Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
тоді панування капіталістів і поміщиків, війна і розруха, або влада Рад і тоді панування робітників і селян, мир, земля і воля не на словах, а на ділі».
Для мобілізації сил революції не тільки в Луцьку, а й в усій окрузі на початку листопада Луцьким комітетом РСДРП(б) було утворено Луцький військово-революційний комітет на чолі з більшовиком прапорщиком О.М. Дмитрієвим. У ніч на 13 листопада військ ревком викликав з району с. Рожища три полки 126-ї дивізії, що оголосила себе червоногвардійською. Вони зайняли місто, заарештували комісарів – ставлеників Тимчасового уряду, звільнили з тюрми більшовиків і взяли владу в свої руки. У виступі взяли участь і солдати двох батарей 125-ї арт бригади, які були викликані до Луцька з с. Жабок.
15 листопада військ ревком за прикладом Петроградської Ради видав наказ № 1, який заборонив солдатам виконувати розпорядження командування, непідписані військревкомом, вимагав пильно стежити за офіцерами, закликав солдатів відкликати есерів і меншовиків з Ради і направити туди представників, які б відстоювали інтереси народу. 16 листопада військревком скликав у приміщенні окружного суду збори представників усіх військових частин гарнізону і громадських організацій, які висловили довір'я військревкому і ухвалили встановити в місті та в окрузі Радянську владу.
На Надзвичайному з'їзді представників Особливої армії, що зібрався 27 листопада в Луцьку, а згодом переїхав у Ровно, більшовики вступили в блок з польськими лівими соціалістами і здобули перемогу. З'їзд висловився за передачу всієї влади в країні Радам2.
Перемога більшовиків на армійському з'їзді сприяла зміцненню Луцької Ради. Головою Ради було обрано армійського більшовика Федорова. На засіданні, що відбулося 4 грудня 1917 року в будинку дворянських зборів (нині медучилище), Луцька Рада схвалила ленінські декрети про мир і землю, прийняті II Всеросійським з'їздом Рад, і закликала трудящих міста та його округи до втілення їх у життя.
При підтримці революційних військових частин Луцька Рада розгорнула велику роботу по здійсненню декретів II Всеросійського з'їзду Рад і Українського Радянського уряду, зокрема взяла на облік державне майно, скликала повітовий селянський з'їзд тощо.
Але ця робота була перервана. Кайзерівські війська, скориставшись зрадницькими діями Центральної ради, розпочали окупацію України. 19 лютого 1918 року окупанти захопили Луцьк. Вони стратили голову військ ревкому О.М. Дмитрієва, ув’язнили членів комітету.
Захопивши Луцьк, німецькі окупанти разом з українськими буржуазними націоналістами, що прибули сюди, ліквідували завоювання трудящих і встановили воєнний режим. Німецький комендант і поліція чинили розправу над радянськими людьми, проводили масові арешти. Німецький комендант наклав на жителів міста грабіжницьку контрибуцію. Найбільше терпіли від цього трудящі. Заробітки були випадковими і мізерними. Майже всі підприємства, за винятком деяких незначних, не працювали. Занепад господарства і торгівлі в місті викликав масове безробіття, особливо серед кваліфікованих робітників.
Місцеве населення не мирилося з окупаційним режимом. І чим більше шаліли айстро-німецькі окупанти, українські поміщики і капіталісти, тим ширше розгорталася боротьба проти них. Її організаторами були більшовики. В місті поширювались листівки, прокламації, а 1 Травня 1918 року відбулись демонстрація і мітинг трудящих, де було висловлено протест проти окупантів та їх ставленика – гетьмана Скоропадського. Гайдамаки і німецькі солдати відкрили вогонь по демонстрантах. Тоді більшовик Грабовський, високо піднявши над головою червоний прапор, з закликом «За мною, товариші!» повів демонстрантів до замку, де був проведений мітинг.
