Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В липні 1947 року жителі села відродили колгосп, головою якого обрали
колишнього революціонера-підпільника П. А. Оксенюка. Спочатку тут не було достатньої кількості засобів для обробітку землі, бракувало машин, не вистачало добрив. Але завдяки самовідданій праці селян колгосп ставав все заможнішим. Зростали його неподільні фонди. На кінець 1948 року в артілі налічувалось уже 50 голів великої рогатої худоби.
За 2—3 роки тут спорудили тваринницькі приміщення. На фермах стало понад 200 голів великої рогатої худоби, стільки ж свиней, близько 100 коней. Урожай становив у середньому по 10—11 цнт жита. Колгосп почав масово вирощувати технічні культури, зокрема льон.
Вже 1953 року тваринницькі ферми колгоспу мали 436 голів великої рогатої худоби, 280 голів свиней, понад 400 голів овець. А дослідна ділянка стала своєрідною лабораторією, тут виростили нові сорти городніх культур.
Важливим кроком у розвитку сільського господарства були рішення XX з'їзду КПРС. Виконуючи їх, трудівники Колодяжного добились значних успіхів у підвищенні продуктивності праці, збільшенні врожайності зернових культур та продукції тваринництва. Якщо в 1956 році на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено 17,3 цнт м'яса, то в 1959 році —22,5 центнера. В тому ж році до артілі приєдналися колективні господарства сіл Будищ і Волошок. Укрупнений «колгосп ім. Лесі Українки перетворився на багатогалузеве господарство.
Ці досягнення — результат сумлінної праці багатьох людей колгоспного села. Кращі з них були відзначені високими урядовими нагородами. Так, у 1960 році ланкова В. М. Копелюк удостоєна ордена Леніна, свинарка П. П. Рудень — ордена Трудового Червоного Прапора.
На полях колгоспу почала працювати потужна техніка. Майже всі сільськогосподарські роботи були механізовані. Продуктивність праці ще більше зросла. Добірним зерном повнилися колгоспні комори. Вже у 1961 році врожай зернових культур становив 19,7 цнт з кожного гектара. 1500 голів великої рогатої худоби, 700 овець, 600 свиней, багато птиці — свідчення дальшого зростання добробуту села.
Почався наступ на заболочені землі. Наполегливість людей, їх старанна праця завершилися успіхом: 843 га болота перетворилися на родючий грунт. Колгоспники стали вирощувати городину, технічні культури.
Кожний рік був новим щабелем на шляху до дальшого розквіту.
Велику роль у підвищенні врожайності колгоспу відіграло застосування нових сортів зернових культур. Раніше колгосп сіяв озиму пшеницю Лісостепову, яка давала багато соломи, але обмаль зерна. В 1964 році її замінено Білоцерківською-198. Згодом впровадили більш урожайний сорт озимої пшениці — Миронівська-808.
Неухильно розвивалося й тваринництво. Ферма села Будище спеціалізується на нагулі худоби. В Колодяжненській бригаді зосереджено молочне поголів'я, у Волошках — молочне й свиноферма.
Успіхи колодяжненських колгоспників 1964 року стали надійною підвалиною для дальшого зростання. В останньому році семирічки колгосп одержав зернових культур по 18 цнт, цукрових буряків — по 281,5 цнт, волокна льону — по 8,1 цнт з гектара. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 364 цнт молока і 5 цнт м'яса. Державі продано 1059 цнт льоноволокна при зобов'язанні 540 центнерів. 1965 року колгосп брав участь у Виставці досягнень народного господарства СРСР.
Ще відрадніші наслідки ювілейного, 1967 року. На кожному га вирощено по 21 цнт зернових культур, по 9,8 цнт льоноволокна, а ланка О. С. Абрамчук виростила по 11,4 цнт. Кожний із 130 га посіву цінної технічної культури забезпечив по 3262 крб. доходу. На кожний людино-день колгоспники одержали по 3 крб. 45 коп. грошей.
Успіхи колодяженців — це не тільки досвід, але й уміння використати досягнення сільськогосподарських наук, зробити їх надбанням кожного трудівника. Невипадково голова правління колгоспу В. Г. Мороз удостоєний звання заслуженого агронома УРСР.
