Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Рік у рік міцніло господарство артілі. Уже в перші два роки колгосп побудував
стайні, комору, типовий корівник на 170 голів, зерносховище, льоносушарку, гараж, майстерні, електростанцію. Стала працювати колгоспна цегельня, що
виробляла 200 тис. штук цегли на рік. У червні 1947 року в селі було створено партійно-кандидатську групу, до якої ввійшли М. С. Кухта (секретар), І. В. Бортюк, П. В. Васюта, А. А. Оксенюк та інші. Вона закріпила комуністів по бригадах і ланках, розгорнула масово-політичну роботу серед колгоспників. На кінець 1947 року було завершено колективізацію, всі селяни Уховецька об'єднались в артіль.
У червні 1948 року в Уховецьку створили первинну партійну організацію, секретарем якої обрали С. С. Судник. У 1951 році вона вже налічувала 20 комуністів. Партійна організація чимало зробила для зміцнення господарства. Вона доручила комуністам відповідальні ділянки роботи, організувала бригади для вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур. У 1948 році колгоспники виростили по 13 цнт зернових і по 4 цнт льону-насіння з гектара. Посадили новий сад, розгорнулось громадське будівництво. Нових успіхів досягнуто в розвитку тваринництва. Стали розводити рибу в колгоспному озері. Уховецький колгосп перетворився на досить значне господарство. У 1951 році план хлібозакупок члени артілі виконали за 10 днів і продали державі хліба на 200 цнт більше, ніж у попередньому році. У 1952 році в господарстві налічувалося 427 коней, 753 голови великої рогатої худоби, 293 свині і 285 овець.
Велике значення для дальшого розвитку господарства артілі мали рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС і наступні заходи партії і уряду, спрямовані на піднесення продуктивності сільськогосподарського виробництва. Партійна організація і правління колгоспу особливу увагу звернули на заготівлю місцевих добрив, запровадження науково обгрунтованих структур посівних площ, поліпшення використання луків, збільшення запасу кормів, їх облік та раціональне використання в кожній бригаді і на кожній фермі. У 1959 році в колгоспі зібрали в середньому по 10,8 цнт зернових, по 260 цнт буряків, по 80 цнт картоплі з гектара. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 36 цнт м'яса і 83,5 цнт молока. Бригада В. С. Борканюка зібрала по 15 цнт пшениці і по 19 цнт ячменю з гектара. За одержання високих врожаїв зернових ланкова К. І. Білинець і члени ланки М. Т. Дятел і М. С. Калитюк у 1960 році були відзначені урядовими нагородами.
За роки семирічки (1959—1965 рр.) в колгоспі завершили повну механізацію польових робіт — оранки, сівби, збирання врожаю, більше внесено в грунт органічних і мінеральних добрив. Щоб підвищити продуктивність тваринництва, створили бригади для заготівлі кормів, молодіжну ланку для вирощування кукурудзи на силос. Запроваджено дні тваринника. Працівники ферм підвищували професійний та ідейно-політичний рівень, широко розгорнули соціалістичне змагання. Передовиків праці нагороджували перехідними вимпелами «Кращій доярці», «Кращій свинарці»,. «Кращій телятниці». У 1965 році колгосп зібрав по 17,9 цнт пшениці, по 10,9 цнт жита, по 278 цнт цукрових буряків з гектара. Загальний прибуток артілі становив 200 тис. карбованців.
Важливу роль для розвитку колгоспу «Полісся» мали рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. За допомогою держави колгосп осушив 360 га заболочених земель. У 1968 році виробництво зерна, льону і цукрових буряків зросло у порівнянні з попереднім роком на 50 проц. Середній урожай зернових у 1966—1968 рр. становив 15 цнт (у т. ч. пшениці — 20 цнт), цукрових буряків — 300 цнт з гектара. В 1968 році зібрали по 19 цнт пшениці на площі 340 га, по 6 цнт льону-волокна і по 3,3 цнт льону-насіння на 135 га, по 309 цнт буряків на площі 40 га. Прибуток колгоспу від рільництва подвоївся.
Зросла і продуктивність тваринництва. У 1968 році артіль мала 374 голови великої рогатої худоби (в т. ч. 104 корови), 3439 овець (в т. ч. 1350 тонкорунних), що становило на 100 га угідь 16 голів великої рогатої худоби і 152 вівці. У ювілейному 1967 році колгосп «Полісся» назвали на честь першого голови колгоспу на Волині ім. М. А. Васюти. Артіль перетворилася на багатогалузеве господарство. Їй належало 3461 га землі, з них 2445 га орної.