Особливо активізувалась боротьба трудящих Луцька проти окупантів і гайдамаків
Луцьк
Сторінка 8 з 26
Луцький комітет РСДРП(б), до складу якого входили О.М. Дмитрієв (голова комітету), В. Макаров (секретар). П. Клопотовський та інші, звернувся з відозвою до революційних солдатів і трудящих міста, в якій говорилося: «Грізні події переживаємо ми. Багатьох буржуазних міністрів заарештовано. Керенський іде на Петроград. Він хоче дати бій солдатам і робітникам Петрограда, які скинули царя поліцію і здійснили революцію. Справа йде про те, або влада уряду Керенського і Для мобілізації сил революції не тільки в Луцьку, а й в усій окрузі на початку листопада Луцьким комітетом РСДРП(б) було утворено Луцький військово-революційний комітет на чолі з більшовиком прапорщиком О.М. Дмитрієвим. У ніч на 13 листопада військ ревком викликав з району с. Рожища три полки 126-ї дивізії, що оголосила себе червоногвардійською. Вони зайняли місто, заарештували комісарів – ставлеників Тимчасового уряду, звільнили з тюрми більшовиків і взяли владу в свої руки. У виступі взяли участь і солдати двох батарей 125-ї арт бригади, які були викликані до Луцька з с. Жабок.
15 листопада військ ревком за прикладом Петроградської Ради видав наказ № 1, який заборонив солдатам виконувати розпорядження командування, непідписані військревкомом, вимагав пильно стежити за офіцерами, закликав солдатів відкликати есерів і меншовиків з Ради і направити туди представників, які б відстоювали інтереси народу. 16 листопада військревком скликав у приміщенні окружного суду збори представників усіх військових частин гарнізону і громадських організацій, які висловили довір'я військревкому і ухвалили встановити в місті та в окрузі Радянську владу.
На Надзвичайному з'їзді представників Особливої армії, що зібрався 27 листопада в Луцьку, а згодом переїхав у Ровно, більшовики вступили в блок з польськими лівими соціалістами і здобули перемогу. З'їзд висловився за передачу всієї влади в країні Радам2.
Перемога більшовиків на армійському з'їзді сприяла зміцненню Луцької Ради. Головою Ради було обрано армійського більшовика Федорова. На засіданні, що відбулося 4 грудня 1917 року в будинку дворянських зборів (нині медучилище), Луцька Рада схвалила ленінські декрети про мир і землю, прийняті II Всеросійським з'їздом Рад, і закликала трудящих міста та його округи до втілення їх у життя.
При підтримці революційних військових частин Луцька Рада розгорнула велику роботу по здійсненню декретів II Всеросійського з'їзду Рад і Українського Радянського уряду, зокрема взяла на облік державне майно, скликала повітовий селянський з'їзд тощо.
Але ця робота була перервана. Кайзерівські війська, скориставшись зрадницькими діями Центральної ради, розпочали окупацію України. 19 лютого 1918 року окупанти захопили Луцьк. Вони стратили голову військ ревкому О.М. Дмитрієва, ув’язнили членів комітету.
Захопивши Луцьк, німецькі окупанти разом з українськими буржуазними націоналістами, що прибули сюди, ліквідували завоювання трудящих і встановили воєнний режим. Німецький комендант і поліція чинили розправу над радянськими людьми, проводили масові арешти. Німецький комендант наклав на жителів міста грабіжницьку контрибуцію. Найбільше терпіли від цього трудящі. Заробітки були випадковими і мізерними. Майже всі підприємства, за винятком деяких незначних, не працювали. Занепад господарства і торгівлі в місті викликав масове безробіття, особливо серед кваліфікованих робітників.
Місцеве населення не мирилося з окупаційним режимом. І чим більше шаліли айстро-німецькі окупанти, українські поміщики і капіталісти, тим ширше розгорталася боротьба проти них. Її організаторами були більшовики. В місті поширювались листівки, прокламації, а 1 Травня 1918 року відбулись демонстрація і мітинг трудящих, де було висловлено протест проти окупантів та їх ставленика – гетьмана Скоропадського. Гайдамаки і німецькі солдати відкрили вогонь по демонстрантах. Тоді більшовик Грабовський, високо піднявши над головою червоний прапор, з закликом «За мною, товариші!» повів демонстрантів до замку, де був проведений мітинг.
Особливо активізувалась боротьба трудящих Луцька проти окупантів і гайдамаків