Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Про розвиток культурного будівництва в області свідчить також зростаюча кількість бібліотек та їх книжкового фонду. В 1967 році тут працювало 766 бібліотек з книжковим фондом понад 7 млн. примірників. У області створено розгалужену кіномережу. В 1967 році діяло 927 кіноустановок, кіносеанси відвідало понад 15,5 млн. глядачів. На території Волинської області є 175 пам'ятників культури, історії та 73 – архітектури.
У Волинській області народились або тривалий час працювали письменниця Олена Пчілка, велика українська поетеса Леся Українка, М. П. Левицький, П. О. Куліш, тут перебували Т. Г. Шевченко, І. Я. Франко, М. І. Костомаров та інші.
Значну виховну роботу провадить обласний краєзнавчий музей та літературно-меморіальний музей Лесі Українки в с. Колодяжному Ковельського району, а також Торчинський, Горохівський та інші краєзнавчі музеї, Ковельський музей імені В. І. Леніна, музей партизанської слави в с. Лопатені Ківерцівського району та інші, що працюють на громадських засадах.
Активну діяльність по піднесенню культурного рівня трудящих провадить обласний драматичний театр, який був створений за рішенням Радянського уряду в 1940 році і потім відновив свою роботу в 1944 році. За 28 років свого існування театр поставив понад 200 вистав, які проглянули більше 3 млн. чоловік. Театр часто виїжджає на гастролі в села і міста Волинської та інших областей республіки і за її межі. Театр не раз побував на гастролях в Білорусії, в багатьох містах Російської Федерації та у Польській Народній Республіці.
На належному рівні в області фізична культура та спорт; у 1967 році 1226 спортивних колективів та товариств об’єднували близько п’ятої частини дорослого населення. В області налічується 480 стадіонів і комплексних спортивних майданчиків, 75 спортивно-гімнастичних залів, 17 лижних і водних станцій. У різних спортивних організаціях, школах і технікумах працює 52 майстри спорту та 920 викладачів фізкультури і спорту.
Трудові зусилля робітників, колгоспників та інтелігенції, спрямовані на виконання завдань комуністичного будівництва, очолює обласна партійна організація яка в процесі соціалістичного будівництва зростала і загартовувалася як керівна і спрямовуюча сила суспільного життя. Обласна партійна організація має в своєму складі 3 міських і 14 районних партійних організацій. На 1 січня 1968 року вони об’єднували 35,5 тис. комуністів. Здійснюючи рішення XXIII з’їзду КПРС та XXIII з’їзду КП України, партійні організації області стали більше уваги приділяти ідейному загартуванню комуністів і безпартійних активістів та комуністичному вихованню трудящих.
У масово-політичній роботі велика увага приділялася і приділяється інтернаціональному вихованню, пропаганді дружби народів. Вже стало традицією відвідування партійними, радянськими, профспілковими і комсомольськими організаціями, спеціалістами народного господарства, кращими колективами художньої самодіяльності Брестської області Білоруської РСР, Люблінського воєводства ПНР. На честь 50-річчя Великого Жовтня трудящими було закладено парки дружби на кордоні Української і Білоруської РСР, в Ратнівському і Малоритському районах, проведено наукові теоретичні конференції в містах Луцьку, Бресті і Любліні.
В роботі партійних органів дедалі більшого поширення набирають громадські засади, що є свідченням дальшого розвитку демократії. При райкомах і міськкомах партії та партійних організаціях працюють різні комісії, в яких бере участь до 2 тис. чоловік.
Розвиток соціалістичної демократії яскраво видно і на діяльності Рад депутатів трудящих, які залучають до своєї роботи великий актив. У 2300 постійно діючих комісіях Рад бере участь понад 12 тис. активістів. Ради стали масовими органами народовладдя, справжньою «школою управління державою». Обранцями до Рад є трудівники – робітники, колгоспники та представники інтелігенції.
У своїй діяльності партійні організації спираються на комсомол, в рядах якого в області налічується 79,6 тис. юнаків і дівчат, та на профспілки, які об’єднують 203,6 тис. робітників, колгоспників, службовців, та інші масові громадські, культурні організації.
