Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велике значення надається позашкільному вихованню. В містах і райцентрах області працюють позашкільні дитячі заклади, палаци і будинки піонерів, 5 спортивних шкіл, 4 станції юних техніків та обласна екскурсійно-туристська станція і станція юних натуралістів, Луцька дитяча залізниця. На 1967 рік у області було 140 дитячих садків і ясел, де виховувалося понад 12 тис. дітей. Крім того, тут функціонує 208 сезонних дитячих садків і ясел на 4,9 тис. дітей.
Навчально-виховну роботу в школах і дитячих закладах здійснюють понад 13 тис. вчителів і вихователів, з яких понад 7 тис. мають вищу та незакінчену вищу освіту.
В області рік у рік збільшується кількість технікумів та спеціальних середніх учбових закладів. Якщо в 1945 році їх було лише 5, то в 1968 році – уже 18, в яких навчалося понад 12 тис. чоловік.
В результаті соціалістичних перетворень і здійснення культурної революції зріс освітній і культурно-технічний рівень працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільського господарства області. За даними всесоюзного перепису населення у 1959 році на 1 тис. чоловік населення Волинської області 202 чоловіка мало вищу, середню і неповну середню освіту. До 1967 року освітній рівень населення, зокрема на селі, значно підвищився. Тут з’явився великий загін спеціалістів з вищою і спеціальною середньою освітою; у 1968 році їх налічувалося понад 43,6 тис. чол., у т. ч. з вищою освітою – до 15,2 тис. чоловік.
Партійні організації та Ради депутатів трудящих області неослабну увагу приділяють піднесенню культурно-освітнього рівня трудящих, поліпшенню роботи театрів, клубів, будинків культури, бібліотек та кінотеатрів — найбільш масових вогнищ соціалістичної культури.
Держава виділяє на проведення культосвітньої роботи великі кошти. В селах споруджуються клуби не тільки на державні кошти, але й самими колгоспами. Так, на кошти артілі «Комсомолець» Володимир-Волинського району було споруджено колгоспний Будинок культури із залом для глядачів на 800 місць, кімнатами для роботи гуртків, бібліотекою і читальним залом. Ця ініціатива була підтримана обкомом партії і облвиконкомом, які рекомендували усім економічно міцним колгоспам споруджувати клуби, будинки культури власними коштами. До 50-річчя Великого Жовтня на Волині колгоспами було споруджено понад 200 клубів і будинків культури. Значно зміцніли і кадри культурно-освітніх закладів. Уже в 1967 році понад 1,5 тис. працівників мали спеціальну середню і середню освіту. Підготовкою цих кадрів займалося Ківерцівське культосвітнє училище, відкрите у 1952 році. Тільки за 1955 – 1968 рр. воно підготувало близько 1 тис. культосвітніх працівників.
Поліпшення матеріальної бази клубів, підвищення рівня керівництва ними сприяли піднесенню культосвітньої роботи, розвитку художньої самодіяльності. Якщо у художніх оглядах, присвячених 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка (1964 р.), брало участь близько 2 тис. колективів художньої самодіяльності, то в період підготовки до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції їх налічувалось понад 5 тисяч.
У 1968 році культосвітню роботу проводили 41 будинок культури та 937 клубів, де регулярно читалися лекції, організовувалися тематичні вечори, вечори відпочинку, теоретичні та літературні конференції.
За успіхи, досягнуті у розвитку самодіяльного мистецтва, Рожищенському та Нововолинському драматичним гурткам присвоєно звання народних театрів, Луцькому самодіяльному колективові танцю, Горохівському чоловічому хору, Торчинському ансамблю пісні і танцю також присвоєно звання народних. За видатні заслуги в розвитку народного самодіяльного мистецтва Президія Верховної Ради УРСР в 1967 році присвоїла Торчинськохму самодіяльному народному ансамблю пісні і танцю Луцького району почесне звання заслуженого ансамблю пісні і танцю. Багатьом колективам і окремим виконавцям присвоєно звання лауреатів республіканського фестивалю самодіяльного мистецтва.
