Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На початку 1936 року в селі скликали нараду активу партійних осередків КПЗУ, що входили до районної організації. На ній було ухвалено рішення не виходити на шарварки, не сплачувати податків, боротися проти підготовки нападу на Радянський Союз та проти буржуазних націоналістичних організацій, які відкрито стали на службу до польського фашизму. Виконуючи постанови наради, комуністи влітку 1936 року організували в Уховецьку масову демонстрацію проти фашизму і війни. Але на село налетіли карателі, які пограбували його і по-звірячому розправилися з жителями.
Фашистські кати обрушили на трудящих репресії. Кількох комуністів Уховецька, яких невдовзі перед цим звільнили з тюрми, у 1937 році знову заарештували і засудили на 9 років ув'язнення. Серед них був і М. А. Васюта. Але жителі Уховецька не склали зброї. 1 Травня 1937 року в селі замайоріли червоні прапори, на вулицях з'явилися транспаранти з комуністичними гаслами. 1-го Травня 1938 року тут було розклеєно й розкидано листівки із закликом не припиняти боротьби з окупантами до остаточної перемоги. В цій боротьбі трудящих надихали ідеї соціалізму. «До наших трудящих, до нашого селянства,— говорив М. А. Васюта,— через кордон, через колючий дріт пробиралося оте слово — соціалізм. Ніхто і ніщо не могло примусити нас забути це слово».
Ніколи не покидала населення Уховецька надія про возз'єднання з Радянською Україною. Ця мрія здійснилася у вересні 1939 року. Почувши про наближення Червоної Армії, поліція втекла з села. Комуністи, які перебували у в'язниці, за допомогою населення вийшли на волю. 19 вересня жителі Уховецька радісно зустрічали воїнів-визволителів. Був утворений військовий загін, який разом з Червоною Армією визволяв рідну землю.
Відразу ж у селі почав діяти тимчасовий комітет — перший орган Радянської влади. Уховецькі селяни разом з трудящими Ковельського повіту 22 жовтня 1939 року обрали М. А. Васюту депутатом Народних Зборів Західної України. Виконуючи наказ виборців, він голосував за встановлення Радянської влади на Західній Україні і возз'єднання з Радянською Україною.
Народні Збори, що відбулися у Львові, обрали його членом делегації до Верховної Ради СРСР, що виклала прохання трудящих Західної України про прийняття їх до братньої сім'ї радянських народів.
У січні 1940 року було обрано сільську Раду. При ній створили ініціативну групу для організації колгоспу. У тому ж місяці селяни стали подавати заяви до артілі. «Ми, — писали вони в заявах, — хочемо жити по-людськи, так, як живуть наші брати у всьому Радянському Союзі, хочемо вступити до колгоспу і дружно в ньому працювати». На початок лютого від селян Уховецька й Каєтанівки, яка на цей час злилася з селом в один населений пункт, надійшло майже 300 заяв. Незабаром відбулися перші збори, присвячені заснуванню колгоспу. їх відкрив голова сільради Г. О. Ремба. Першими було прийнято до колгоспу активістів М. А. Васюту, М. Іллюшу, О. Трохимука та інших. Збори обрали правління колгоспу на чолі з М. А. Васютою.
В Уховецьку почалось нове життя. Став працювати медичний пункт. Побудували середню школу, в якій навчання провадилося рідною українською мовою. Було відкрито клуб з бібліотекою, організовано народний хор, почали демонструватися кінофільми. В селі почав діяти філіал Ковельської музичної школи, де навчалося 20 обдарованих дітей.
Уховецький колгосп був першим на Волині. На початку березня 1940 року в ньому об'єднались 272 господарства. 12 березня колгоспники Уховецька викликали на соціалістичне змагання селян колгоспу с. Брищого Луцького району. Вони змагалися за високі врожаї усіх сільськогосподарських культур, зміцнення трудової дисципліни, підвищення революційної пильності. Укладення договору між двома артілями відбулося в день виборів до Верховних Рад Союзу PCP і УРСР. Депутатом Верховної Ради СРСР трудящі обрали М. А. Васюту.