Уховецьк
Сторінка 7 з 8
Спираючись на допомогу держави, колгосп вчасно засіяв і зібрав урожай. Розпочалося будівництво господарських та інших приміщень. Наступного року до колгоспу вступила більшість селян.Рік у рік міцніло господарство артілі. Уже в перші два роки колгосп побудував
стайні, комору, типовий корівник на 170 голів, зерносховище, льоносушарку, гараж, майстерні, електростанцію. Стала працювати колгоспна цегельня, що
У червні 1948 року в Уховецьку створили первинну партійну організацію, секретарем якої обрали С. С. Судник. У 1951 році вона вже налічувала 20 комуністів. Партійна організація чимало зробила для зміцнення господарства. Вона доручила комуністам відповідальні ділянки роботи, організувала бригади для вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур. У 1948 році колгоспники виростили по 13 цнт зернових і по 4 цнт льону-насіння з гектара. Посадили новий сад, розгорнулось громадське будівництво. Нових успіхів досягнуто в розвитку тваринництва. Стали розводити рибу в колгоспному озері. Уховецький колгосп перетворився на досить значне господарство. У 1951 році план хлібозакупок члени артілі виконали за 10 днів і продали державі хліба на 200 цнт більше, ніж у попередньому році. У 1952 році в господарстві налічувалося 427 коней, 753 голови великої рогатої худоби, 293 свині і 285 овець.
Велике значення для дальшого розвитку господарства артілі мали рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС і наступні заходи партії і уряду, спрямовані на піднесення продуктивності сільськогосподарського виробництва. Партійна організація і правління колгоспу особливу увагу звернули на заготівлю місцевих добрив, запровадження науково обгрунтованих структур посівних площ, поліпшення використання луків, збільшення запасу кормів, їх облік та раціональне використання в кожній бригаді і на кожній фермі. У 1959 році в колгоспі зібрали в середньому по 10,8 цнт зернових, по 260 цнт буряків, по 80 цнт картоплі з гектара. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 36 цнт м'яса і 83,5 цнт молока. Бригада В. С. Борканюка зібрала по 15 цнт пшениці і по 19 цнт ячменю з гектара. За одержання високих врожаїв зернових ланкова К. І. Білинець і члени ланки М. Т. Дятел і М. С. Калитюк у 1960 році були відзначені урядовими нагородами.
За роки семирічки (1959—1965 рр.) в колгоспі завершили повну механізацію польових робіт — оранки, сівби, збирання врожаю, більше внесено в грунт органічних і мінеральних добрив. Щоб підвищити продуктивність тваринництва, створили бригади для заготівлі кормів, молодіжну ланку для вирощування кукурудзи на силос. Запроваджено дні тваринника. Працівники ферм підвищували професійний та ідейно-політичний рівень, широко розгорнули соціалістичне змагання. Передовиків праці нагороджували перехідними вимпелами «Кращій доярці», «Кращій свинарці»,. «Кращій телятниці». У 1965 році колгосп зібрав по 17,9 цнт пшениці, по 10,9 цнт жита, по 278 цнт цукрових буряків з гектара. Загальний прибуток артілі становив 200 тис. карбованців.
Важливу роль для розвитку колгоспу «Полісся» мали рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. За допомогою держави колгосп осушив 360 га заболочених земель. У 1968 році виробництво зерна, льону і цукрових буряків зросло у порівнянні з попереднім роком на 50 проц. Середній урожай зернових у 1966—1968 рр. становив 15 цнт (у т. ч. пшениці — 20 цнт), цукрових буряків — 300 цнт з гектара. В 1968 році зібрали по 19 цнт пшениці на площі 340 га, по 6 цнт льону-волокна і по 3,3 цнт льону-насіння на 135 га, по 309 цнт буряків на площі 40 га. Прибуток колгоспу від рільництва подвоївся.
Зросла і продуктивність тваринництва. У 1968 році артіль мала 374 голови великої рогатої худоби (в т. ч. 104 корови), 3439 овець (в т. ч. 1350 тонкорунних), що становило на 100 га угідь 16 голів великої рогатої худоби і 152 вівці. У ювілейному 1967 році колгосп «Полісся» назвали на честь першого голови колгоспу на Волині ім. М. А. Васюти. Артіль перетворилася на багатогалузеве господарство. Їй належало 3461 га землі, з них 2445 га орної.