Гордістю колгоспу є його передовики, яких рік у рік більшає. Кращим з кращих у 1967 році вручено урядові нагороди. Це — ланкова, депутат Волинської
Колодяжне
Сторінка 7 з 8
землі стали власністю трудового народу. Радянська влада подала жителям села велику допомогу: вони одержали 150 цнт посівного матеріалу, лісоматеріал для відбудови жител, багатодітні матері — грошову допомогу.В липні 1947 року жителі села відродили колгосп, головою якого обрали
За 2—3 роки тут спорудили тваринницькі приміщення. На фермах стало понад 200 голів великої рогатої худоби, стільки ж свиней, близько 100 коней. Урожай становив у середньому по 10—11 цнт жита. Колгосп почав масово вирощувати технічні культури, зокрема льон.
Вже 1953 року тваринницькі ферми колгоспу мали 436 голів великої рогатої худоби, 280 голів свиней, понад 400 голів овець. А дослідна ділянка стала своєрідною лабораторією, тут виростили нові сорти городніх культур.
Важливим кроком у розвитку сільського господарства були рішення XX з'їзду КПРС. Виконуючи їх, трудівники Колодяжного добились значних успіхів у підвищенні продуктивності праці, збільшенні врожайності зернових культур та продукції тваринництва. Якщо в 1956 році на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено 17,3 цнт м'яса, то в 1959 році —22,5 центнера. В тому ж році до артілі приєдналися колективні господарства сіл Будищ і Волошок. Укрупнений «колгосп ім. Лесі Українки перетворився на багатогалузеве господарство.
Ці досягнення — результат сумлінної праці багатьох людей колгоспного села. Кращі з них були відзначені високими урядовими нагородами. Так, у 1960 році ланкова В. М. Копелюк удостоєна ордена Леніна, свинарка П. П. Рудень — ордена Трудового Червоного Прапора.
На полях колгоспу почала працювати потужна техніка. Майже всі сільськогосподарські роботи були механізовані. Продуктивність праці ще більше зросла. Добірним зерном повнилися колгоспні комори. Вже у 1961 році врожай зернових культур становив 19,7 цнт з кожного гектара. 1500 голів великої рогатої худоби, 700 овець, 600 свиней, багато птиці — свідчення дальшого зростання добробуту села.
Почався наступ на заболочені землі. Наполегливість людей, їх старанна праця завершилися успіхом: 843 га болота перетворилися на родючий грунт. Колгоспники стали вирощувати городину, технічні культури.
Кожний рік був новим щабелем на шляху до дальшого розквіту.
Велику роль у підвищенні врожайності колгоспу відіграло застосування нових сортів зернових культур. Раніше колгосп сіяв озиму пшеницю Лісостепову, яка давала багато соломи, але обмаль зерна. В 1964 році її замінено Білоцерківською-198. Згодом впровадили більш урожайний сорт озимої пшениці — Миронівська-808.
Неухильно розвивалося й тваринництво. Ферма села Будище спеціалізується на нагулі худоби. В Колодяжненській бригаді зосереджено молочне поголів'я, у Волошках — молочне й свиноферма.
Успіхи колодяжненських колгоспників 1964 року стали надійною підвалиною для дальшого зростання. В останньому році семирічки колгосп одержав зернових культур по 18 цнт, цукрових буряків — по 281,5 цнт, волокна льону — по 8,1 цнт з гектара. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 364 цнт молока і 5 цнт м'яса. Державі продано 1059 цнт льоноволокна при зобов'язанні 540 центнерів. 1965 року колгосп брав участь у Виставці досягнень народного господарства СРСР.
Ще відрадніші наслідки ювілейного, 1967 року. На кожному га вирощено по 21 цнт зернових культур, по 9,8 цнт льоноволокна, а ланка О. С. Абрамчук виростила по 11,4 цнт. Кожний із 130 га посіву цінної технічної культури забезпечив по 3262 крб. доходу. На кожний людино-день колгоспники одержали по 3 крб. 45 коп. грошей.
Успіхи колодяженців — це не тільки досвід, але й уміння використати досягнення сільськогосподарських наук, зробити їх надбанням кожного трудівника. Невипадково голова правління колгоспу В. Г. Мороз удостоєний звання заслуженого агронома УРСР.
Гордістю колгоспу є його передовики, яких рік у рік більшає. Кращим з кращих у 1967 році вручено урядові нагороди. Це — ланкова, депутат Волинської