Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливим стимулом розвитку промисловості та сільського господарства області є підвищення енергоозброєності народного господарства. До 1955 року в області працювало близько 200 дрібних електростанцій, які виробляли щорічно до 20 млн. квт-год. Така кількість електроенергії не могла забезпечити потреб народного господарства. Село, як правило, електроенергією не користувалося.
З 1955 року шахти Нововолинська почали одержувати електроенергію від Добротвірської ДРЕС, що входить до Львівської енергосистеми, а з 1958 – 1959 рр. – її уся промисловість області. Для цього від Добротвірської ДРЕС в область було проведено понад 10 тис. км електроліній, збудовано 2 районні (Гнідавська і Нововолинська) та 1600 сільських трансформаторних підстанцій. Це дало можливість електрифікувати міста, промислові підприємства, колгоспи і радгоспи області. У 1968 році було електрифіковано 134 тис. селянських дворів області, тобто 80 проц. Для механізації процесів переробки кормів, водопостачання, обмолоту і очищення зерна тощо колгоспи і радгоспи використовують у своїх господарствах 13 тис. електродвигунів загальною потужністю 75 тис. квт. Сільське господарство в 1968 році споживало до 80 млн. квт.-год. електроенергії. Витрати електроенергії з розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь в колгоспах зросли в 1968 році в 6,9 раза проти 1958 року.
Велика роль у народному господарстві належить транспорту. Довжина залізниць в області становить 582 км. Найбільшим залізничним вузлом є Ковель, від якого в 6 напрямках відходять залізничні колії. З станції Луцьк йдуть поїзди на Ровно, Київ, Москву, Ригу, Ленінград, Ковель, Львів. Більшість ліній докорінно реконструйовано, обладнано автоматичним і напівавтоматичним блокуванням та диспетчерським радіозв'язком. До 70 проц. вантажно-розвантажувальних робіт на залізниці механізовано.
Протяжність автомобільних шляхів у 1968 році становила понад 7 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям близько 1,5 тис. Місто Луцьк зв’язане регулярним пасажирським автомобільним транспортом з усіма містами і районними центрами та багатьма населеними пунктами області, а також з столицею України – Києвом та багатьма обласними центрами.
Для перевезення вантажів використовуються і водні шляхи по річках Стир і Прип'ять. Луцьк зв’язаний авіаційними лініями з Києвом, Львовом, Ровно та віддаленими районними центрами області – Каменем-Каширським, Любешевом, Любомлем, Нововолинськом.
Величезні економічні перетворення у західних областях України забезпечили швидке підвищення матеріального добробуту трудящих. Завдяки розвитку промисловості на Волині в десятки разів збільшилась кількість працюючих і значно зріс їх матеріальний добробут. Велика увага приділялася поліпшенню житлово-побутових умов трудящих. За післявоєнні роки в містах області (на 1968 рік) введено в дію 1634 тис. кв. метрів житлової площі, на будівництво якої держава асигнувала 142 млн. крб. Широкого розмаху набрало житлове будівництво в селах, де за після воєнний час (1946 – 1966 рр.) споруджено 127,4 тис. нових житлових будинків.
Будівництво, що провадиться тепер за єдиним планом забудови села, змінює його зовнішній вигляд. Адміністративні приміщення, клуб, школа, заклади побутового обслуговування розташовуються переважно в центрі села, навколо провадиться житлове будівництво. Виробничі приміщення, зокрема ферми, виносяться за село, що значно поліпшує побутові умови населення.
Комуністична партія і Радянський уряд постійно дбають про охорону здоров’я трудящих. За роки Радянської влади в області створено широку сітку медичних закладів. У 1967 році в області діяло 99 лікарень на 9240 ліжок, 1058 фельдшерсько-акушерських пунктів, поліклінік, консультацій для жінок і дітей, 238 колгоспних пологових будинків, 4 санаторії на 740 ліжок. У лікувальних закладах працювало 1602 лікарі усіх спеціальностей, понад 6927 чоловік середнього медичного персоналу. На охорону здоров’я тільки в 1967 році в області витрачено близько 22 :млн. карбованців.
