Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Під впливом революційної боротьби пролетаріату великих промислових центрів у Луцьку відбувалися нелегальні сходки, страйки і демонстрації. 22 травня 1905 року в місті застрайкувало близько 100 робітників цегельного заводу і млина Гліклі та Старчевського, вони вимагали збільшення заробітної плати, поліпшення умов праці. На початку серпня того ж року припинили роботу підмайстри, що працювали у місцевих ремісників. Вони вимагали скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати.
16 жовтня в місті відбувалася багатолюдна політична демонстрація, під час якої демонстранти проголошували лозунги «Геть поліцію!», «Геть самодержавство!», розкидали листівки. Поліція розігнала демонстрантів. проте 18 жовтня сталася нова демонстрація. Щоб розігнати її, міські власті викликали війська, з якими демонстранти вступили в сутичку.
Ідеї соціал-демократії знаходили гарячий відгук в серцях молоді. 18 жовтня 1905 року учні Луцької прогімназії припинили заняття, поставивши ряд вимог: скасування поліцейського нагляду, припинення арештів, звільнення від плати за навчання, право на проведення зборів і сходок тощо. В цей день до них приєдналися учні жіночої гімназії і міського училища.
В Луцькій гімназії існував нелегальний соціал-демократичний гурток, який навіть видавав рукописний журнал «Свободная школа». Керівником гуртка був учитель історії А. М. Огієвський. Під час арешту 7 вересня 1909 року жандарми знайшли у нього «Доповідь про Об’єднавчий з’їзд РСДРП» В.І. Леніна, «Програму РСДРП», «Протоколи III чергового з’їзду РСДРП», газети «Пролетарий» №№ 5 і 6, «Резолюції Об’єднавчого з’їзду РСДРП», «Повідомлення про Лондонський з’їзд РСДРП», багато листівок ЦК РСДРП, Петербурзького комітету РСДПР тощо.
На нелегальних сходках членів гуртка проводились читки революційної літератури, обговорювались реферати на такі теми, як «Історія розвитку соціал-демократичних партій різних країн», «Відмінні риси російської соціал-демократії» тощо. Гурток мав власну бібліотеку, серед книг якої була ленінська праця «Перемога кадетів і завдання робітничої партії». З наступом реакції після поразки російської буржуазно-демократичної революції гурток припинив своє існування.
Незважаючи на посилення поліцейських репресій і переслідувань, окремі антиурядові виступи відбувались і в період реакції. У лютому 1908 року в Луцьку відбувся страйк робітників-кравців, організований нелегальною профспілкою кравців і шапкарів. Страйкарі вимагали збільшення заробітної плати, скорочення робочого дня. На користь учасників страйку в місті був проведений збір грошей.
Після кількох років економічного застою у 1910 році в Росії почалось піднесення промислового виробництва, зростає чисельність робітничого класу. У Луцьку напередодні першої світової війни вже працювали промислові підприємства (чавуно-ливарний, цегельний заводи, паровий млин), на яких було зайнято по 100-150 робітників. Та все ж переважну більшість становили дрібні підприємства з 12-15 робітниками (паркетна фабрика, сільськогосподарська майстерня, черепична майстерня, два пивоварні заводи).
З початком першої світової війни Луцьк став прифронтовим містом, а 31 серпня 1915 р. майже на рік його захопили австрійські війська. 22 травня 1916 року війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.О. Брусилова перейшли в наступ, в ході якого завдали ворогу значної поразки. 25 травня частини 8-ї армії увійшли в Луцьк.
В лютому 1917 року в Росії було повалено самодержавство. Звістка про це дійшла до Луцька 4 березня. Довідавшись про події в Петрограді, населення міста вийшло на вулиці. Трудящі і солдати на мітингах і зборах вітали повалення царизму і заявляли про свою рішимість відстоювати завоювання революції.
