Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Почалися соціалістичні перетворення і в галузі культури. В селищі відкрили середню і початкову школи з українською мовою викладання. Для ліквідації неписьменності серед дорослого населення організували групу культармійців з учителів і працівників партійно-радянського апарату. Вони взяли на облік неписьменних і малописьменних, створили спеціальні гуртки, в яких навчали грамоти. В 1940 році Мацеїв радіофіковано, почали працювати клуб на 300 місць, бібліотека. В центрі селища споруджено пам'ятник В. І. Леніну.
Але почалася Велика Вітчизняна війна. 27 червня 1941 року Мацеїв захопили гітлерівці. Фашисти пограбували населення, зруйнували і спалили МТС, 3 млини, 263 житлові будинки, відібрали в населення 170 коней, 380 голів великої рогатої худоби, 490 свиней тощо. Крейдяні кар'єри перетворили на місця знищення радянських людей. Тут тільки в серпні і вересні 1941 року окупанти розстріляли 4500 мирних жителів Мацеєва та навколишніх сіл.
Однак трудящі селища, які пізнали радість вільного життя, не корилися ворогові. Вони зі зброєю в руках боролися за визволення свого краю від фашистського поневолення. Крім тих, що воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, багато жителів перебували в партизанських загонах, що діяли на території району. Серед них Ф. Ф. Нишпорук, Л. І. Ваврищук та інші. В червні 1943 року почали боротьбу з окупантами загони ім. Кірова та ім. Ворошилова, що базувалися в Машівському лісі. Внаслідок дій партизанів улітку 1943 року було паралізовано роботу залізничної лінії Ковель–Холм. Диверсійні групи діяли і в районі залізничної станції Мацеїв. З партизанами підтримувала зв'язки підпільна комсомольська організація селища, яку очолював С. І. Васейко.
Партизанський загін Героя Радянського Союзу В. О. Карасьова в лютому 1944 року напав на фашистів у Мацеєві. Це було так несподівано, що ворог, незважаючи на чисельну перевагу, відступив. Партизани захопили залізничну станцію, телеграфно-телефонну лінію. Частину гарнізону станції знищили. Важлива в стратегічному відношенні станція Мацеїв протягом 8 годин була в руках партизанів. Вони висадили у повітря електростанцію, водокачку, будинок жандармерії, а також млини, які гітлерівці використовували для своїх потреб.
У липні 1944 року 27-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора В. С. Глібова зав'язала бої на підступах до Мацеєва. 18 липня селище і залізнична станція були визволені від німецько-фашистських окупантів. Немало радянських солдатів і офіцерів полягло смертю хоробрих у боях за Мацеїв і навколишні села. Особливий героїзм у цих боях виявив гвардії старший лейтенант О. Й. Малєв. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім'я його викарбуване на пам'ятнику, встановленому на братській могилі в селищі.
Одразу ж після визволення Мацеєва відновили роботу РК КП(б)У, райвиконком і райком ЛКСМУ. 11 грудня 1944 року вийшов перший номер районної газети «Ленінський шлях», яка з березня 1945 року почала називатися «Вільне життя».
Під керівництвом районної партійної організації розпочалася напружена робота трудящих по відбудові селища. В 1944 році став до ладу один цех крейдяного комбінату. Згодом тут почали випалювати вапно. В 1946 році план виробництва крейди комбінат виконав на 100,5 проц., вапна – на 101 проц. У 1945 році почав діяти цегельний завод. Потужність його дорівнювала
Луків
Сторінка 6 з 9
Органи радянської влади велику увагу приділяли медичному обслуговуванню населення. У Мацеєві майже в 4 рази збільшилася кількість місць у лікарні, було створено санітарно-епідеміологічну станцію, відкрито дитячу консультацію і пологовий будинок. Але почалася Велика Вітчизняна війна. 27 червня 1941 року Мацеїв захопили гітлерівці. Фашисти пограбували населення, зруйнували і спалили МТС, 3 млини, 263 житлові будинки, відібрали в населення 170 коней, 380 голів великої рогатої худоби, 490 свиней тощо. Крейдяні кар'єри перетворили на місця знищення радянських людей. Тут тільки в серпні і вересні 1941 року окупанти розстріляли 4500 мирних жителів Мацеєва та навколишніх сіл.
Однак трудящі селища, які пізнали радість вільного життя, не корилися ворогові. Вони зі зброєю в руках боролися за визволення свого краю від фашистського поневолення. Крім тих, що воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, багато жителів перебували в партизанських загонах, що діяли на території району. Серед них Ф. Ф. Нишпорук, Л. І. Ваврищук та інші. В червні 1943 року почали боротьбу з окупантами загони ім. Кірова та ім. Ворошилова, що базувалися в Машівському лісі. Внаслідок дій партизанів улітку 1943 року було паралізовано роботу залізничної лінії Ковель–Холм. Диверсійні групи діяли і в районі залізничної станції Мацеїв. З партизанами підтримувала зв'язки підпільна комсомольська організація селища, яку очолював С. І. Васейко.
Партизанський загін Героя Радянського Союзу В. О. Карасьова в лютому 1944 року напав на фашистів у Мацеєві. Це було так несподівано, що ворог, незважаючи на чисельну перевагу, відступив. Партизани захопили залізничну станцію, телеграфно-телефонну лінію. Частину гарнізону станції знищили. Важлива в стратегічному відношенні станція Мацеїв протягом 8 годин була в руках партизанів. Вони висадили у повітря електростанцію, водокачку, будинок жандармерії, а також млини, які гітлерівці використовували для своїх потреб.
У липні 1944 року 27-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора В. С. Глібова зав'язала бої на підступах до Мацеєва. 18 липня селище і залізнична станція були визволені від німецько-фашистських окупантів. Немало радянських солдатів і офіцерів полягло смертю хоробрих у боях за Мацеїв і навколишні села. Особливий героїзм у цих боях виявив гвардії старший лейтенант О. Й. Малєв. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім'я його викарбуване на пам'ятнику, встановленому на братській могилі в селищі.
Одразу ж після визволення Мацеєва відновили роботу РК КП(б)У, райвиконком і райком ЛКСМУ. 11 грудня 1944 року вийшов перший номер районної газети «Ленінський шлях», яка з березня 1945 року почала називатися «Вільне життя».
Під керівництвом районної партійної організації розпочалася напружена робота трудящих по відбудові селища. В 1944 році став до ладу один цех крейдяного комбінату. Згодом тут почали випалювати вапно. В 1946 році план виробництва крейди комбінат виконав на 100,5 проц., вапна – на 101 проц. У 1945 році почав діяти цегельний завод. Потужність його дорівнювала