Радянська держава подала молодій артілі значну допомогу. В колгоспі тоді було 10 плугів, 20 борін і 50 корів. З Ковельської МТС прибули 3 трактори, які
Уховецьк
Сторінка 5 з 8
молодіжну націоналістичну організацію «Тур», яка мала на меті відвернути молодь від визвольної боротьби й примирити її з окупантами. Але комсомольців не вдалося спровокувати, вони добилися розпуску «Тура» і продовжували боротьбу проти поневолювачів. У травні 1936 року в Уховецьку відбулася демонстрація безробітної молодіНа початку 1936 року в селі скликали нараду активу партійних осередків КПЗУ, що входили до районної організації. На ній було ухвалено рішення не виходити на шарварки, не сплачувати податків, боротися проти підготовки нападу на Радянський Союз та проти буржуазних націоналістичних організацій, які відкрито стали на службу до польського фашизму. Виконуючи постанови наради, комуністи влітку 1936 року організували в Уховецьку масову демонстрацію проти фашизму і війни. Але на село налетіли карателі, які пограбували його і по-звірячому розправилися з жителями.
Фашистські кати обрушили на трудящих репресії. Кількох комуністів Уховецька, яких невдовзі перед цим звільнили з тюрми, у 1937 році знову заарештували і засудили на 9 років ув'язнення. Серед них був і М. А. Васюта. Але жителі Уховецька не склали зброї. 1 Травня 1937 року в селі замайоріли червоні прапори, на вулицях з'явилися транспаранти з комуністичними гаслами. 1-го Травня 1938 року тут було розклеєно й розкидано листівки із закликом не припиняти боротьби з окупантами до остаточної перемоги. В цій боротьбі трудящих надихали ідеї соціалізму. «До наших трудящих, до нашого селянства,— говорив М. А. Васюта,— через кордон, через колючий дріт пробиралося оте слово — соціалізм. Ніхто і ніщо не могло примусити нас забути це слово».
Ніколи не покидала населення Уховецька надія про возз'єднання з Радянською Україною. Ця мрія здійснилася у вересні 1939 року. Почувши про наближення Червоної Армії, поліція втекла з села. Комуністи, які перебували у в'язниці, за допомогою населення вийшли на волю. 19 вересня жителі Уховецька радісно зустрічали воїнів-визволителів. Був утворений військовий загін, який разом з Червоною Армією визволяв рідну землю.
Відразу ж у селі почав діяти тимчасовий комітет — перший орган Радянської влади. Уховецькі селяни разом з трудящими Ковельського повіту 22 жовтня 1939 року обрали М. А. Васюту депутатом Народних Зборів Західної України. Виконуючи наказ виборців, він голосував за встановлення Радянської влади на Західній Україні і возз'єднання з Радянською Україною.
Народні Збори, що відбулися у Львові, обрали його членом делегації до Верховної Ради СРСР, що виклала прохання трудящих Західної України про прийняття їх до братньої сім'ї радянських народів.
У січні 1940 року було обрано сільську Раду. При ній створили ініціативну групу для організації колгоспу. У тому ж місяці селяни стали подавати заяви до артілі. «Ми, — писали вони в заявах, — хочемо жити по-людськи, так, як живуть наші брати у всьому Радянському Союзі, хочемо вступити до колгоспу і дружно в ньому працювати». На початок лютого від селян Уховецька й Каєтанівки, яка на цей час злилася з селом в один населений пункт, надійшло майже 300 заяв. Незабаром відбулися перші збори, присвячені заснуванню колгоспу. їх відкрив голова сільради Г. О. Ремба. Першими було прийнято до колгоспу активістів М. А. Васюту, М. Іллюшу, О. Трохимука та інших. Збори обрали правління колгоспу на чолі з М. А. Васютою.
В Уховецьку почалось нове життя. Став працювати медичний пункт. Побудували середню школу, в якій навчання провадилося рідною українською мовою. Було відкрито клуб з бібліотекою, організовано народний хор, почали демонструватися кінофільми. В селі почав діяти філіал Ковельської музичної школи, де навчалося 20 обдарованих дітей.
Уховецький колгосп був першим на Волині. На початку березня 1940 року в ньому об'єднались 272 господарства. 12 березня колгоспники Уховецька викликали на соціалістичне змагання селян колгоспу с. Брищого Луцького району. Вони змагалися за високі врожаї усіх сільськогосподарських культур, зміцнення трудової дисципліни, підвищення революційної пильності. Укладення договору між двома артілями відбулося в день виборів до Верховних Рад Союзу PCP і УРСР. Депутатом Верховної Ради СРСР трудящі обрали М. А. Васюту.
Радянська держава подала молодій артілі значну допомогу. В колгоспі тоді було 10 плугів, 20 борін і 50 корів. З Ковельської МТС прибули 3 трактори, які