Щоб відвернути трудящі маси від боротьби за владу Рад, представники буржуазних партій і організацій у березні 1917 року скликали в Луцьку «Громадську раду», яка утворила міську управу. «Громадську раду» підтримували націоналістичні
Луцьк
Сторінка 6 з 26
літературою, серед якої було 176 примірників брошури В.І. Леніна «До сільської бідноти», а також збірник «Соціал-демократ» (видання групи «Визволення праці»), де були вміщені окремі твори К. Маркса і Ф. Енгельса. На станції Луцьк, в одному із вагонів поїзда Луцьк-Ківерці, 25 січня 1905 року поліція вилучила чемодан, в якому були примірники газети «Искра2 та революційні листівки. 16 жовтня в місті відбувалася багатолюдна політична демонстрація, під час якої демонстранти проголошували лозунги «Геть поліцію!», «Геть самодержавство!», розкидали листівки. Поліція розігнала демонстрантів. проте 18 жовтня сталася нова демонстрація. Щоб розігнати її, міські власті викликали війська, з якими демонстранти вступили в сутичку.
Ідеї соціал-демократії знаходили гарячий відгук в серцях молоді. 18 жовтня 1905 року учні Луцької прогімназії припинили заняття, поставивши ряд вимог: скасування поліцейського нагляду, припинення арештів, звільнення від плати за навчання, право на проведення зборів і сходок тощо. В цей день до них приєдналися учні жіночої гімназії і міського училища.
В Луцькій гімназії існував нелегальний соціал-демократичний гурток, який навіть видавав рукописний журнал «Свободная школа». Керівником гуртка був учитель історії А. М. Огієвський. Під час арешту 7 вересня 1909 року жандарми знайшли у нього «Доповідь про Об’єднавчий з’їзд РСДРП» В.І. Леніна, «Програму РСДРП», «Протоколи III чергового з’їзду РСДРП», газети «Пролетарий» №№ 5 і 6, «Резолюції Об’єднавчого з’їзду РСДРП», «Повідомлення про Лондонський з’їзд РСДРП», багато листівок ЦК РСДРП, Петербурзького комітету РСДПР тощо.
На нелегальних сходках членів гуртка проводились читки революційної літератури, обговорювались реферати на такі теми, як «Історія розвитку соціал-демократичних партій різних країн», «Відмінні риси російської соціал-демократії» тощо. Гурток мав власну бібліотеку, серед книг якої була ленінська праця «Перемога кадетів і завдання робітничої партії». З наступом реакції після поразки російської буржуазно-демократичної революції гурток припинив своє існування.
Незважаючи на посилення поліцейських репресій і переслідувань, окремі антиурядові виступи відбувались і в період реакції. У лютому 1908 року в Луцьку відбувся страйк робітників-кравців, організований нелегальною профспілкою кравців і шапкарів. Страйкарі вимагали збільшення заробітної плати, скорочення робочого дня. На користь учасників страйку в місті був проведений збір грошей.
Після кількох років економічного застою у 1910 році в Росії почалось піднесення промислового виробництва, зростає чисельність робітничого класу. У Луцьку напередодні першої світової війни вже працювали промислові підприємства (чавуно-ливарний, цегельний заводи, паровий млин), на яких було зайнято по 100-150 робітників. Та все ж переважну більшість становили дрібні підприємства з 12-15 робітниками (паркетна фабрика, сільськогосподарська майстерня, черепична майстерня, два пивоварні заводи).
З початком першої світової війни Луцьк став прифронтовим містом, а 31 серпня 1915 р. майже на рік його захопили австрійські війська. 22 травня 1916 року війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.О. Брусилова перейшли в наступ, в ході якого завдали ворогу значної поразки. 25 травня частини 8-ї армії увійшли в Луцьк.
В лютому 1917 року в Росії було повалено самодержавство. Звістка про це дійшла до Луцька 4 березня. Довідавшись про події в Петрограді, населення міста вийшло на вулиці. Трудящі і солдати на мітингах і зборах вітали повалення царизму і заявляли про свою рішимість відстоювати завоювання революції.
Щоб відвернути трудящі маси від боротьби за владу Рад, представники буржуазних партій і організацій у березні 1917 року скликали в Луцьку «Громадську раду», яка утворила міську управу. «Громадську раду» підтримували націоналістичні