Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В роки економічної кризи (1929—1933) посилилася боротьба трудящих Уховецька проти гнобителів. 1 Травня 1929 року в селі відбулася демонстрація. Його жителі вийшли на вулицю з червоними прапорами й лозунгами: «Хай живе 1 Травня — день солідарності трудящих всіх країн!», «Хай живе пролетарська революція!», «Руки геть від СРСР!». Щороку трудящі Уховецька відзначали Шевченківські дні. Масовий мітинг, присвячений
вшануванню пам'яті великого поета, відбувся тут 22 березня 1931 року. В ньому взяли участь понад 500 чоловік, у т. ч. багато жителів сусідніх сіл. Жителі Уховецька, очолені комуністами й комсомольцями, готувалися провести демонстрацію 1 Травня 1931 року, але поліція заборонила її. До села заздалегідь прибув загін поліції, який розпочав арешти. Селяни відзначали свято по своїх домівках.
Незважаючи на репресії, комуністи Уховецька рік у рік посилювали революційну роботу в масах. Особливо широкого розмаху вона набрала, коли навесні 1932 року тут створили райком КПЗУ, а невдовзі — і райком комсомолу. До складу райкому КПЗУ ввійшли мужні борці за владу Рад — А. С. Парфенюк (секретар), А. А. Васюта, І. Д. Кухта, А. М. Степанюк та інші. Комуністи Уховецька, керовані райкомом КПЗУ, кожного революційного свята або в інші знаменні дні вивішували червоні прапори, транспаранти, розповсюджували листівки, організовували демонстрації, влаштовували збори, мітинги. Хоч поліція заборонила проведення першотравневої демонстрації в 1932 році, однак селяни святкували 1 Травня. 1 серпня того року райком КПЗУ організував в Уховецьку масову антивоєнну демонстрацію і розповсюдив листівки з закликами: «Геть фашистський уряд Пілсудського!», «Геть борги!», «Всі на фронт кривавої боротьби за диктатуру пролетаріату!», «Геть війну!», «Геть білий терор!», «Хай живе революція!», «Хай живе перемога пролетаріату!».
Окупаційні власті намагалися задушити революційний рух масовими репресіями й терором. Жителі Уховецька, як і інших сіл Західної Волині, відповіли на них партизанською боротьбою. Понад 200 жителів села пішли в ліси і стали на шлях партизанської боротьби проти поневолювачів. Уховецький партизанський загін був одним з найбільш численних, що діяли в Ковельському повіті. Його очолювали Й. Потарський та І. Сенюк.
Польські власті не могли подолати партизанів силами поліції, тому були викликані війська. Щоб придушити партизанський рух на Ковельщині, було відряджено 44-й піхотний полк. Три дні в Уховецьку лютували війська і поліція. Вони оточили село і нікого не випускали, а після зняття облоги кожного, хто виїжджав звідти, ретельно обшукували і відбирали хліб та інші продукти, щоб вони не потрапили до партизанів. У червні 1933 року було вбито активного члена КПЗУ А. М. Степанюка, кинуто до в'язниці М. А. Васюту та інших революціонерів.
Незважаючи на терор, трудящі продовжували боротьбу проти гнобителів. У свята 1 Травня, Жовтневої революції та в інші визначні дні майоріли в селі червоні прапори, з'являлися транспаранти з закликами до боротьби за визволення. У 1933 році в день Міжнародного дня молоді жителі села знову читали транспаранти «Геть війну проти СРСР!», «Геть польові суди!», «Хай живе КСМЗУ!».
Особливо розгорнулася героїчна боротьба трудящих Уховецька в 1934 році. В січні уховчани взяли активну участь у сільськогосподарському страйку, який охопив 130 сіл Волині. Селяни не сплачували податків, не вивозили на продаж до міста продукти, вимагали зниження цін на промислові товари й підвищення — на сільськогосподарські продукти. Коли на початку квітня екзекутор за несплату податків став забирати у селян худобу, збіжжя, одяг тощо, вони вигнали його з села. Тоді в ніч з 3 на 4 квітня сюди прибуло кілька десятків поліцаїв разом з повітовим старостою, які почали грабувати населення. Забирали коней, вози, реманент, позбавляючи селян засобів до існування; все реквізоване потім розпродавали. Жінок, які захищали своє добро, цькували собаками, били, калічили. Лише протягом одного дня було заарештовано 13 чоловік, з них — 10 жінок, яких кинули до в'язниці.
