Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 30-х роках революційна боротьба трудящих міста посилилась. У січні 1930 року застрайкували кравці, вимагаючи скасування докапіталістичної форми оплати праці — розрахунку продуктами, як було встановлено власниками, і введення оплати праці грішми. В 1935 році відбувся економічний страйк
будівельників Любомля. Страйкарі вимагали підвищення заробітної плати. Трудящі Любомля, керовані комуністами, поряд з економічною боротьбою вели політичну боротьбу. Вони активно виступали за демократичні свободи, за відкриття українських шкіл. У березні 1935 року на вулицях міста з'явилися плакати з написами: «Вимагаємо семилітньої світської школи на українській мові! Вимагаємо політичних прав для 18-літніх». У цьому ж році відбулася велика першотравнева демонстрація, що мала антифашистський характер. У вересні — жовтні 1936 року Волинь охопив селянський страйк, що був одним з найбільших виступі» трудового селянства цього району. В страйку взяли активну участь селяни Любомльського повіту. В кінці серпня у місті підпільники-комуністи розклеїли кілька відозв з закликами: «Хай живе загальний сільськогосподарський страйк!», «Хай живе антифашистський народний фронт!». Селяни вимагали передачі їм всієї землі без викупу, зниження цін на промислові товари, зменшення ринкових зборів, безплатного навчання рідною мовою, припинення ворожої політики щодо СРСР. Коли під час страйку в селі Кукуріках поліція заарештувала 8 активістів і відправила їх до Любомля, на заклик комуністів до повітового центру прибуло більше тисячі селян з навколишніх сіл. В результаті масового і організованого виступу поліція змушена була звільнити заарештованих.
Боротьба трудящих Любомля досягла кульмінаційної точки у вересневі дні 1939 року. Ще до приходу частин Червоної Армії в місті 18 вересня з ініціативи комуністів було утворено ревком і загін Червоної гвардії в кількості 150 чоловік. Ревком і червоногвардійці ліквідували польську адміністрацію, роззброїли поліцію, заарештували старосту, прокурора. Загін червоногвардійців з 18 по 23 вересня відбив два напади загонів поліції, роззброїв кілька польських військових частин, захопив обоз з продовольством. Любомльський ревком встановив зв'язок з усіма гмінними центрами. З його ініціативи в Любомлі відбулися збори представників сіл повіту, на яких було прийнято рішення про встановлення в повіті Радянської влади.
23 вересня частини Червоної Армії вступили в Любомль. Населення з великою радістю зустріло своїх визволителів. Здійснилися мрії трудящих Західної України, в т. ч. і старовинного Любомля. Вперше за свою багатовікову історію вони стали господарями своєї долі.
Після визволення вся повнота влади у місті перейшла до тимчасового управління. Спираючись на підтримку широких мас трудящих, тимчасове управління встановило революційний порядок, запровадило робітничий контроль і налагодило роботу залізничної станції, електростанції, шкіряного заводу та інших підприємств. Було встановлено 8-го динний робочий день, налагоджено роботу торговельних закладів. В умовах повної свободи і при високій політичній активності трудящі Любомля 22 жовтня 1939 року взяли участь у виборах депутатів до Народних Зборів Західної України. Виражаючи волю визволеного народу Західної України, Народні Збори прийняли Декларації про встановлення Радянської влади на Західній Україні, возз'єднання Західної України з Українською PCP, конфіскацію земель великих власників і націоналізацію всієї землі, промислових підприємств, банків.
З грудня 1939 року почали діяти Любомльський повітовий комітет КП(б)У і виконком повітової Ради, а з січня 1940 року, коли Любомль став райцентром, вони були відповідно реорганізовані у РК КП(б)У та райвиконком. Почала виходити газета «Новий шлях» — орган Любомльського РК КП(б)У та райвиконкому.
На підставі Декларацій Народних Зборів Західної України місцеві органи народної влади здійснили в Любомлі націоналізацію залізничної станції, електростанції, шкіряного заводу, великих домоволодінь, магазинів і конфіскацію земель великих землевласників та церков. Безземельні і малоземельні селяни району одержали 2300 га поміщицької і монастирської землі.
Любомль
Сторінка 5 з 10
членів КПЗУ, КСМЗУ та інших активістів. Незважаючи на це, діяльність революційного підпілля продовжувала активізуватися.У 30-х роках революційна боротьба трудящих міста посилилась. У січні 1930 року застрайкували кравці, вимагаючи скасування докапіталістичної форми оплати праці — розрахунку продуктами, як було встановлено власниками, і введення оплати праці грішми. В 1935 році відбувся економічний страйк
Боротьба трудящих Любомля досягла кульмінаційної точки у вересневі дні 1939 року. Ще до приходу частин Червоної Армії в місті 18 вересня з ініціативи комуністів було утворено ревком і загін Червоної гвардії в кількості 150 чоловік. Ревком і червоногвардійці ліквідували польську адміністрацію, роззброїли поліцію, заарештували старосту, прокурора. Загін червоногвардійців з 18 по 23 вересня відбив два напади загонів поліції, роззброїв кілька польських військових частин, захопив обоз з продовольством. Любомльський ревком встановив зв'язок з усіма гмінними центрами. З його ініціативи в Любомлі відбулися збори представників сіл повіту, на яких було прийнято рішення про встановлення в повіті Радянської влади.
23 вересня частини Червоної Армії вступили в Любомль. Населення з великою радістю зустріло своїх визволителів. Здійснилися мрії трудящих Західної України, в т. ч. і старовинного Любомля. Вперше за свою багатовікову історію вони стали господарями своєї долі.
Після визволення вся повнота влади у місті перейшла до тимчасового управління. Спираючись на підтримку широких мас трудящих, тимчасове управління встановило революційний порядок, запровадило робітничий контроль і налагодило роботу залізничної станції, електростанції, шкіряного заводу та інших підприємств. Було встановлено 8-го динний робочий день, налагоджено роботу торговельних закладів. В умовах повної свободи і при високій політичній активності трудящі Любомля 22 жовтня 1939 року взяли участь у виборах депутатів до Народних Зборів Західної України. Виражаючи волю визволеного народу Західної України, Народні Збори прийняли Декларації про встановлення Радянської влади на Західній Україні, возз'єднання Західної України з Українською PCP, конфіскацію земель великих власників і націоналізацію всієї землі, промислових підприємств, банків.
З грудня 1939 року почали діяти Любомльський повітовий комітет КП(б)У і виконком повітової Ради, а з січня 1940 року, коли Любомль став райцентром, вони були відповідно реорганізовані у РК КП(б)У та райвиконком. Почала виходити газета «Новий шлях» — орган Любомльського РК КП(б)У та райвиконкому.
На підставі Декларацій Народних Зборів Західної України місцеві органи народної влади здійснили в Любомлі націоналізацію залізничної станції, електростанції, шкіряного заводу, великих домоволодінь, магазинів і конфіскацію земель великих землевласників та церков. Безземельні і малоземельні селяни району одержали 2300 га поміщицької і монастирської землі.