Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Уховецький райком КПЗУ і місцевий комуністичний осередок на чолі з І. В.
Бортюком закликали жителів Уховецька і сусідніх сіл відзначити день 1 Травня 1934 року демонстрацією. Цього дня біля школи зібралося понад 300 чоловік. У центрі села були вивішені транспаранти з першотравневими закликами. Вишикувавшись, демонстранти з революційними піснями й червоними прапорами рушили до сусіднього села Волошок, де мав відбутися великий мітинг. Але демонстрантів перепинила поліція і, застосувавши сльозоточиві гази, розігнала.
Про першотравневу демонстрацію в Уховецьку дізналися та високо оцінили її трудящі не тільки Волині, а й Львова та Варшави. Це надало сил сільським комуністам і комсомольцям в їх боротьбі з поневолювачами. Уже 1 липня того ж року в Уховецьку знову з'явилися транспаранти з написами: «Хай живе страйк!», «Геть концентраційні табори! Добивайтесь звільнення товариша Тельмана! Геть пацифікацію і податкових грабіжників! Хай живе КПЗУ і КСМЗУ!». Тут також були розповсюджені листівки «До бідних селян».
Окупаційні власті вирішили без суду і слідства розправитися з організаторами визвольної боротьби в Уховецьку. В ніч на 21 липня 1934 року їх агенти підступно вбили секретаря Уховецького райкому комсомолу С. А. Васюту і його батька — комуніста А. А. Васюту. Звістка про цей злочин поліції блискавкою облетіла навколишні села. До подвір'я Васютів нескінченним потоком йшли люди, несли живі квіти, щоб віддати останню шану борцям за Радянську владу. Комісар ковельської поліції Копецький, який спровокував це підле вбивство, виставив на шляхах патрулів, щоб затримати людський потік, але він змів їх. Тоді кат викликав 40 вершників, які шаблями стали розганяти людей. Проте селяни не розійшлися.
Наступного дня після вбивства в Уховецьку за закликом райкому КПЗУ зібралися сотні людей, щоб вшанувати пам'ять полеглих борців. Майоріли в селі червоні прапори, було розкидано тисячі листівок і прокламацій. Три дні люди стояли табором біля села, і вбивці не наважувалися ховати свої жертви. Копецький доповідав волинському воєводі: «В селі Кричевичі, гміни Повурська, та в селах Мар'янівка і Уховецьк, гміни Любитів, виявлено транспаранти з написами «Честь борцям Степану й Адаму Васютам, замордованим поліцією в Уховецьку! Геть фашистський терор! Хай живе КПЗУ! Уховецький РК КПЗУ».
Про криваву подію в Уховецьку розповів народові Центральний Комітет КПЗУ у своїй листівці «До робітників, селян, жовнірів і трудової інтелігенції», в якій відзначалося, що фашистський терор набирає дедалі гостріших форм дикунства та звірства проти передових борців пролетаріату. «Боячись гніву працюючих, фашистські кати забрали замордовані ними тіла революціонерів і потай поховали свої жертви, коли десятки піших і кінних поліцаїв стерегли околиці. Арештовано було матір Степана Васюти. Буржуазія здійснила свою помсту, заспокоїла свою жадобу крові, — писалося в ній. — Товариші! Всі, як один, повстаньмо проти тиранів, розіб'ємо злобу й силу ненажерливих гнобителів! Слава пам'яті Васютам! Ганьба кривавим буржуазним катам! Геть уряд білого терору! Хай живе Комуністична партія Західної України! Хай живе революція!».
Комсомольці села склали про вбивство героїв сумну й сувору пісню:
Ой, у селі Уховецьку сталася новина:
Там убили вражі кати батька та ще й сина,
Ой, у четвер, опівночі, кати їх бадали,
А з п'ятниці на суботу прийшли й повбивали.
Ой, спав батько під клунею, а син Степан в клуні,—
Та й обидва повмирали від вражої кулі...
Ой, самі їх кати вбили, самі схоронили.
Ще й попівським тим дурманом взяли й окропили.
Мало хто з жителів Уховецька не був на допиті або не зазнав тортур у поліцейських застінках. Понад 100 комуністів і комсомольців було заарештовано й кинуто до в'язниці.
