Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В середині вересня 1920 року місто знову окупували польські війська. За Ризьким мирним договором 1921 року Любомль відійшов до буржуазно-поміщицької Польщі і перебував під її владою до вересня 1939 року.
В період польської окупації Любомль був центром одного з найвідсталіших в економічному відношенні повітів Волинського воєводства. За польського панування у місті не тільки не з'явилося жодного нового промислового підприємства, а й навіть не відбудовано ряд тих, що діяли тут до першої світової війни. Окупанти розглядали східні райони як аграрний придаток, ринок збуту для польської буржуазії.
У польських офіціальних джерелах цього часу згадується, що в Любомлі була лише невелика електростанція, млин і кустарне шкіряне підприємство. Основна маса населення міста займалася дрібним ремеслом, торгівлею, а частина — сільським господарством. Шукаючи засобів до існування, багато жителів змушені були кидати свої домівки і найматися на лісові промисли воєводства або їхати в польські міста і до Німеччини.
Трудящі міста зазнавали тяжкого соціального гніту. Великим тягарем для них були численні податки. Існував навіть так званий собачий податок. Серед податків особливе місце в пограбуванні населення посідав зрівняльний (wyrawnawezy), що становив близько 12 злотих з одного платника. У міському бюджеті 1931 року надходження від податків становили понад 33 проц. прибутків. Становище трудящих значно погіршувалося під час економічних криз і депресій, які були досить частим явищем у панській Польщі. Незважаючи на нечисленність робітників Любомля, у 1937 році тут налічувалося 172 безробітні.
Поряд з тяжким соціальним гнітом жителі міста зазнавали національного гноблення. Польський уряд проводив політику примусової полонізації населення. Офіціальною мовою в усіх установах Любомля була виключно польська мова. Викладання у школах здійснювалося теж польською мовою. Так зване «опитування» батьків щодо мови навчання їх дітей у школі, яке проводилося у 1925 році, мало формальний, тенденційний характер. Незважаючи на те, що переважна більшість опитаних висловилася за школу з українською мовою викладання, польські власті дозволили проводити навчання тільки польською мовою. Напередодні визволення в Любомлі працювали 2 семикласні школи. Всі вчителі були польської національності. В цей час у місті з населенням 8100 чоловік не було жодного лікувального закладу.
Трудящі Любомля не мирилися з жорстоким соціальним і національним гнітом та вели боротьбу за визволення з-під панування буржуазно-поміщицької Польщі і за возз'єднання з Радянською Україною. Революційною боротьбою в місті керував повітовий комітет КПЗУ, створений у 1924 році. Він об'єднував 4 партосередки, які налічували 18 комуністів. Члени КПЗУ розповсюджували комуністичну пресу, організовували страйки, проводили велику роботу по вихованню трудящих у дусі пролетарського інтернаціоналізму. Вони викривали злочинні дії польських фашистів і українських буржуазних націоналістів, закликали робітників і селян створювати єдиний антифашистський фронт.
Однією з форм боротьби проти окупантів був бойкот виборів до місцевих і центральних органів влади. Внаслідок роботи, проведеної комуністами, трудящі Любомля фактично бойкотували вибори до магістрату, які відбулися 2 вересня 1927 року. З 1554 виборців участь у них взяли лише 111 чоловік. У грудні 1927 року любомльські робітники взяли участь у страйковому русі, що охопив тоді Волинь. Страйк у місті розпочався 14 грудня. Близько 120 робітників швейних і шкіряного підприємств, керовані профспілками, застрайкували, вимагаючи запровадження 8-годинного робочого дня. В дні революційних свят комуністи Любомля розповсюджували листівки, вивішували транспаранти. В 1928 році в день 1 Травня на Межовій вулиці був вивішений червоний прапор з емблемою серпа і молота.
