Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Комуністи міста наполегливо підносили політичну свідомість трудящих. Поряд з економічними, страйкарі висували і політичні вимоги.
У 1928 році трудящі Ковеля вперше організовано відзначили 1 Травня. Поліція напала на демонстрантів, кількох з них було поранено, 40 чол. заарештовано. Важливу роль у згуртуванні трудящих навколо Комуністичної партії відігравала легальна прогресивна газета «Сель-Роб». Під час виборів до сейму в 1930 році за список робітничо-селянських кандидатів по Ковельському округу голосувало 28 тис. чоловік. Так трудящі відповіли на фашистський терор властей.
Комендант Волинського воєводського управління поліції повідомляв у міністерство внутрішніх справ про те, що КПЗУ широко використовує всі легальні організації, зокрема в Ковельському повіті члени КПЗУ, відповідно до вказівок з центру, створили організації «Сельроб-єдність». Всі активні члени КПЗУ є водночас активними діячами «Сельроб-єдності».
Восени 1930 року по всій Західній Україні прокотилась нова хвиля масових арештів комуністів. 1 листопада 1930 року в місті було засуджено 63 члени КПЗУ, серед них — керівників ковельських комуністів —Ф. Юзв'якову, В. Фейдака, І. Полончевського, А. Денисюка.
Свою рішимість продовжувати боротьбу трудящі Ковеля ще раз продемонстрували 1 Травня 1931 року. Підпільники розкидали по вулицях міста революційні прокламації, комуністичну газету «Прапор», відозви польською і українською мовами: «До страйкової боротьби проти атак капіталізму».
У 1931 році в Ковельському повіті значно посилився атеїстичний рух. Місцева націоналістична буржуазія підтримувала православну церкву, яка стала її знаряддям. Комуністи і комсомольці розгорнули антирелігійну пропаганду, поширювали брошури, листівки, в яких викривали облудність і антинародну суть релігії. В рапорті від 7 липня 1931 року ковельський повітовий комендант поліції скаржився комендантові воєводського управління поліції, що в повіті поширюються і навіть вголос читаються селянам брошури «Ленін як учений», «III Інтернаціонал і його місце в історії», «Церква і Радянська влада», «Що є в біблії?» тощо.
Польська вояччина створила спеціальні поліцейські загони, які чинили над селянами криваві розправи. В Ковельському повіті власті кинули за грати 150 чоловік. У місті було влаштовано антикомуністичний процес. 13 червня 1931 року засудили 41 члена КПЗУ, у т. ч. організатора першотравневої демонстрації в Маневичах Г. Ю. Савчука і керівника маневицьких комуністів С. О. Борисюка. 1 грудня 1931 року 77 чоловік, зокрема С. Макарчука, Ф. Троця, В. Наумчика, К. Сарапіна, К. Хлопука, які очолювали Ковельську організацію КПЗУ, було засуджено на довічне ув'язнення.
Арешти наприкінці 1930 і на початку 1931 року завдали тяжкого удару комуністичним організаціям міста. Проте вже наприкінці 1931 року Ковельський окружком відновив роботу. Весною 1932 року у складі Ковельської окружної організації КПЗУ було 11 райкомів партії.
Влітку 1932 року на Ковельщині вибухнуло організоване комуністами повстання селянства проти буржуазно-поміщицької влади, загальне керівництво яким здійснював Ковельський окружком КПЗУ. Проти повсталих кинули 4 ескадрони кінноти, частини корпусу прикордонної варти, а також 4 літаки. Окупанти жорстоко розправилися з повстанцями і мирними жителями. 13 вересня у самому лише Ковельському повіті було заарештовано 150 чоловік. Лютували військово-польові суди. 14—15 вересня засудили до страти Т. Дяка, П. Іляшука, С. Оліферчука.
В організації партизанського руху було допущено ряд помилок. Частина партизанських груп обмежувалась самообороною. Загони були нечисленними. Збройні виступи партизанів були передчасними, відірваними від масової боротьби трудящих. Але і в умовах терору комуністичні організації Ковеля проводили значну революційну боротьбу, яка в 1934 році розгортається з новою силою. 11 січня 1934 року в місті розпочався масовий страйк, в якому взяли участь і селяни навколишніх сіл.
Поліція вчинила масові арешти: з 20 по 23 січня тут було ув'язнено понад 100 чоловік.