Викриваючи дії карателів, Ковельський окружний комітет КПЗУ і комітет КСМЗУ випустили листівку «До всіх працюючих і поневолених», в якій закликали зміцнювати солідарність з трудящими Уховецька, наслідувати їх приклад. «Покажемо свою солідарність з героїчними селянами Уховецька,— говорилося в ній. — Збираймо збіжжя, гроші, одяг для жертв білого терору і
Уховецьк
Сторінка 3 з 8
пісень, в яких лунали заклики до боротьби за визволення.В роки економічної кризи (1929—1933) посилилася боротьба трудящих Уховецька проти гнобителів. 1 Травня 1929 року в селі відбулася демонстрація. Його жителі вийшли на вулицю з червоними прапорами й лозунгами: «Хай живе 1 Травня — день солідарності трудящих всіх країн!», «Хай живе пролетарська революція!», «Руки геть від СРСР!». Щороку трудящі Уховецька відзначали Шевченківські дні. Масовий мітинг, присвячений
Незважаючи на репресії, комуністи Уховецька рік у рік посилювали революційну роботу в масах. Особливо широкого розмаху вона набрала, коли навесні 1932 року тут створили райком КПЗУ, а невдовзі — і райком комсомолу. До складу райкому КПЗУ ввійшли мужні борці за владу Рад — А. С. Парфенюк (секретар), А. А. Васюта, І. Д. Кухта, А. М. Степанюк та інші. Комуністи Уховецька, керовані райкомом КПЗУ, кожного революційного свята або в інші знаменні дні вивішували червоні прапори, транспаранти, розповсюджували листівки, організовували демонстрації, влаштовували збори, мітинги. Хоч поліція заборонила проведення першотравневої демонстрації в 1932 році, однак селяни святкували 1 Травня. 1 серпня того року райком КПЗУ організував в Уховецьку масову антивоєнну демонстрацію і розповсюдив листівки з закликами: «Геть фашистський уряд Пілсудського!», «Геть борги!», «Всі на фронт кривавої боротьби за диктатуру пролетаріату!», «Геть війну!», «Геть білий терор!», «Хай живе революція!», «Хай живе перемога пролетаріату!».
Окупаційні власті намагалися задушити революційний рух масовими репресіями й терором. Жителі Уховецька, як і інших сіл Західної Волині, відповіли на них партизанською боротьбою. Понад 200 жителів села пішли в ліси і стали на шлях партизанської боротьби проти поневолювачів. Уховецький партизанський загін був одним з найбільш численних, що діяли в Ковельському повіті. Його очолювали Й. Потарський та І. Сенюк.
Польські власті не могли подолати партизанів силами поліції, тому були викликані війська. Щоб придушити партизанський рух на Ковельщині, було відряджено 44-й піхотний полк. Три дні в Уховецьку лютували війська і поліція. Вони оточили село і нікого не випускали, а після зняття облоги кожного, хто виїжджав звідти, ретельно обшукували і відбирали хліб та інші продукти, щоб вони не потрапили до партизанів. У червні 1933 року було вбито активного члена КПЗУ А. М. Степанюка, кинуто до в'язниці М. А. Васюту та інших революціонерів.
Незважаючи на терор, трудящі продовжували боротьбу проти гнобителів. У свята 1 Травня, Жовтневої революції та в інші визначні дні майоріли в селі червоні прапори, з'являлися транспаранти з закликами до боротьби за визволення. У 1933 році в день Міжнародного дня молоді жителі села знову читали транспаранти «Геть війну проти СРСР!», «Геть польові суди!», «Хай живе КСМЗУ!».
Особливо розгорнулася героїчна боротьба трудящих Уховецька в 1934 році. В січні уховчани взяли активну участь у сільськогосподарському страйку, який охопив 130 сіл Волині. Селяни не сплачували податків, не вивозили на продаж до міста продукти, вимагали зниження цін на промислові товари й підвищення — на сільськогосподарські продукти. Коли на початку квітня екзекутор за несплату податків став забирати у селян худобу, збіжжя, одяг тощо, вони вигнали його з села. Тоді в ніч з 3 на 4 квітня сюди прибуло кілька десятків поліцаїв разом з повітовим старостою, які почали грабувати населення. Забирали коней, вози, реманент, позбавляючи селян засобів до існування; все реквізоване потім розпродавали. Жінок, які захищали своє добро, цькували собаками, били, калічили. Лише протягом одного дня було заарештовано 13 чоловік, з них — 10 жінок, яких кинули до в'язниці.
Викриваючи дії карателів, Ковельський окружний комітет КПЗУ і комітет КСМЗУ випустили листівку «До всіх працюючих і поневолених», в якій закликали зміцнювати солідарність з трудящими Уховецька, наслідувати їх приклад. «Покажемо свою солідарність з героїчними селянами Уховецька,— говорилося в ній. — Збираймо збіжжя, гроші, одяг для жертв білого терору і