На Волині почали активно розвиватися літературно-мистецькі сили. В області
Волинська область
Сторінка 27 з 29
середніх шкіл в області збільшилася з 487 в 1950 році до 555 в 1960 році, а кількість учнів у них за цей час зросла на 2,4 тис. чоловік. У 1968/69 навчальному році на Волині працювало 949 загальноосвітніх шкіл, з них 172 середні і 398 восьмирічних, в яких навчалось 181 тис. чоловік, в т. ч. 18,7 тис. чоловік у 9 – 10 класах проти 5,7 тис. чоловік в 1950 році. Крім того, у 70 вечірніх школах робітничої і сільської молоді та заочних школах навчалося понад 25 тис. чоловік. Навчально-виховну роботу в школах і дитячих закладах здійснюють понад 13 тис. вчителів і вихователів, з яких понад 7 тис. мають вищу та незакінчену вищу освіту.
В області рік у рік збільшується кількість технікумів та спеціальних середніх учбових закладів. Якщо в 1945 році їх було лише 5, то в 1968 році – уже 18, в яких навчалося понад 12 тис. чоловік.
В результаті соціалістичних перетворень і здійснення культурної революції зріс освітній і культурно-технічний рівень працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільського господарства області. За даними всесоюзного перепису населення у 1959 році на 1 тис. чоловік населення Волинської області 202 чоловіка мало вищу, середню і неповну середню освіту. До 1967 року освітній рівень населення, зокрема на селі, значно підвищився. Тут з’явився великий загін спеціалістів з вищою і спеціальною середньою освітою; у 1968 році їх налічувалося понад 43,6 тис. чол., у т. ч. з вищою освітою – до 15,2 тис. чоловік.
Партійні організації та Ради депутатів трудящих області неослабну увагу приділяють піднесенню культурно-освітнього рівня трудящих, поліпшенню роботи театрів, клубів, будинків культури, бібліотек та кінотеатрів — найбільш масових вогнищ соціалістичної культури.
Держава виділяє на проведення культосвітньої роботи великі кошти. В селах споруджуються клуби не тільки на державні кошти, але й самими колгоспами. Так, на кошти артілі «Комсомолець» Володимир-Волинського району було споруджено колгоспний Будинок культури із залом для глядачів на 800 місць, кімнатами для роботи гуртків, бібліотекою і читальним залом. Ця ініціатива була підтримана обкомом партії і облвиконкомом, які рекомендували усім економічно міцним колгоспам споруджувати клуби, будинки культури власними коштами. До 50-річчя Великого Жовтня на Волині колгоспами було споруджено понад 200 клубів і будинків культури. Значно зміцніли і кадри культурно-освітніх закладів. Уже в 1967 році понад 1,5 тис. працівників мали спеціальну середню і середню освіту. Підготовкою цих кадрів займалося Ківерцівське культосвітнє училище, відкрите у 1952 році. Тільки за 1955 – 1968 рр. воно підготувало близько 1 тис. культосвітніх працівників.
Поліпшення матеріальної бази клубів, підвищення рівня керівництва ними сприяли піднесенню культосвітньої роботи, розвитку художньої самодіяльності. Якщо у художніх оглядах, присвячених 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка (1964 р.), брало участь близько 2 тис. колективів художньої самодіяльності, то в період підготовки до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції їх налічувалось понад 5 тисяч.
У 1968 році культосвітню роботу проводили 41 будинок культури та 937 клубів, де регулярно читалися лекції, організовувалися тематичні вечори, вечори відпочинку, теоретичні та літературні конференції.
За успіхи, досягнуті у розвитку самодіяльного мистецтва, Рожищенському та Нововолинському драматичним гурткам присвоєно звання народних театрів, Луцькому самодіяльному колективові танцю, Горохівському чоловічому хору, Торчинському ансамблю пісні і танцю також присвоєно звання народних. За видатні заслуги в розвитку народного самодіяльного мистецтва Президія Верховної Ради УРСР в 1967 році присвоїла Торчинськохму самодіяльному народному ансамблю пісні і танцю Луцького району почесне звання заслуженого ансамблю пісні і танцю. Багатьом колективам і окремим виконавцям присвоєно звання лауреатів республіканського фестивалю самодіяльного мистецтва.
На Волині почали активно розвиватися літературно-мистецькі сили. В області