Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вирішальною умовою зростання продуктивності колгоспного господарства є самовіддана праця його трудівників. Авангардна роль у цьому належить партійній організації, яка в 1968 році налічувала 60 комуністів. Майже всі вони працюють на провідних ділянках громадського господарства. Так, В. П. Калитюк очолює рільничу бригаду, яка в 1968 році зібрала по 14,4 цнт зернових на площі 208 га, по 343 цнт буряків на площі 15 га і по 9 цнт льону-волокна на площі 33 га. Тракторист П. К. Борисюк виробив на тракторі ДТ-20 531 га умовної оранки замість планових 400 га. Ланкова Н. В. Грицанюк виростила на 35 га по 9 цнт волокна і 4 цнт насіння льону з гектара. К. І. Біленець — передова доярка в колгоспі, приклад якої наслідують інші. Партійна організація виховує кадри колгоспного активу і з числа безпартійних. Бригада, яку очолює М. П. Турчин, зібрала по 15 цнт зернових на площі 200 га, по 413 цнт буряків на площі 20 га, по 4,5 цнт волокна і 3,5 цнт насіння льону на площі 50 га. Тракторист С. В. Парат виробив на тракторі МТЗ-2 1413 га умовної оранки замість 850 га за планом. Таких прикладів багато.
За роки Радянської влади змінився й зовнішній вигляд Уховецька. Хутірна система, яка перешкоджала колективній праці і культурному зростанню населення, була ліквідована. На початку 50-х років колгоспники переселилися з хуторів до села, з допомогою колгоспу звели нові будинки. З'явилось 5 нових вулиць, які обсадили декоративними та фруктовими деревами. Лише в 1967 році було висаджено понад 2,5 тис. саджанців декоративних дерев. У центрі села в 1950 році спорудили клуб на 500 місць, 3 магазини. Заможно живуть трудівники села. Рік у рік жителі Уховецька купують дедалі більше товарів. Товарооборот торговельної мережі зріс з 160 тис. крб. у 1961 році до 958 тис. крб. у 1968 році. Особливо великим попитом користуються радіоприймачі, телевізори, мотоцикли, добротний одяг, взуття.
В Уховецьку працює середня школа, яка міститься у новому двоповерховому будинку. В ній добре обладнані навчальні кабінети, бібліотека, фізкультурний зал. Тут є вечірні класи сільської молоді. За післявоєнний час середню школу закінчили 412 учнів. Чимало з них здобули вищу і середню спеціальну освіту і працюють педагогами, лікарями, агрономами, інженерами тощо. У 1968 році понад 50 випускників школи навчалося у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.
В селі діють медпункт, пологовий будинок, дитячий садок і ясла.
Змістовним і цікавим стало культурне життя села. В клубі систематично проводяться лекції, їх читають місцеві вчителі, лектори з району і області. Тут також працюють гуртки художньої самодіяльності: драматичний, хоровий, танцювальний, фізкультурний, є духовий та інструментальний оркестри, стаціонарна кіноустановка. В селі — 2 бібліотеки, книжковий фонд яких становить 15 тис. примірників. Тут влаштовують читацькі конференції, обговорення художніх і наукових творів.
Гордістю села є історико-краєзнавчий музей, відкритий у 1960 році з ініціативи директора школи О. М. Вакулюка. Музей має понад 4 тис. експонатів, розміщених у 9 кімнатах. Особливо багато документів з історії боротьби трудящих Уховецька за визволення з-під гніту буржуазно-поміщицької Польщі і возз'єднання з Радянською Україною. Є чимало матеріалів про боротьбу трудящих проти німецько-фашистських загарбників. У музеї є ленінська кімната, в якій зберігаються твори В. І. Леніна, одержані від Центрального музею В. І. Леніна. Тут приймають до піонерів і комсомолу, урочисто вручають комсомольські квитки. При музеї створена картинна галерея, що має 200 полотен, подарованих художниками Москви, Львова, Талліна, Ташкента, Алма-Ати, дочкою художника А. Г. Лазарчука, що народився у селі, закінчив Академію мистецтв у Петербурзі і був учнем відомого художника В. Є. Маковського.
Велику роль у господарському й культурному житті Уховецька відіграє сільська Рада, яка налічує 37 депутатів. При Раді є 7 постійно діючих комісій, які працюють на громадських засадах. У селі створена народна дружина, що налічує 22 чоловіка, товариський суд.
Колись глухе поліське село Уховецьк нині розквітло під зорею Радянської влади. Його жителі — справжні господарі своєї землі — будують світле, радісне майбутнє — комунізм.
