Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
кооперативно-промислову артіль, яку назвали ім. 17 вересня. Для допомоги бідняцьким селянським господарствам було організовано супряги.
Виявляючи піклування про стан здоров'я трудящих, Радянська влада виділила великі кошти на організацію і роботу медичних закладів. У Любомлі було відкрито лікарню, пологовий будинок, жіночу і дитячу консультації, шкіряно-венеричний диспансер, санстанцію тощо. Вперше трудящі стали безплатно одержувати медичну допомогу.
Широким фронтом у місті розгорнулася культурна революція. Всі діти вперше дістали можливість учитися безплатно і рідною мовою. З 1 жовтня почали роботу міські школи. В 1939/40 навчальному році в Любомлі працювали неповні середні українська і єврейська школи, а в 1940/41 навчальному році вони були реорганізовані у середні школи. До міста надіслали кваліфікованих учителів. В лютому 1940 року тут були організовані двомісячні міжрайонні курси для підготовки вчителів молодших класів. У місті почали роботу такі вогнища культури, як бібліотека, Будинок культури, кінотеатр, проводилась радіофікація. Завдяки Радянській владі трудящі міста дістали можливість не тільки користуватися здобутками передової культури, а й самі стали її творцями.
Міська партійна організація і органи Радянської влади проводили велику роботу по вихованню трудящих у комуністичному дусі, залученню їх до активної участі у громадському житті. Вже під час перших виборів до вищих і місцевих органів Радянської влади жителі Любомля як повноправні громадяни Країни Рад продемонстрували свою щиру любов і відданість Комуністичній партії і Радянській Батьківщині. Так, у виборах до Верховних Рад СРСР і УРСР, які відбулися 24 березня 1940 року, взяли участь 99,5 проц. виборців. При високій активності жителі Любомля у грудні цього року обрали міськраду. В умовах радянської дійсності змінювалося ставлення людей до праці, розгорталося соціалістичне змагання.
22 червня 1941 року мирна творча праця трудящих Любомля була перервана віроломним нападом фашистської Німеччини. З перших хвилин війни Любомль та його околиці стали театром воєнних дій. Як вказувалося у бойовому донесенні прикордонних частин, о 4-й годині 50 хвилин німецько-фашистські загарбники бомбили Любомль, а о 6-й годині 15 хвилин над містом зав'язався повітряний бій. В районі Любомля діяла фашистська група армій «Південь». Першими прийняли на себе удар ворожих військ воїни 8-ї, 9-ї і 10-ї застав Любомльського 98-го прикордонного загону. Мужньо захищали прикордонники кожну п'ядь радянської землі. Лише в перший день боїв вони знищили до 3 тис. фашистів. Майже всі бійці й командири 8-ї застави загинули смертю хоробрих, але ні на крок не відступили. Дві доби 10-а застава під командуванням лейтенанта П. І. Николенка відбивала атаки противника. Ворог кинув проти 52 прикордонників близько двох батальйонів піхоти, але радянські воїни примусили їх відступити. За мужність, виявлену в боротьбі проти фашистських загарбників, політрук 8-ї застави Бабенко і начальник 9-ї застави лейтенант Ф. М. Гусєв були нагороджені орденом Леніна.
Вранці 22 червня на допомогу мужнім прикордонникам у район Любомля прибула 45-а стрілецька дивізія. Відчутних ударів ворогові завдавав дивізіон бронепоїздів, що діяв на залізничній колії Ковель — Любомль. Наступного дня фашистські війська ціною великих втрат прорвались на околиці Любомля, що створило серйозну загрозу правому флангу 15-го стрілецького корпусу. За наказом командування 45-а дивізія 23 червня почала відходити під прикриттям прикордонного аргону, який стійко обороняв місто, відбиваючи неодноразові атаки ворога. 24 червня частини 15-го стрілецького корпусу при підтримці 41-ї танкової дивізії та дивізіону бронепоїздів перейшли в контратаку і відкинули ворога від Любомля.
25 червня під натиском переважаючих сил ворога радянські війська залишили Любомль. Їх відхід прикривали прикордонники, які, діючи невеликими групами, завдали ворогу значних втрат. Біля села Скиб вони знищили близько 1600 німецько-фашистських солдатів і офіцерів. У цьому бою особливо відзначилися молодший лейтенант Кравченко і капітан Нарижев.
