Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Економічні показники роботи шахт за 1966—1968 рр. свідчать, що нова
система планування та матеріального стимулювання відкрила нові шляхи для дальшого піднесення вугільної промисловості міста. За три роки видано на-гора 13329,2 тис. тонн палива, в т. ч. надпланового — 754,8 тис. тонн. Продуктивність праці за цей же час зросла на 5 процентів.
Допоміжні підприємства (рудоремонтний завод і електромеханічні майстерні) працюють за новою системою планування з початку 1968 року. Задовольняючи всі потреби шахт, вони виконали у 1968 році робіт на суму понад 5,5 млн. крб. Наявні потужності забезпечують виконання замовлень інших підприємств, зокрема колгоспів, відділень «Сільгосптехніки» багатьох районів області. Електромеханічні майстерні є базою ремонту електродвигунів та електроапаратури міста й сусідніх районів області.
Заводи будівельних матеріалів, які створювались для забезпечення потреб місцевого й міського будівництва, зараз виготовляють продукцію на вивіз. 60 проц. продукції цегельного заводу надходить до інших міст і сіл Волині. Деревообробний комбінат, який у 1965 році освоїв виробництво деревностружкових плит. 80 проц. продукції вивозить за межі Волині. Серед споживачів його виробів — понад десять областей України. Значні перспективи має Нововолинський завод залізобетонних конструкцій, який з 1966 року переданий Міністерству сільськогосподарського будівництва УРСР. У 1968 році підприємство виготовляло 35 тис. кубометрів залізобетонних конструкцій, тобто майже в 1,5 раза більше, ніж у 1965 році. Одночасно досягнуто зниження собівартості продукції на 4,5 проц., підвищення продуктивності праці на 20 проц. Третина його продукції в ці роки надходила для потреб сільськогосподарського будівництва області, а дві третини — за її межі. Розроблено перспективний план розширення заводу, за яким обсяг його продукції зросте до 1971 року ще на 45 проц. і становитиме 45—50 тис. кубометрів збірних залізобетонних конструкцій.
Значних успіхів має досягти за п'ятирічку і харчова промисловість міста. 1965 року став до ладу молокозавод, уже в 1966 році він освоїв проектну потужність і тепер щорічно переробляє близько 17 тис. тонн молока — всю продукцію молочних ферм колгоспів сусіднього Іваничівського району та частину молока з інших районів. Асортимент продукції заводу становить понад 30 назв. Виготовлені ним молочні продукти повністю задовольняють потреби жителів Нововолинська і селища Іваничів. 60 видів хлібних і кондитерських виробів дає Нововолинський хлібозавод, постачаючи їх в усі міста області. 1967 року стала до ладу перша черга Нововолинського м'ясокомбінату.
У п'ятирічці в Нововолинську почали створюватись підприємства легкої промисловості. У грудні 1967 року введено в дію першу чергу бавовнопрядильної фабрики. Вже у 1968 році вона дала продукції на 9 млн. крб.; у 1969 році було освоєно її проектну потужність. 135 тис. веретен даватимуть понад 7,5 тис. тонн прядива на рік. Фабрика випускатиме продукції на суму понад 15 млн. крб. На ній працюють 2300 робітників, переважно жінки, оскільки на підземних роботах працюють самі чоловіки.
За семирічку трудящі Нововолинська одержали більше 120 тис. кв. метрів житла, понад 20 споруд культурно-побутового призначення (серед них — 2 середні школи, середня школа-інтернат, широкоекранний кінотеатр, дитячі садки тощо).