Уховецьк
Сторінка 8 з 8
В рільництві переважають зернові культури і льон, у тваринництві — вівчарство. Господарство має 20 тракторів, 5 комбайнів, 6 автомашин та іншу сучасну сільськогосподарську техніку. У 1968 році його доходи зросли порівняно з 1965 роком більш як вдвоє і досягли 427 тис. крб. Колгоспники одержали на один людино-день в середньому по 2 карбованці. Вирішальною умовою зростання продуктивності колгоспного господарства є самовіддана праця його трудівників. Авангардна роль у цьому належить партійній організації, яка в 1968 році налічувала 60 комуністів. Майже всі вони працюють на провідних ділянках громадського господарства. Так, В. П. Калитюк очолює рільничу бригаду, яка в 1968 році зібрала по 14,4 цнт зернових на площі 208 га, по 343 цнт буряків на площі 15 га і по 9 цнт льону-волокна на площі 33 га. Тракторист П. К. Борисюк виробив на тракторі ДТ-20 531 га умовної оранки замість планових 400 га. Ланкова Н. В. Грицанюк виростила на 35 га по 9 цнт волокна і 4 цнт насіння льону з гектара. К. І. Біленець — передова доярка в колгоспі, приклад якої наслідують інші. Партійна організація виховує кадри колгоспного активу і з числа безпартійних. Бригада, яку очолює М. П. Турчин, зібрала по 15 цнт зернових на площі 200 га, по 413 цнт буряків на площі 20 га, по 4,5 цнт волокна і 3,5 цнт насіння льону на площі 50 га. Тракторист С. В. Парат виробив на тракторі МТЗ-2 1413 га умовної оранки замість 850 га за планом. Таких прикладів багато.
За роки Радянської влади змінився й зовнішній вигляд Уховецька. Хутірна система, яка перешкоджала колективній праці і культурному зростанню населення, була ліквідована. На початку 50-х років колгоспники переселилися з хуторів до села, з допомогою колгоспу звели нові будинки. З'явилось 5 нових вулиць, які обсадили декоративними та фруктовими деревами. Лише в 1967 році було висаджено понад 2,5 тис. саджанців декоративних дерев. У центрі села в 1950 році спорудили клуб на 500 місць, 3 магазини. Заможно живуть трудівники села. Рік у рік жителі Уховецька купують дедалі більше товарів. Товарооборот торговельної мережі зріс з 160 тис. крб. у 1961 році до 958 тис. крб. у 1968 році. Особливо великим попитом користуються радіоприймачі, телевізори, мотоцикли, добротний одяг, взуття.
В Уховецьку працює середня школа, яка міститься у новому двоповерховому будинку. В ній добре обладнані навчальні кабінети, бібліотека, фізкультурний зал. Тут є вечірні класи сільської молоді. За післявоєнний час середню школу закінчили 412 учнів. Чимало з них здобули вищу і середню спеціальну освіту і працюють педагогами, лікарями, агрономами, інженерами тощо. У 1968 році понад 50 випускників школи навчалося у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.
В селі діють медпункт, пологовий будинок, дитячий садок і ясла.
Змістовним і цікавим стало культурне життя села. В клубі систематично проводяться лекції, їх читають місцеві вчителі, лектори з району і області. Тут також працюють гуртки художньої самодіяльності: драматичний, хоровий, танцювальний, фізкультурний, є духовий та інструментальний оркестри, стаціонарна кіноустановка. В селі — 2 бібліотеки, книжковий фонд яких становить 15 тис. примірників. Тут влаштовують читацькі конференції, обговорення художніх і наукових творів.
Гордістю села є історико-краєзнавчий музей, відкритий у 1960 році з ініціативи директора школи О. М. Вакулюка. Музей має понад 4 тис. експонатів, розміщених у 9 кімнатах. Особливо багато документів з історії боротьби трудящих Уховецька за визволення з-під гніту буржуазно-поміщицької Польщі і возз'єднання з Радянською Україною. Є чимало матеріалів про боротьбу трудящих проти німецько-фашистських загарбників. У музеї є ленінська кімната, в якій зберігаються твори В. І. Леніна, одержані від Центрального музею В. І. Леніна. Тут приймають до піонерів і комсомолу, урочисто вручають комсомольські квитки. При музеї створена картинна галерея, що має 200 полотен, подарованих художниками Москви, Львова, Талліна, Ташкента, Алма-Ати, дочкою художника А. Г. Лазарчука, що народився у селі, закінчив Академію мистецтв у Петербурзі і був учнем відомого художника В. Є. Маковського.
Велику роль у господарському й культурному житті Уховецька відіграє сільська Рада, яка налічує 37 депутатів. При Раді є 7 постійно діючих комісій, які працюють на громадських засадах. У селі створена народна дружина, що налічує 22 чоловіка, товариський суд.
Колись глухе поліське село Уховецьк нині розквітло під зорею Радянської влади. Його жителі — справжні господарі своєї землі — будують світле, радісне майбутнє — комунізм.