Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливою подією в житті трудящих міста була підготовка та проведення виборів до Верховних Рад СРСР і УРСР. Керівництво цією важливою кампанією здійснювали міський комітет партії та виконком міської Ради. Вони
організували вивчення серед населення Радянської Конституції та Положення про вибори до радянського парламенту.
24 березня 1940 року стало для ковельчан справжнім святом. Перші прямі, вільні, рівні, при таємному голосуванні, вибори народних посланців пройшли з небаченим ентузіазмом. Майже 100 проц. голосів ковельчан здобули кандидати блоку комуністів і безпартійних. Не менш важливою подією були і вибори до місцевих Рад депутатів трудящих.
До активної громадсько-політичної роботи було залучено сотні місцевих активістів. З ініціативи комсомольців Ковельського залізничного вузла 24 листопада 1940 року було організовано агітаційний похід молоді. Учасники його провели серед виборців 250 бесід і концертів.
Вибори до місцевих Рад відбулися 15 грудня 1940 року. Вони засвідчили велику активність і згуртованість трудящих. На першій сесії було утворено виконавчий комітет міської Ради; очолив його А. М. Колосок. При міській Раді розгорнули роботу відділи місцевої промисловості, земельний, фінансовий, охорони здоров'я, народної освіти, комунального господарства, торгівлі і соціального забезпечення.
Спираючись на актив, радянські та партійні організації Ковеля організували трудящих на боротьбу за соціалістичні перетворення. В місті, яке на той час мало понад 36 тис. чоловік населення (площа — 40 кв. км), відновили роботу 2 цегельні заводи, тютюнова фабрика, елеватор, 8 млинів, 2 лісопильні, торфорозробка. З весни 1940 року почали видавати продукцію столярно-меблева фабрика ім. Кірова, промислові артілі «Прогрес» і «Червоний прапор». Стали до ладу маслозавод, м'ясокомбінат, харчокомбінат. Було створено машиноремонтну станцію.
Йшла реконструкція найбільшого на Волині Ковельського залізничного вузла. Зростала виробнича потужність паровозного і вагонного депо та інших служб. Тодішню залізничну мережу, за винятком лінії Ковель — Ягодин, перевели на широку колію.
Комуністи міста стали заспівувачами масового соціалістичного змагання за виконання виробничих планів. Значного поширення набрав стахановський рух, застрільниками якого виступили залізничники. Серед них уже в травні 1940 року було 2980 стахановців і 2223 ударники. Їхній почин підхопили на всіх підприємствах міста. Виробничі плани 1940 року Ковель виконав. Зростали темпи випуску продукції в 1941 році.
Розвивалися торгівля, громадське харчування, комунальне господарство.
Поліпшувалася охорона здоров'я трудящих. В 1940 році було 2 міські лікарні з відділеннями — епідемічним, хірургічним, пологовим, терапевтичним, тубдиспансер, санепідстанція, міська і стоматологічна поліклініки, 3 рентген-кабінети, 4 аптеки, молочна кухня, молочноконтрольна станція. Працювали 23 лікарі, десятки чоловік середнього медичного персоналу.
Протягом 1939/40 навчального року в місті провели велику роботу по створенню радянської системи освіти. Було запроваджено безплатне навчання рідною українською мовою. На 1 вересня 1940 року в Ковелі налічувалося 5 середніх, 10 семирічних і 1 початкова школи, в яких навчалося 5 тис. учнів і працювало 160 вчителів. При школах створили класи і гуртки для ліквідації неписьменності та малописьменності. Крім того, в місті діяли середня і неповна середня школи для переростків і дорослих, які за буржуазної Польщі не мали можливості здобути освіту. Для підготовки педагогічних кадрів організували вчительські курси. У 1940 році тут працювали 2 дитячі садки.
До послуг жителів Ковеля було 2 кінотеатри, 2 Будинки культури і кілька клубів. На їх сцені з концертами виступали приїжджі митці та учасники гуртків художньої самодіяльності. Міська бібліотека поповнилася сотнями нових книг, збільшилася кількість її читачів. В побут трудящих увійшли радіо, газети і журнали. Став до ладу потужний радіовузол. Поряд з центральними, республіканськими газетами та журналами вони передплачували газету «Прапор Леніна» — орган Ковельського міського і районного комітетів партії, виконкому міської і районної Рад депутатів трудящих. Отже, трудящі Ковеля під керівництвом партійних і радянських організацій добились значних успіхів у розв'язанні завдань соціалістичного будівництва.