Любомль
Сторінка 6 з 10
На базі націоналізованих і заново збудованих підприємств було утворено Любомльський райпромкомбінат, річна продукція якого в 1940 році становила 196 тис. крб. У цьому ж році став до ладу маслозавод. Місцеві партійні і радянські органи сприяли переходу ремісників до соціалістичних форм господарювання. У 1940 році в Любомлі було створено Виявляючи піклування про стан здоров'я трудящих, Радянська влада виділила великі кошти на організацію і роботу медичних закладів. У Любомлі було відкрито лікарню, пологовий будинок, жіночу і дитячу консультації, шкіряно-венеричний диспансер, санстанцію тощо. Вперше трудящі стали безплатно одержувати медичну допомогу.
Широким фронтом у місті розгорнулася культурна революція. Всі діти вперше дістали можливість учитися безплатно і рідною мовою. З 1 жовтня почали роботу міські школи. В 1939/40 навчальному році в Любомлі працювали неповні середні українська і єврейська школи, а в 1940/41 навчальному році вони були реорганізовані у середні школи. До міста надіслали кваліфікованих учителів. В лютому 1940 року тут були організовані двомісячні міжрайонні курси для підготовки вчителів молодших класів. У місті почали роботу такі вогнища культури, як бібліотека, Будинок культури, кінотеатр, проводилась радіофікація. Завдяки Радянській владі трудящі міста дістали можливість не тільки користуватися здобутками передової культури, а й самі стали її творцями.
Міська партійна організація і органи Радянської влади проводили велику роботу по вихованню трудящих у комуністичному дусі, залученню їх до активної участі у громадському житті. Вже під час перших виборів до вищих і місцевих органів Радянської влади жителі Любомля як повноправні громадяни Країни Рад продемонстрували свою щиру любов і відданість Комуністичній партії і Радянській Батьківщині. Так, у виборах до Верховних Рад СРСР і УРСР, які відбулися 24 березня 1940 року, взяли участь 99,5 проц. виборців. При високій активності жителі Любомля у грудні цього року обрали міськраду. В умовах радянської дійсності змінювалося ставлення людей до праці, розгорталося соціалістичне змагання.
22 червня 1941 року мирна творча праця трудящих Любомля була перервана віроломним нападом фашистської Німеччини. З перших хвилин війни Любомль та його околиці стали театром воєнних дій. Як вказувалося у бойовому донесенні прикордонних частин, о 4-й годині 50 хвилин німецько-фашистські загарбники бомбили Любомль, а о 6-й годині 15 хвилин над містом зав'язався повітряний бій. В районі Любомля діяла фашистська група армій «Південь». Першими прийняли на себе удар ворожих військ воїни 8-ї, 9-ї і 10-ї застав Любомльського 98-го прикордонного загону. Мужньо захищали прикордонники кожну п'ядь радянської землі. Лише в перший день боїв вони знищили до 3 тис. фашистів. Майже всі бійці й командири 8-ї застави загинули смертю хоробрих, але ні на крок не відступили. Дві доби 10-а застава під командуванням лейтенанта П. І. Николенка відбивала атаки противника. Ворог кинув проти 52 прикордонників близько двох батальйонів піхоти, але радянські воїни примусили їх відступити. За мужність, виявлену в боротьбі проти фашистських загарбників, політрук 8-ї застави Бабенко і начальник 9-ї застави лейтенант Ф. М. Гусєв були нагороджені орденом Леніна.
Вранці 22 червня на допомогу мужнім прикордонникам у район Любомля прибула 45-а стрілецька дивізія. Відчутних ударів ворогові завдавав дивізіон бронепоїздів, що діяв на залізничній колії Ковель — Любомль. Наступного дня фашистські війська ціною великих втрат прорвались на околиці Любомля, що створило серйозну загрозу правому флангу 15-го стрілецького корпусу. За наказом командування 45-а дивізія 23 червня почала відходити під прикриттям прикордонного аргону, який стійко обороняв місто, відбиваючи неодноразові атаки ворога. 24 червня частини 15-го стрілецького корпусу при підтримці 41-ї танкової дивізії та дивізіону бронепоїздів перейшли в контратаку і відкинули ворога від Любомля.
25 червня під натиском переважаючих сил ворога радянські війська залишили Любомль. Їх відхід прикривали прикордонники, які, діючи невеликими групами, завдали ворогу значних втрат. Біля села Скиб вони знищили близько 1600 німецько-фашистських солдатів і офіцерів. У цьому бою особливо відзначилися молодший лейтенант Кравченко і капітан Нарижев.