Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Мацеївські селяни брали участь у найбільшому на Волині селянському страйку, що відбувся у вересні – жовтні 1936 року. Селяни вимагали передачі їм землі без викупу, скасування шарваркової повинності, проведення меліорації за рахунок держави, зменшення ринкових зборів, зниження цін на промислові товари, а також навчання в школі українською мовою, припинення ворожої політики щодо СРСР. У рапортах поліції за вересень – жовтень 1936 року не раз висловлювалася тривога у зв'язку із страйковим селянським рухом. В одному з таких рапортів сказано: «9 вересня у Мацеєві зовсім не відбувся ярмарок... З Мацеївської гміни не прибуло на ярмарок жодної підводи».
Не припинялися виступи робітників у Мацеєві і в наступні роки. У березні – квітні 1938 року знову виступили гончарі. Характерною рисою цього страйку було те, що він розпочався за рішенням відділу професійних спілок у Мацеєві. Робітники вимагали поновлення на роботі звільнених і укладення нової колективної угоди. В страйку взяли участь 164 гончарі. Комендант Волинського воєводського управління поліції повідомляв у міністерство внутрішніх справ, що комуністи мають «домінуючий вплив на населення і при кожній нагоді проводять страйкову кампанію».
З радістю трудящі Мацеєва в історичні вересневі дні 1939 року зустріли звістку про визвольний похід Червоної Армії. Розпочалася підготовка до зустрічі радянських воїнів. У день вступу частин Червоної Армії до Мацеєва, з ініціативи комуністів, був організований багатолюдний мітинг, на якому з подякою Радянському урядові і воїнам-визволителям від імені трудящих селища виступив активний діяч революційного підпілля С. Крисюк. У перші ж дні після визволення був створений селянський комітет, а потім – тимчасове управління. Очолив його С. Крисюк (загинув у роки Великої Вітчизняної війни). Тимчасові органи народної влади стали організаторами і керівниками боротьби за встановлення революційного порядку, за побудову нового життя в селищі. 22 жовтня 1939 року жителі Мацеєва обрали своїм депутатом до Народних Зборів Західної України С. Крисюка. На основі рішень цих зборів тимчасове управління націоналізувало паровий млин, 2 вітряки, лісозавод, олійницю, крейдяні кар'єри. Було націоналізовано також поміщицькі й церковні землі і передано їх безземельним та малоземельним селянам.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію повітів і створення районів у січні 1940 року Мацеїв став центром новоутвореного району (був ним до 1959 року). В грудні 1940 року відбулися вибори до місцевих органів Радянської влади. Швидкими темпами розгорнулося соціалістичне будівництво в селищі. На базі націоналізованих 5 приватних крейдяних кар'єрів у 1940 році створено крейдяний комбінат. Дрібні ремісники об'єднались у кустарнопромислові артілі.
Значна частина селянських господарств, які одержали землю, не мали чим обробити її. Щоб допомогти їм, у Мацеєві в 1940 році створено МТС. У налагодженні її роботи важливу роль відіграла первинна парторганізація. Комуністи глибоко вникали у виробничий процес підприємства, допомагали колективу успішно виконувати виробничі завдання. З ініціативи парторганізації був укладений договір на соцзмагання між Мацеївською і Любомльською машинно-тракторними станціями.
Луків
Сторінка 5 з 9
комітети. Селяни вимагали підвищення цін на сільськогосподарські продукти, зменшення податків, виступали проти режиму колоніального гноблення. У травні 1935 року застрайкували близько 100 гончарів. Страйк тривав кілька тижнів. Почався він на знак протесту проти скорочення заробітної плати і збільшення робочого дня. Ковельський окружний комітет КПЗУ звернувся до трудящих Ковельщини з закликом підтримати страйкуючих. Не припинялися виступи робітників у Мацеєві і в наступні роки. У березні – квітні 1938 року знову виступили гончарі. Характерною рисою цього страйку було те, що він розпочався за рішенням відділу професійних спілок у Мацеєві. Робітники вимагали поновлення на роботі звільнених і укладення нової колективної угоди. В страйку взяли участь 164 гончарі. Комендант Волинського воєводського управління поліції повідомляв у міністерство внутрішніх справ, що комуністи мають «домінуючий вплив на населення і при кожній нагоді проводять страйкову кампанію».
З радістю трудящі Мацеєва в історичні вересневі дні 1939 року зустріли звістку про визвольний похід Червоної Армії. Розпочалася підготовка до зустрічі радянських воїнів. У день вступу частин Червоної Армії до Мацеєва, з ініціативи комуністів, був організований багатолюдний мітинг, на якому з подякою Радянському урядові і воїнам-визволителям від імені трудящих селища виступив активний діяч революційного підпілля С. Крисюк. У перші ж дні після визволення був створений селянський комітет, а потім – тимчасове управління. Очолив його С. Крисюк (загинув у роки Великої Вітчизняної війни). Тимчасові органи народної влади стали організаторами і керівниками боротьби за встановлення революційного порядку, за побудову нового життя в селищі. 22 жовтня 1939 року жителі Мацеєва обрали своїм депутатом до Народних Зборів Західної України С. Крисюка. На основі рішень цих зборів тимчасове управління націоналізувало паровий млин, 2 вітряки, лісозавод, олійницю, крейдяні кар'єри. Було націоналізовано також поміщицькі й церковні землі і передано їх безземельним та малоземельним селянам.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію повітів і створення районів у січні 1940 року Мацеїв став центром новоутвореного району (був ним до 1959 року). В грудні 1940 року відбулися вибори до місцевих органів Радянської влади. Швидкими темпами розгорнулося соціалістичне будівництво в селищі. На базі націоналізованих 5 приватних крейдяних кар'єрів у 1940 році створено крейдяний комбінат. Дрібні ремісники об'єднались у кустарнопромислові артілі.
Значна частина селянських господарств, які одержали землю, не мали чим обробити її. Щоб допомогти їм, у Мацеєві в 1940 році створено МТС. У налагодженні її роботи важливу роль відіграла первинна парторганізація. Комуністи глибоко вникали у виробничий процес підприємства, допомагали колективу успішно виконувати виробничі завдання. З ініціативи парторганізації був укладений договір на соцзмагання між Мацеївською і Любомльською машинно-тракторними станціями.