Проте власті буржуазної Польщі бачили, що одними репресіями їм не зламати волі трудящих до боротьби. На початку 1935 року вони утворили в Уховецьку
Уховецьк
Сторінка 4 з 8
грабунку в Уховецьку. Скликаймо масові наради, обговорюймо і виносьмо постанови на підтримку селян Уховецька в боротьбі. Організуймо комітети допомоги борцям Уховецька. Організуймо демонстрації проти грабунку й терору в Уховецьку... Перший травень мусить стати у нас днем масового протесту проти кривавої розправи з працюючими селянами Уховецька!».Уховецький райком КПЗУ і місцевий комуністичний осередок на чолі з І. В.
Про першотравневу демонстрацію в Уховецьку дізналися та високо оцінили її трудящі не тільки Волині, а й Львова та Варшави. Це надало сил сільським комуністам і комсомольцям в їх боротьбі з поневолювачами. Уже 1 липня того ж року в Уховецьку знову з'явилися транспаранти з написами: «Хай живе страйк!», «Геть концентраційні табори! Добивайтесь звільнення товариша Тельмана! Геть пацифікацію і податкових грабіжників! Хай живе КПЗУ і КСМЗУ!». Тут також були розповсюджені листівки «До бідних селян».
Окупаційні власті вирішили без суду і слідства розправитися з організаторами визвольної боротьби в Уховецьку. В ніч на 21 липня 1934 року їх агенти підступно вбили секретаря Уховецького райкому комсомолу С. А. Васюту і його батька — комуніста А. А. Васюту. Звістка про цей злочин поліції блискавкою облетіла навколишні села. До подвір'я Васютів нескінченним потоком йшли люди, несли живі квіти, щоб віддати останню шану борцям за Радянську владу. Комісар ковельської поліції Копецький, який спровокував це підле вбивство, виставив на шляхах патрулів, щоб затримати людський потік, але він змів їх. Тоді кат викликав 40 вершників, які шаблями стали розганяти людей. Проте селяни не розійшлися.
Наступного дня після вбивства в Уховецьку за закликом райкому КПЗУ зібралися сотні людей, щоб вшанувати пам'ять полеглих борців. Майоріли в селі червоні прапори, було розкидано тисячі листівок і прокламацій. Три дні люди стояли табором біля села, і вбивці не наважувалися ховати свої жертви. Копецький доповідав волинському воєводі: «В селі Кричевичі, гміни Повурська, та в селах Мар'янівка і Уховецьк, гміни Любитів, виявлено транспаранти з написами «Честь борцям Степану й Адаму Васютам, замордованим поліцією в Уховецьку! Геть фашистський терор! Хай живе КПЗУ! Уховецький РК КПЗУ».
Про криваву подію в Уховецьку розповів народові Центральний Комітет КПЗУ у своїй листівці «До робітників, селян, жовнірів і трудової інтелігенції», в якій відзначалося, що фашистський терор набирає дедалі гостріших форм дикунства та звірства проти передових борців пролетаріату. «Боячись гніву працюючих, фашистські кати забрали замордовані ними тіла революціонерів і потай поховали свої жертви, коли десятки піших і кінних поліцаїв стерегли околиці. Арештовано було матір Степана Васюти. Буржуазія здійснила свою помсту, заспокоїла свою жадобу крові, — писалося в ній. — Товариші! Всі, як один, повстаньмо проти тиранів, розіб'ємо злобу й силу ненажерливих гнобителів! Слава пам'яті Васютам! Ганьба кривавим буржуазним катам! Геть уряд білого терору! Хай живе Комуністична партія Західної України! Хай живе революція!».
Комсомольці села склали про вбивство героїв сумну й сувору пісню:
Ой, у селі Уховецьку сталася новина:
Там убили вражі кати батька та ще й сина,
Ой, у четвер, опівночі, кати їх бадали,
А з п'ятниці на суботу прийшли й повбивали.
Ой, спав батько під клунею, а син Степан в клуні,—
Та й обидва повмирали від вражої кулі...
Ой, самі їх кати вбили, самі схоронили.
Ще й попівським тим дурманом взяли й окропили.
Мало хто з жителів Уховецька не був на допиті або не зазнав тортур у поліцейських застінках. Понад 100 комуністів і комсомольців було заарештовано й кинуто до в'язниці.
Проте власті буржуазної Польщі бачили, що одними репресіями їм не зламати волі трудящих до боротьби. На початку 1935 року вони утворили в Уховецьку