У 1963 році групою архітекторів Українського науково-дослідного і проектного інституту вугільної промисловості було розроблено план забудови Нововолинська на 1965—1980 pp. За цим планом місто забудовується переважно мікрорайонами з усіма вигодами для жителів. Тут споруджуються здебільшого п'ятиповерхові будинки, окремі — дев'ятиповерхові. Генеральний план забудови розрахований на збільшення населення Нововолинська до 60 тис. чоловік, а селища Жовтневого — до 12 тис. чоловік. На основі цього генерального плану трудящі Нововолинська вже в 1966—1968 pp. одержали 18,8 тис. кв. метрів житла. Вся житлова площа міста на 1968 рік становила 357,4 тис. кв. метрів. Крім того, за роки п'ятирічки стало до ладу кілька важливих об'єктів культурно-побутового призначення, у т. ч. лікарняне
Нововолинськ
Сторінка 9 з 12
продуктивність праці — на 11,5 проц., середня заробітна плата — на 2,5 проц., а собівартість тонни вугілля знизилась на 5,1 проц. У 1966 році видобуток вугілля на шахті збільшився ще на 12,8 проц., а собівартість однієї тонни знизилась на 27 коп. Шахта дала за рік близько 140 тис. крб. економії.Економічні показники роботи шахт за 1966—1968 рр. свідчать, що нова
Допоміжні підприємства (рудоремонтний завод і електромеханічні майстерні) працюють за новою системою планування з початку 1968 року. Задовольняючи всі потреби шахт, вони виконали у 1968 році робіт на суму понад 5,5 млн. крб. Наявні потужності забезпечують виконання замовлень інших підприємств, зокрема колгоспів, відділень «Сільгосптехніки» багатьох районів області. Електромеханічні майстерні є базою ремонту електродвигунів та електроапаратури міста й сусідніх районів області.
Заводи будівельних матеріалів, які створювались для забезпечення потреб місцевого й міського будівництва, зараз виготовляють продукцію на вивіз. 60 проц. продукції цегельного заводу надходить до інших міст і сіл Волині. Деревообробний комбінат, який у 1965 році освоїв виробництво деревностружкових плит. 80 проц. продукції вивозить за межі Волині. Серед споживачів його виробів — понад десять областей України. Значні перспективи має Нововолинський завод залізобетонних конструкцій, який з 1966 року переданий Міністерству сільськогосподарського будівництва УРСР. У 1968 році підприємство виготовляло 35 тис. кубометрів залізобетонних конструкцій, тобто майже в 1,5 раза більше, ніж у 1965 році. Одночасно досягнуто зниження собівартості продукції на 4,5 проц., підвищення продуктивності праці на 20 проц. Третина його продукції в ці роки надходила для потреб сільськогосподарського будівництва області, а дві третини — за її межі. Розроблено перспективний план розширення заводу, за яким обсяг його продукції зросте до 1971 року ще на 45 проц. і становитиме 45—50 тис. кубометрів збірних залізобетонних конструкцій.
Значних успіхів має досягти за п'ятирічку і харчова промисловість міста. 1965 року став до ладу молокозавод, уже в 1966 році він освоїв проектну потужність і тепер щорічно переробляє близько 17 тис. тонн молока — всю продукцію молочних ферм колгоспів сусіднього Іваничівського району та частину молока з інших районів. Асортимент продукції заводу становить понад 30 назв. Виготовлені ним молочні продукти повністю задовольняють потреби жителів Нововолинська і селища Іваничів. 60 видів хлібних і кондитерських виробів дає Нововолинський хлібозавод, постачаючи їх в усі міста області. 1967 року стала до ладу перша черга Нововолинського м'ясокомбінату.
У п'ятирічці в Нововолинську почали створюватись підприємства легкої промисловості. У грудні 1967 року введено в дію першу чергу бавовнопрядильної фабрики. Вже у 1968 році вона дала продукції на 9 млн. крб.; у 1969 році було освоєно її проектну потужність. 135 тис. веретен даватимуть понад 7,5 тис. тонн прядива на рік. Фабрика випускатиме продукції на суму понад 15 млн. крб. На ній працюють 2300 робітників, переважно жінки, оскільки на підземних роботах працюють самі чоловіки.
За семирічку трудящі Нововолинська одержали більше 120 тис. кв. метрів житла, понад 20 споруд культурно-побутового призначення (серед них — 2 середні школи, середня школа-інтернат, широкоекранний кінотеатр, дитячі садки тощо).
У 1963 році групою архітекторів Українського науково-дослідного і проектного інституту вугільної промисловості було розроблено план забудови Нововолинська на 1965—1980 pp. За цим планом місто забудовується переважно мікрорайонами з усіма вигодами для жителів. Тут споруджуються здебільшого п'ятиповерхові будинки, окремі — дев'ятиповерхові. Генеральний план забудови розрахований на збільшення населення Нововолинська до 60 тис. чоловік, а селища Жовтневого — до 12 тис. чоловік. На основі цього генерального плану трудящі Нововолинська вже в 1966—1968 pp. одержали 18,8 тис. кв. метрів житла. Вся житлова площа міста на 1968 рік становила 357,4 тис. кв. метрів. Крім того, за роки п'ятирічки стало до ладу кілька важливих об'єктів культурно-побутового призначення, у т. ч. лікарняне