Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велику увагу парторганізація приділяла відбудові сільського господарства. Безкінні господарства на пільгових умовах одержали коні й вози. Використовуючи державну допомогу, довготерміновий кредит на спорудження хат і господарських будівель, а також на придбання робочої і продуктивної худоби та реманенту, селянські господарства швидко ставали на ноги. Цьому сприяла і МТС, відбудована в 1944 році.
У вересні 1944 року відкрилася районна лікарня. Розпочалося навчання в школі. Знову розгорнулася робота по ліквідації неписьменності. На кінець 1947 року неписьменність серед дорослого населення було ліквідовано. В 1946 році селище Мацеїв перейменовано на Луків.
Незважаючи на труднощі повоєнного часу, господарство Лукова розвивалося швидкими темпами. Якщо в 1950 році крейдокомбінат виробив 95 тис. тонн крейди, то в 1955 році – 185 тис. тонн. У 1963 році на його базі створено комбінат будівельних матеріалів – найбільше підприємство в селищі. За останні роки воно значно розширилось, зросла його технічна оснащеність. Усі роботи механізовані, в тому числі помел крейди. В цеху формування черепиці встановлено агрегат механічного просіву піску та виготовлення розчину. Рік у рік зростає потужність комбінату. Якщо в 1955 році вартість валової продукції підприємства становила 85 тис. крб., то в 1969 році –1270 тис. крб. Комбінат виробляє головним чином молоту крейду і вапно. Споживачі – будівельні трести Української РСР та інші підприємства республіки, які виготовляють будівельні матеріали. Споживачами є також колгоспи Волинської, Львівської і Ровенської областей, які використовують вапно для вапнування кислих ґрунтів.
Провідну роль в налагодженні виробництва на комбінаті відіграє первинна партійна організація, що виникла в 1957 році. В її рядах на той час налічувалося 4 комуністи, а нині вона має 73 чоловіка. Повсякденна політико-масова робота комуністів (політінформації, читки газет, бесіди та інше) позитивно позначається на організації виробничого процесу, на вихованні членів колективу. Комбінат систематично виконує державні плани. Кращих результатів у соціалістичному змаганні добиваються бригада по випалюванню вапна (бригадир Л. В. Соболева), 4 бригади помельного цеху, які очолюють І. Ф. Маркевич, В. І. Біронт, К. В. Климук та М. Г. Вербицький. Ці бригади носять почесне звання колективів комуністичної праці.
Партійна організація і дирекція приділяють велику увагу розвитку раціоналізаторського руху. З 1959 року тут діє первинна організація Всесоюзного товариства винахідників та раціоналізаторів. До початку 1968 року члени її внесли 94 раціоналізаторські пропозиції.
Важливе місце в економіці селища посідає міжрайонна лукомеліоративна станція (ЛМС), утворена в 1960 році на базі РТС. Вона обслуговує Ковельський, Любомльський і Турійський райони. ЛМС має потужну техніку: 15 вантажних автомашин, 3 екскаватори, 51 трактор. За час існування станції колектив освоїв 22 973 га боліт і чагарників. На цих землях колгоспи вирощують зернові культури, цукрові буряки, овочі, сіють багаторічні трави.
Кращим колективом лукомеліоративної станції є бригада Б. С. Коблика, якій надано звання бригади комуністичної праці. За визначні успіхи в роботі тракториста цієї бригади О. А. Лесика нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, машиніста екскаватора А. К. Книша – орденом «Знак Пошани».
Протягом першого повоєнного десятиріччя значно розширився цегельний завод, а в 1955–1956 рр. він був повністю реконструйований, завдяки чому потужність його зросла до 4,5–5 млн. штук цегли на рік. У 1957 році став до ладу харчокомбінат.
Луків
Сторінка 7 з 9
160 тис. штук цегли на рік. У 1944 році дав першу продукцію промкомбінат.Велику увагу парторганізація приділяла відбудові сільського господарства. Безкінні господарства на пільгових умовах одержали коні й вози. Використовуючи державну допомогу, довготерміновий кредит на спорудження хат і господарських будівель, а також на придбання робочої і продуктивної худоби та реманенту, селянські господарства швидко ставали на ноги. Цьому сприяла і МТС, відбудована в 1944 році.
Незважаючи на труднощі повоєнного часу, господарство Лукова розвивалося швидкими темпами. Якщо в 1950 році крейдокомбінат виробив 95 тис. тонн крейди, то в 1955 році – 185 тис. тонн. У 1963 році на його базі створено комбінат будівельних матеріалів – найбільше підприємство в селищі. За останні роки воно значно розширилось, зросла його технічна оснащеність. Усі роботи механізовані, в тому числі помел крейди. В цеху формування черепиці встановлено агрегат механічного просіву піску та виготовлення розчину. Рік у рік зростає потужність комбінату. Якщо в 1955 році вартість валової продукції підприємства становила 85 тис. крб., то в 1969 році –1270 тис. крб. Комбінат виробляє головним чином молоту крейду і вапно. Споживачі – будівельні трести Української РСР та інші підприємства республіки, які виготовляють будівельні матеріали. Споживачами є також колгоспи Волинської, Львівської і Ровенської областей, які використовують вапно для вапнування кислих ґрунтів.
Провідну роль в налагодженні виробництва на комбінаті відіграє первинна партійна організація, що виникла в 1957 році. В її рядах на той час налічувалося 4 комуністи, а нині вона має 73 чоловіка. Повсякденна політико-масова робота комуністів (політінформації, читки газет, бесіди та інше) позитивно позначається на організації виробничого процесу, на вихованні членів колективу. Комбінат систематично виконує державні плани. Кращих результатів у соціалістичному змаганні добиваються бригада по випалюванню вапна (бригадир Л. В. Соболева), 4 бригади помельного цеху, які очолюють І. Ф. Маркевич, В. І. Біронт, К. В. Климук та М. Г. Вербицький. Ці бригади носять почесне звання колективів комуністичної праці.
Партійна організація і дирекція приділяють велику увагу розвитку раціоналізаторського руху. З 1959 року тут діє первинна організація Всесоюзного товариства винахідників та раціоналізаторів. До початку 1968 року члени її внесли 94 раціоналізаторські пропозиції.
Важливе місце в економіці селища посідає міжрайонна лукомеліоративна станція (ЛМС), утворена в 1960 році на базі РТС. Вона обслуговує Ковельський, Любомльський і Турійський райони. ЛМС має потужну техніку: 15 вантажних автомашин, 3 екскаватори, 51 трактор. За час існування станції колектив освоїв 22 973 га боліт і чагарників. На цих землях колгоспи вирощують зернові культури, цукрові буряки, овочі, сіють багаторічні трави.
Кращим колективом лукомеліоративної станції є бригада Б. С. Коблика, якій надано звання бригади комуністичної праці. За визначні успіхи в роботі тракториста цієї бригади О. А. Лесика нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, машиніста екскаватора А. К. Книша – орденом «Знак Пошани».
Протягом першого повоєнного десятиріччя значно розширився цегельний завод, а в 1955–1956 рр. він був повністю реконструйований, завдяки чому потужність його зросла до 4,5–5 млн. штук цегли на рік. У 1957 році став до ладу харчокомбінат.