У 1930 році в Любомлі було створено райком КПЗУ. Під його керівництвом в місті і повіті діяли масова прогресивна легальна організація «Сельроб-єдність», 7 осередків КСМЗУ, організація МОДРу. Восени 1932 року під час чергової хвилі масових арештів у Любомлі було заарештовано 75
Любомль
Сторінка 4 з 10
владу на 9 волостей. Трудящі міста вітали встановлення Радянської влади, надавали допомогу частинам Червоної Армії, організували лазарет для поранених червоноармійців.В середині вересня 1920 року місто знову окупували польські війська. За Ризьким мирним договором 1921 року Любомль відійшов до буржуазно-поміщицької Польщі і перебував під її владою до вересня 1939 року.
У польських офіціальних джерелах цього часу згадується, що в Любомлі була лише невелика електростанція, млин і кустарне шкіряне підприємство. Основна маса населення міста займалася дрібним ремеслом, торгівлею, а частина — сільським господарством. Шукаючи засобів до існування, багато жителів змушені були кидати свої домівки і найматися на лісові промисли воєводства або їхати в польські міста і до Німеччини.
Трудящі міста зазнавали тяжкого соціального гніту. Великим тягарем для них були численні податки. Існував навіть так званий собачий податок. Серед податків особливе місце в пограбуванні населення посідав зрівняльний (wyrawnawezy), що становив близько 12 злотих з одного платника. У міському бюджеті 1931 року надходження від податків становили понад 33 проц. прибутків. Становище трудящих значно погіршувалося під час економічних криз і депресій, які були досить частим явищем у панській Польщі. Незважаючи на нечисленність робітників Любомля, у 1937 році тут налічувалося 172 безробітні.
Поряд з тяжким соціальним гнітом жителі міста зазнавали національного гноблення. Польський уряд проводив політику примусової полонізації населення. Офіціальною мовою в усіх установах Любомля була виключно польська мова. Викладання у школах здійснювалося теж польською мовою. Так зване «опитування» батьків щодо мови навчання їх дітей у школі, яке проводилося у 1925 році, мало формальний, тенденційний характер. Незважаючи на те, що переважна більшість опитаних висловилася за школу з українською мовою викладання, польські власті дозволили проводити навчання тільки польською мовою. Напередодні визволення в Любомлі працювали 2 семикласні школи. Всі вчителі були польської національності. В цей час у місті з населенням 8100 чоловік не було жодного лікувального закладу.
Трудящі Любомля не мирилися з жорстоким соціальним і національним гнітом та вели боротьбу за визволення з-під панування буржуазно-поміщицької Польщі і за возз'єднання з Радянською Україною. Революційною боротьбою в місті керував повітовий комітет КПЗУ, створений у 1924 році. Він об'єднував 4 партосередки, які налічували 18 комуністів. Члени КПЗУ розповсюджували комуністичну пресу, організовували страйки, проводили велику роботу по вихованню трудящих у дусі пролетарського інтернаціоналізму. Вони викривали злочинні дії польських фашистів і українських буржуазних націоналістів, закликали робітників і селян створювати єдиний антифашистський фронт.
Однією з форм боротьби проти окупантів був бойкот виборів до місцевих і центральних органів влади. Внаслідок роботи, проведеної комуністами, трудящі Любомля фактично бойкотували вибори до магістрату, які відбулися 2 вересня 1927 року. З 1554 виборців участь у них взяли лише 111 чоловік. У грудні 1927 року любомльські робітники взяли участь у страйковому русі, що охопив тоді Волинь. Страйк у місті розпочався 14 грудня. Близько 120 робітників швейних і шкіряного підприємств, керовані профспілками, застрайкували, вимагаючи запровадження 8-годинного робочого дня. В дні революційних свят комуністи Любомля розповсюджували листівки, вивішували транспаранти. В 1928 році в день 1 Травня на Межовій вулиці був вивішений червоний прапор з емблемою серпа і молота.
У 1930 році в Любомлі було створено райком КПЗУ. Під його керівництвом в місті і повіті діяли масова прогресивна легальна організація «Сельроб-єдність», 7 осередків КСМЗУ, організація МОДРу. Восени 1932 року під час чергової хвилі масових арештів у Любомлі було заарештовано 75