Завдяки великій виховній роботі, яку провадять партійні організації з допомогою профспілкових, комсомольських організацій, радіо і преси, культосвітніх закладів, а також різних громадських, наукових та інших організацій, поступово
Волинська область
Сторінка 28 з 29
працює товариство художників та літературне об’єднання, навколо яких гуртується чимало аматорів, зокрема творчої молоді.Про розвиток культурного будівництва в області свідчить також зростаюча кількість бібліотек та їх книжкового фонду. В 1967 році тут працювало 766 бібліотек з книжковим фондом понад 7 млн. примірників. У області створено розгалужену кіномережу. В 1967 році діяло 927 кіноустановок, кіносеанси відвідало понад 15,5 млн. глядачів. На території Волинської області є 175 пам'ятників культури, історії та 73 – архітектури.
Значну виховну роботу провадить обласний краєзнавчий музей та літературно-меморіальний музей Лесі Українки в с. Колодяжному Ковельського району, а також Торчинський, Горохівський та інші краєзнавчі музеї, Ковельський музей імені В. І. Леніна, музей партизанської слави в с. Лопатені Ківерцівського району та інші, що працюють на громадських засадах.
Активну діяльність по піднесенню культурного рівня трудящих провадить обласний драматичний театр, який був створений за рішенням Радянського уряду в 1940 році і потім відновив свою роботу в 1944 році. За 28 років свого існування театр поставив понад 200 вистав, які проглянули більше 3 млн. чоловік. Театр часто виїжджає на гастролі в села і міста Волинської та інших областей республіки і за її межі. Театр не раз побував на гастролях в Білорусії, в багатьох містах Російської Федерації та у Польській Народній Республіці.
На належному рівні в області фізична культура та спорт; у 1967 році 1226 спортивних колективів та товариств об’єднували близько п’ятої частини дорослого населення. В області налічується 480 стадіонів і комплексних спортивних майданчиків, 75 спортивно-гімнастичних залів, 17 лижних і водних станцій. У різних спортивних організаціях, школах і технікумах працює 52 майстри спорту та 920 викладачів фізкультури і спорту.
Трудові зусилля робітників, колгоспників та інтелігенції, спрямовані на виконання завдань комуністичного будівництва, очолює обласна партійна організація яка в процесі соціалістичного будівництва зростала і загартовувалася як керівна і спрямовуюча сила суспільного життя. Обласна партійна організація має в своєму складі 3 міських і 14 районних партійних організацій. На 1 січня 1968 року вони об’єднували 35,5 тис. комуністів. Здійснюючи рішення XXIII з’їзду КПРС та XXIII з’їзду КП України, партійні організації області стали більше уваги приділяти ідейному загартуванню комуністів і безпартійних активістів та комуністичному вихованню трудящих.
У масово-політичній роботі велика увага приділялася і приділяється інтернаціональному вихованню, пропаганді дружби народів. Вже стало традицією відвідування партійними, радянськими, профспілковими і комсомольськими організаціями, спеціалістами народного господарства, кращими колективами художньої самодіяльності Брестської області Білоруської РСР, Люблінського воєводства ПНР. На честь 50-річчя Великого Жовтня трудящими було закладено парки дружби на кордоні Української і Білоруської РСР, в Ратнівському і Малоритському районах, проведено наукові теоретичні конференції в містах Луцьку, Бресті і Любліні.
В роботі партійних органів дедалі більшого поширення набирають громадські засади, що є свідченням дальшого розвитку демократії. При райкомах і міськкомах партії та партійних організаціях працюють різні комісії, в яких бере участь до 2 тис. чоловік.
Розвиток соціалістичної демократії яскраво видно і на діяльності Рад депутатів трудящих, які залучають до своєї роботи великий актив. У 2300 постійно діючих комісіях Рад бере участь понад 12 тис. активістів. Ради стали масовими органами народовладдя, справжньою «школою управління державою». Обранцями до Рад є трудівники – робітники, колгоспники та представники інтелігенції.
У своїй діяльності партійні організації спираються на комсомол, в рядах якого в області налічується 79,6 тис. юнаків і дівчат, та на профспілки, які об’єднують 203,6 тис. робітників, колгоспників, службовців, та інші масові громадські, культурні організації.
Завдяки великій виховній роботі, яку провадять партійні організації з допомогою профспілкових, комсомольських організацій, радіо і преси, культосвітніх закладів, а також різних громадських, наукових та інших організацій, поступово