22 травня 1934 року в Ковелі буржуазно-поміщицький уряд Польщі в обстановці нечуваного терору розпочав процес над 56 членами КПЗУ, серед яких
Ковель
Сторінка 5 з 13
адміністрація фабрики змушена була підписати колективний договір, а також погодитись на контроль профспілкової організації за його виконанням.Комуністи міста наполегливо підносили політичну свідомість трудящих. Поряд з економічними, страйкарі висували і політичні вимоги.
Комендант Волинського воєводського управління поліції повідомляв у міністерство внутрішніх справ про те, що КПЗУ широко використовує всі легальні організації, зокрема в Ковельському повіті члени КПЗУ, відповідно до вказівок з центру, створили організації «Сельроб-єдність». Всі активні члени КПЗУ є водночас активними діячами «Сельроб-єдності».
Восени 1930 року по всій Західній Україні прокотилась нова хвиля масових арештів комуністів. 1 листопада 1930 року в місті було засуджено 63 члени КПЗУ, серед них — керівників ковельських комуністів —Ф. Юзв'якову, В. Фейдака, І. Полончевського, А. Денисюка.
Свою рішимість продовжувати боротьбу трудящі Ковеля ще раз продемонстрували 1 Травня 1931 року. Підпільники розкидали по вулицях міста революційні прокламації, комуністичну газету «Прапор», відозви польською і українською мовами: «До страйкової боротьби проти атак капіталізму».
У 1931 році в Ковельському повіті значно посилився атеїстичний рух. Місцева націоналістична буржуазія підтримувала православну церкву, яка стала її знаряддям. Комуністи і комсомольці розгорнули антирелігійну пропаганду, поширювали брошури, листівки, в яких викривали облудність і антинародну суть релігії. В рапорті від 7 липня 1931 року ковельський повітовий комендант поліції скаржився комендантові воєводського управління поліції, що в повіті поширюються і навіть вголос читаються селянам брошури «Ленін як учений», «III Інтернаціонал і його місце в історії», «Церква і Радянська влада», «Що є в біблії?» тощо.
Польська вояччина створила спеціальні поліцейські загони, які чинили над селянами криваві розправи. В Ковельському повіті власті кинули за грати 150 чоловік. У місті було влаштовано антикомуністичний процес. 13 червня 1931 року засудили 41 члена КПЗУ, у т. ч. організатора першотравневої демонстрації в Маневичах Г. Ю. Савчука і керівника маневицьких комуністів С. О. Борисюка. 1 грудня 1931 року 77 чоловік, зокрема С. Макарчука, Ф. Троця, В. Наумчика, К. Сарапіна, К. Хлопука, які очолювали Ковельську організацію КПЗУ, було засуджено на довічне ув'язнення.
Арешти наприкінці 1930 і на початку 1931 року завдали тяжкого удару комуністичним організаціям міста. Проте вже наприкінці 1931 року Ковельський окружком відновив роботу. Весною 1932 року у складі Ковельської окружної організації КПЗУ було 11 райкомів партії.
Влітку 1932 року на Ковельщині вибухнуло організоване комуністами повстання селянства проти буржуазно-поміщицької влади, загальне керівництво яким здійснював Ковельський окружком КПЗУ. Проти повсталих кинули 4 ескадрони кінноти, частини корпусу прикордонної варти, а також 4 літаки. Окупанти жорстоко розправилися з повстанцями і мирними жителями. 13 вересня у самому лише Ковельському повіті було заарештовано 150 чоловік. Лютували військово-польові суди. 14—15 вересня засудили до страти Т. Дяка, П. Іляшука, С. Оліферчука.
В організації партизанського руху було допущено ряд помилок. Частина партизанських груп обмежувалась самообороною. Загони були нечисленними. Збройні виступи партизанів були передчасними, відірваними від масової боротьби трудящих. Але і в умовах терору комуністичні організації Ковеля проводили значну революційну боротьбу, яка в 1934 році розгортається з новою силою. 11 січня 1934 року в місті розпочався масовий страйк, в якому взяли участь і селяни навколишніх сіл.
Поліція вчинила масові арешти: з 20 по 23 січня тут було ув'язнено понад 100 чоловік.
22 травня 1934 року в Ковелі буржуазно-поміщицький уряд Польщі в обстановці нечуваного терору розпочав процес над 56 членами КПЗУ, серед яких