Неослабна увага приділяється організації відпочинку трудящих. У 1968 році 14,8 тис. волинян провели свої відпустки в санаторіях Криму, Одеси, Кавказу,
Волинська область
Сторінка 25 з 29
вали у лісовому господарстві, близько 500 чоловік мали вищу і середню спеціальну освіту. Кращим лісоводам присвоєно високе звання заслуженого лісовода УРСР. У 1966 році за успіхи в розвитку лісового господарства орденами і медалями нагороджено 81 чоловіка. У 1967 році ордена Леніна удостоєно Ківерцівський лісгоспзаг. Це перше лісове господарство в Радянському Союзі, відзначене такою високою нагородою. З 1955 року шахти Нововолинська почали одержувати електроенергію від Добротвірської ДРЕС, що входить до Львівської енергосистеми, а з 1958 – 1959 рр. – її уся промисловість області. Для цього від Добротвірської ДРЕС в область було проведено понад 10 тис. км електроліній, збудовано 2 районні (Гнідавська і Нововолинська) та 1600 сільських трансформаторних підстанцій. Це дало можливість електрифікувати міста, промислові підприємства, колгоспи і радгоспи області. У 1968 році було електрифіковано 134 тис. селянських дворів області, тобто 80 проц. Для механізації процесів переробки кормів, водопостачання, обмолоту і очищення зерна тощо колгоспи і радгоспи використовують у своїх господарствах 13 тис. електродвигунів загальною потужністю 75 тис. квт. Сільське господарство в 1968 році споживало до 80 млн. квт.-год. електроенергії. Витрати електроенергії з розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь в колгоспах зросли в 1968 році в 6,9 раза проти 1958 року.
Велика роль у народному господарстві належить транспорту. Довжина залізниць в області становить 582 км. Найбільшим залізничним вузлом є Ковель, від якого в 6 напрямках відходять залізничні колії. З станції Луцьк йдуть поїзди на Ровно, Київ, Москву, Ригу, Ленінград, Ковель, Львів. Більшість ліній докорінно реконструйовано, обладнано автоматичним і напівавтоматичним блокуванням та диспетчерським радіозв'язком. До 70 проц. вантажно-розвантажувальних робіт на залізниці механізовано.
Протяжність автомобільних шляхів у 1968 році становила понад 7 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям близько 1,5 тис. Місто Луцьк зв’язане регулярним пасажирським автомобільним транспортом з усіма містами і районними центрами та багатьма населеними пунктами області, а також з столицею України – Києвом та багатьма обласними центрами.
Для перевезення вантажів використовуються і водні шляхи по річках Стир і Прип'ять. Луцьк зв’язаний авіаційними лініями з Києвом, Львовом, Ровно та віддаленими районними центрами області – Каменем-Каширським, Любешевом, Любомлем, Нововолинськом.
Величезні економічні перетворення у західних областях України забезпечили швидке підвищення матеріального добробуту трудящих. Завдяки розвитку промисловості на Волині в десятки разів збільшилась кількість працюючих і значно зріс їх матеріальний добробут. Велика увага приділялася поліпшенню житлово-побутових умов трудящих. За післявоєнні роки в містах області (на 1968 рік) введено в дію 1634 тис. кв. метрів житлової площі, на будівництво якої держава асигнувала 142 млн. крб. Широкого розмаху набрало житлове будівництво в селах, де за після воєнний час (1946 – 1966 рр.) споруджено 127,4 тис. нових житлових будинків.
Будівництво, що провадиться тепер за єдиним планом забудови села, змінює його зовнішній вигляд. Адміністративні приміщення, клуб, школа, заклади побутового обслуговування розташовуються переважно в центрі села, навколо провадиться житлове будівництво. Виробничі приміщення, зокрема ферми, виносяться за село, що значно поліпшує побутові умови населення.
Комуністична партія і Радянський уряд постійно дбають про охорону здоров’я трудящих. За роки Радянської влади в області створено широку сітку медичних закладів. У 1967 році в області діяло 99 лікарень на 9240 ліжок, 1058 фельдшерсько-акушерських пунктів, поліклінік, консультацій для жінок і дітей, 238 колгоспних пологових будинків, 4 санаторії на 740 ліжок. У лікувальних закладах працювало 1602 лікарі усіх спеціальностей, понад 6927 чоловік середнього медичного персоналу. На охорону здоров’я тільки в 1967 році в області витрачено близько 22 :млн. карбованців.
Неослабна увага приділяється організації відпочинку трудящих. У 1968 році 14,8 тис. волинян провели свої відпустки в санаторіях Криму, Одеси, Кавказу,