підпільники встановили зв'язки з партизанами. В другій половині 1943 року до антифашистських груп міста влилися нові патріоти, серед них М. Новічевська, К. Ф. Лукашук, О. Кочетова, О. Сальников та інші. Підпільники знищили фашистську військову пекарню, неодноразово виводили з ладу під'їзні колії, водокачку, висадили в повітря ешелон з боєприпасами, організували кілька диверсій в депо. Активізувалися і дії народних месників. Тільки в липні — жовтні 1943 року партизани з'єднання О. Ф. Федорова знищили на залізничних коліях Ковель — Ровно, Ковель — Сарни, Ковель —
Ковель
Сторінка 8 з 13
Але мирну творчу працю радянських людей перервав віроломний напад фашистської Німеччини. Уже в перший день війни ворожа авіація піддала Ковель бомбардуванню і заподіяла йому значних руйнувань. Через кілька днів кровопролитні бої з гітлерівцями зав'язалися на вулицях міста. Мужньо Почалися страшні дні гітлерівської неволі. Німецько-фашистські загарбники встановили в Ковелі кривавий окупаційний режим. Місто заполонили солдати, гестапівці та банди українських буржуазних націоналістів, які чинили жорстоку розправу над радянськими громадянами. Вся влада тут належала гітлерівській адміністрації — гебітскомісаріату та поліцейському гарнізону. Співучасниками фашистів у їх чорній справі були українські буржуазні націоналісти, що окопалися у так званій міській управі. Покірно служили катам також представники духовенства. Так, піп Благовіщенської церкви полковник у сутані Губа допомагав окупантам розстрілювати мирних жителів, а потім цей підлий зрадник знайшов притулок у США.
З перших днів окупації Ковеля німецько-фашистські загарбники взяли на облік і конфіскували всі продовольчі і промислові товари. У місті почався голод. Населення обклали тяжкими податками. Лікарні, навчальні заклади, кінотеатри було закрито. На початку вересня 1941 року окупанти видали розпорядження, за яким всі промислові підприємства, перукарні, їдальні, ресторани, чайні оголошувалися німецькими. Найкращі будинки міста віддали німецьким колоністам.
В Ковелі лютував фашистський терор. Гітлерівські окупанти та їх прислужники — українські буржуазні націоналісти масово знищували радянських людей. Вони зігнали частину мирних жителів у гетто і по-звірячому вбили їх. Фашистські кати створили в місті концентраційний табір, в якому лише з жовтня 1941 по червень 1942 року було знищено 12 тис. радянських військовополонених. Окупанти примусово вивозили радянських людей на каторжні роботи до Німеччини. Всього з міста було відправлено до фашистської неволі понад 5 тис. чоловік.
Трудящі Ковеля, як і інших міст і сіл України, піднялися на боротьбу проти ненависного ворога. У місті було створено антифашистське підпілля, яким керували комуністи. Тут виникло кілька підпільних груп, які очолили колишні члени КПЗУ і радянські активісти Ф. Волков, С. Лаховський, Ф. Хвищук та інші. Підпільні антифашистські групи здобували зброю, збирали розвідувальні відомості, стежили за рухом військових частин і техніки окупантів через станцію, провадили агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. У навколишніх селах були організовані партизанські загони.
В січні 1942 року фашистам вдалося натрапити на слід однієї з підпільних груп і заарештувати активних її членів. Після жахливих катувань вони загинули смертю героїв.
Весною 1942 року в Ковелі виникли нові підпільні антифашистські групи, які очолили В. Трохимчук, П. Кошельов і О. Ковбасюк. З прибуттям на Волинь партизанського загону А. П. Бринського підпільники міста встановили з ним зв'язок. Це сприяло посиленню підпільної боротьби. Фашистські власті всіляко намагалися виявити підпілля. Вони затримували всіх за найменшою підозрою, видали накази про обмеження пересування жителів, загрожували розстрілом за допомогу підпільникам.
Однак ніякі репресії не залякали населення Ковеля. Підпільники в тісній взаємодії з партизанами продовжували завдавати ворогу відчутних ударів. Вони провели ряд сміливих диверсій в місті і на залізничному вузлі. На початку 1943 року підпільники висадили у повітря цистерну з пальним, замінували ешелон з 48-цистернами, який згорів на станції Здолбунів. З прибуттям на Волинь партизанського з'єднання О. Ф. Федорова активізувалася підпільна боротьба. Ковельські підпільники встановили зв'язки з партизанами. В другій половині 1943 року до антифашистських груп міста влилися нові патріоти, серед них М. Новічевська, К. Ф. Лукашук, О. Кочетова, О. Сальников та інші. Підпільники знищили фашистську військову пекарню, неодноразово виводили з ладу під'їзні колії, водокачку, висадили в повітря ешелон з боєприпасами, організували кілька диверсій в депо. Активізувалися і дії народних месників. Тільки в липні — жовтні 1943 року партизани з'єднання О. Ф. Федорова знищили на залізничних коліях Ковель — Ровно, Ковель — Сарни, Ковель —