Ковель
Сторінка 7 з 13
насамперед на залізничному вузлі, на провідних підприємствах промисловості, про розстановку комуністів на провідних ділянках роботи.Важливою подією в житті трудящих міста була підготовка та проведення виборів до Верховних Рад СРСР і УРСР. Керівництво цією важливою кампанією здійснювали міський комітет партії та виконком міської Ради. Вони
24 березня 1940 року стало для ковельчан справжнім святом. Перші прямі, вільні, рівні, при таємному голосуванні, вибори народних посланців пройшли з небаченим ентузіазмом. Майже 100 проц. голосів ковельчан здобули кандидати блоку комуністів і безпартійних. Не менш важливою подією були і вибори до місцевих Рад депутатів трудящих.
До активної громадсько-політичної роботи було залучено сотні місцевих активістів. З ініціативи комсомольців Ковельського залізничного вузла 24 листопада 1940 року було організовано агітаційний похід молоді. Учасники його провели серед виборців 250 бесід і концертів.
Вибори до місцевих Рад відбулися 15 грудня 1940 року. Вони засвідчили велику активність і згуртованість трудящих. На першій сесії було утворено виконавчий комітет міської Ради; очолив його А. М. Колосок. При міській Раді розгорнули роботу відділи місцевої промисловості, земельний, фінансовий, охорони здоров'я, народної освіти, комунального господарства, торгівлі і соціального забезпечення.
Спираючись на актив, радянські та партійні організації Ковеля організували трудящих на боротьбу за соціалістичні перетворення. В місті, яке на той час мало понад 36 тис. чоловік населення (площа — 40 кв. км), відновили роботу 2 цегельні заводи, тютюнова фабрика, елеватор, 8 млинів, 2 лісопильні, торфорозробка. З весни 1940 року почали видавати продукцію столярно-меблева фабрика ім. Кірова, промислові артілі «Прогрес» і «Червоний прапор». Стали до ладу маслозавод, м'ясокомбінат, харчокомбінат. Було створено машиноремонтну станцію.
Йшла реконструкція найбільшого на Волині Ковельського залізничного вузла. Зростала виробнича потужність паровозного і вагонного депо та інших служб. Тодішню залізничну мережу, за винятком лінії Ковель — Ягодин, перевели на широку колію.
Комуністи міста стали заспівувачами масового соціалістичного змагання за виконання виробничих планів. Значного поширення набрав стахановський рух, застрільниками якого виступили залізничники. Серед них уже в травні 1940 року було 2980 стахановців і 2223 ударники. Їхній почин підхопили на всіх підприємствах міста. Виробничі плани 1940 року Ковель виконав. Зростали темпи випуску продукції в 1941 році.
Розвивалися торгівля, громадське харчування, комунальне господарство.
Поліпшувалася охорона здоров'я трудящих. В 1940 році було 2 міські лікарні з відділеннями — епідемічним, хірургічним, пологовим, терапевтичним, тубдиспансер, санепідстанція, міська і стоматологічна поліклініки, 3 рентген-кабінети, 4 аптеки, молочна кухня, молочноконтрольна станція. Працювали 23 лікарі, десятки чоловік середнього медичного персоналу.
Протягом 1939/40 навчального року в місті провели велику роботу по створенню радянської системи освіти. Було запроваджено безплатне навчання рідною українською мовою. На 1 вересня 1940 року в Ковелі налічувалося 5 середніх, 10 семирічних і 1 початкова школи, в яких навчалося 5 тис. учнів і працювало 160 вчителів. При школах створили класи і гуртки для ліквідації неписьменності та малописьменності. Крім того, в місті діяли середня і неповна середня школи для переростків і дорослих, які за буржуазної Польщі не мали можливості здобути освіту. Для підготовки педагогічних кадрів організували вчительські курси. У 1940 році тут працювали 2 дитячі садки.
До послуг жителів Ковеля було 2 кінотеатри, 2 Будинки культури і кілька клубів. На їх сцені з концертами виступали приїжджі митці та учасники гуртків художньої самодіяльності. Міська бібліотека поповнилася сотнями нових книг, збільшилася кількість її читачів. В побут трудящих увійшли радіо, газети і журнали. Став до ладу потужний радіовузол. Поряд з центральними, республіканськими газетами та журналами вони передплачували газету «Прапор Леніна» — орган Ковельського міського і районного комітетів партії, виконкому міської і районної Рад депутатів трудящих. Отже, трудящі Ковеля під керівництвом партійних і радянських організацій добились значних успіхів у розв'язанні завдань соціалістичного будівництва.