Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Революційною боротьбою трудящих керували комуністи-підпільники. В 1926 році за рішенням Ковельського повіткому КПЗУ був створений Мацеївський райком КПЗУ, який відіграв визначну роль у діяльності комуністичного підпілля на Волині. Особливого значення комуністи надавали викриттю різних антирадянських наклепів і демагогії пілсудчиків. Вони роз'яснювали населенню принципи політики Радянської влади, зокрема в аграрному питанні, розповідали про справжню суть польського окупаційного режиму.
В період тимчасової стабілізації капіталізму буржуазно-поміщицькі кола Польщі посилили визиск і національне гноблення населення «кресів». Тому і в ці роки революційна боротьба не припинялася. Так, 16 липня 1926 року застрайкували робітники-кравці, які вимагали 8-годинного робочого дня і підвищення заробітної плати. Страйк тривав до 2 серпня і закінчився частковою перемогою кравців. Вони добилися 10-годинного робочого дня, а перед тим працювали по 14 годин. 6 березня 1929 року знову відбувся одноденний страйк кравців, які вимагали підвищення заробітної плати.
На знак протесту проти національного гноблення в березні 1928 року майже дві третини виборців Мацеєва бойкотували вибори до сейму або голосували за списки антиурядових угруповань.
У 30-х роках у зв'язку з економічною кризою в країні, зростанням впливу соціалістичного будівництва в Радянському Союзі значно посилилася революційна боротьба трудящих Волині, активізувалася діяльність комуністів і комсомольців. З їх ініціативи організовувалися масові демонстрації, маївки робітників і селян, виготовлялись і вивішувалися транспаранти революційного та антивоєнного змісту. 1 вересня 1933 року, в зв'язку із святкуванням Міжнародного дня молоді, в Мацеєві було вивішено транспаранти з гаслами: «Геть війну проти СРСР!», «Хай живе Міжнародний день молоді!», «Хай живе КПЗУ!». 4 липня 1934 року в містечку відбулася демонстрація, в якій взяли участь понад 1000 чоловік. Демонстранти несли лозунги: «Геть з війною проти Радянського Союзу!», «Геть з концентраційними таборами!», «Звільнити політичних в'язнів!». Масова політична демонстрація відбулася також 6 травня 1935 року. Одними з організаторів цих виступів були Ф. Ф. Нишпорук і Л. І. Ваврищук, яких польський суд засудив на 4 роки ув'язнення кожного.
Мацеївські комуністи боролися також за звільнення Ернста Тельмана та інших політичних в'язнів. У грудні 1935 року, наприклад, поліцейські власті затримали поштово-телеграфну кореспонденцію з Мацеєва, що містила вимогу повернути волю Ернсту Тельману та іншим політв'язням, адресовану німецькому та італійському посольствам у Варшаві. Щорічно з нагоди роковин Великого Жовтня, до свята Першого травня, дня пам'яті трьох «Л» (В. І. Леніна, К. Лібкнехта і Р. Люксембург) революційне підпілля виготовляло багато транспарантів, листівок та організовувало демонстрації.
Комуністи й комсомольці Мацеєва очолювали боротьбу селянських мас, становище яких особливо погіршало під час економічної кризи і в наступні роки. Зросли податки, різко впали ціни на сільськогосподарські продукти. В 1935 році, наприклад, центнер пшениці коштував майже втричі дешевше, ніж у 1928 році. Тяжке економічне становище та політичне безправ'я зумовили дедалі ширшу участь селянських мас в антифашистській та національно-визвольній боротьбі. Для подання допомоги в організації селянського страйку в травні 1934 року до Мацеєва приїздив секретар Ковельського окружкому КПЗУ І. Н. Тишик. Він провів нараду місцевого активу. В Мацеєві та ряді навколишніх сіл було створено страйкові
Луків
Сторінка 4 з 9
революційного руху. Вже в липні 1923 року в містечку застрайкували робітники лісопильного заводу, які вимагали підвищення заробітної плати на 50 проц. Страйк закінчився перемогою робітників. В період тимчасової стабілізації капіталізму буржуазно-поміщицькі кола Польщі посилили визиск і національне гноблення населення «кресів». Тому і в ці роки революційна боротьба не припинялася. Так, 16 липня 1926 року застрайкували робітники-кравці, які вимагали 8-годинного робочого дня і підвищення заробітної плати. Страйк тривав до 2 серпня і закінчився частковою перемогою кравців. Вони добилися 10-годинного робочого дня, а перед тим працювали по 14 годин. 6 березня 1929 року знову відбувся одноденний страйк кравців, які вимагали підвищення заробітної плати.
На знак протесту проти національного гноблення в березні 1928 року майже дві третини виборців Мацеєва бойкотували вибори до сейму або голосували за списки антиурядових угруповань.
У 30-х роках у зв'язку з економічною кризою в країні, зростанням впливу соціалістичного будівництва в Радянському Союзі значно посилилася революційна боротьба трудящих Волині, активізувалася діяльність комуністів і комсомольців. З їх ініціативи організовувалися масові демонстрації, маївки робітників і селян, виготовлялись і вивішувалися транспаранти революційного та антивоєнного змісту. 1 вересня 1933 року, в зв'язку із святкуванням Міжнародного дня молоді, в Мацеєві було вивішено транспаранти з гаслами: «Геть війну проти СРСР!», «Хай живе Міжнародний день молоді!», «Хай живе КПЗУ!». 4 липня 1934 року в містечку відбулася демонстрація, в якій взяли участь понад 1000 чоловік. Демонстранти несли лозунги: «Геть з війною проти Радянського Союзу!», «Геть з концентраційними таборами!», «Звільнити політичних в'язнів!». Масова політична демонстрація відбулася також 6 травня 1935 року. Одними з організаторів цих виступів були Ф. Ф. Нишпорук і Л. І. Ваврищук, яких польський суд засудив на 4 роки ув'язнення кожного.
Мацеївські комуністи боролися також за звільнення Ернста Тельмана та інших політичних в'язнів. У грудні 1935 року, наприклад, поліцейські власті затримали поштово-телеграфну кореспонденцію з Мацеєва, що містила вимогу повернути волю Ернсту Тельману та іншим політв'язням, адресовану німецькому та італійському посольствам у Варшаві. Щорічно з нагоди роковин Великого Жовтня, до свята Першого травня, дня пам'яті трьох «Л» (В. І. Леніна, К. Лібкнехта і Р. Люксембург) революційне підпілля виготовляло багато транспарантів, листівок та організовувало демонстрації.
Комуністи й комсомольці Мацеєва очолювали боротьбу селянських мас, становище яких особливо погіршало під час економічної кризи і в наступні роки. Зросли податки, різко впали ціни на сільськогосподарські продукти. В 1935 році, наприклад, центнер пшениці коштував майже втричі дешевше, ніж у 1928 році. Тяжке економічне становище та політичне безправ'я зумовили дедалі ширшу участь селянських мас в антифашистській та національно-визвольній боротьбі. Для подання допомоги в організації селянського страйку в травні 1934 року до Мацеєва приїздив секретар Ковельського окружкому КПЗУ І. Н. Тишик. Він провів нараду місцевого активу. В Мацеєві та ряді навколишніх сіл було створено страйкові