Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Радянська влада назавжди ліквідувала ганебну спадщину експлуататорського ладу – злидні, темряву, створила всі умови для культурного і заможного життя трудящих. На місці згарищ і руїн за післявоєнні роки виросло красиве,
впорядковане село. Тільки в 1960 – 1965 роках у селі зведено 49 3–4-кімнатних будинків. Понад 70 сімей колгоспників живуть в 2–3-кімнатних котеджах, критих шифером, черепицею або залізом. Змінився і внутрішній вигляд квартир колгоспників, які тепер обставлені хорошими меблями. Радіоприймачі, телевізори, швейні, пральні машини, велосипеди і мотоцикли стали звичайними речами побуту в кожній сім’ї.
Якщо за часів панської Польщі близько 80 проц. населення було неписьменним, то зараз неписьменність і малописьменність повністю ліквідовані. В Тростянецькій середній школі навчається 338 учнів. У 1965 році в селі побудували нову двоповерхову школу з великими світлими класними кімнатами, навчальними кабінетами, спортивним залом. За 1953 – 1965 рр. середню школу закінчило 440 юнаків і дівчат. Значна частина випускників здобула спеціальності шоферів, машиністів-трактористів тощо. У селі працює 104 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою.
За післявоєнні роки з Тростянця вийшли і працюють в різних куточках нашої країни 20 учителів, 2 лікарі, 22 офіцери Радянської Армії, 9 інженерів, 5 юристів, 4 агрономи, художник, 12 медпрацівників з середньою спеціальною освітою. Уродженець Тростянця В.Г.Зайчук – голова Верховного Суду УРСР.
Навчаються не тільки діти, а й дорослі. На території сільради в школах і гуртках політичної освіти щорічно підвищують свій ідейно-теоретичний рівень близько 160 комуністів, комсомольців і безпартійних активістів. У Тростянці на громадських засадах працює кабінет політичної освіти.
У 1966 році в селі споруджено новий Будинок культури на 300 місць. При клубі є стаціонарна кіноустановка, бібліотека, яка налічує близько 10 тисяч книг, є хор, драматичний гурток, духовий оркестр. На обласному огляді художньої самодіяльності хор дістав високу оцінку. В 1968 році побудували стадіон з спортивним комплексом.
Рік у рік підвищується культура обслуговування трудящих споживчою кооперацією. За семирічку в селі побудовано типовий продуктовий і промтоварний сільмаги, чайну, майстерню побутового обслуговування. Товарообіг Тростянецького сільського споживчого товариства зріс з 739,7 тис. крб. у 1963 році до 1588 тис. крб. у 1968 році. Особливо збільшився попит населення на культтовари.
Партія і Радянський уряд виявляють велике піклування про охорону здоров’я трудящих села.
У Тростянці є дільнична лікарня на 25 ліжок, поліклініка, туберкульозна лікарня на 80 ліжок, аптека. На території сільради працює 5 лікарів.
Провідну роль у розвитку господарства і культури села відіграє тісно зв’язана з народом сільська Рада, до якої у 1969 році обрано 28 депутатів.
У селах сільради працюють 44 вчителі, 32 медпрацівники, 5 культосвітніх працівників і 5 спеціалістів сільського господарства. Десятки агітаторів несуть живе слово партії в кожну хату колгоспника.
Працює тут також дві групи товариства «Знання».
Партійна організація колгоспу проводить багато заходів щодо виховання молоді і всіх трудящих на революційних, бойових і трудових традиціях минулого. В усіх селах Тростянецької сільської Ради свято шанують пам’ять революціонерів, партизанів, воїнів, що загинули в боях за щастя народу. 9 травня 1965 року в Тростянці урочисто відкрито монумент Слави, на мармурових плитах якого викарбувані імена 182 громадян, що віддали життя за торжество Радянської влади, за свободу і незалежність Соціалістичної Батьківщини.
Бурхливо розвивається національна за формою і соціалістична за змістом радянська культура, народжуються нові народні звичаї, неухильно підвищується культурний рівень трудящих села, яке з кожним роком молодіє, оновлюється.
Таким стало за роки Радянської влади колись убоге поліське село Тростянець.
Натхнені рішеннями XXIII з’їзду КПРС, трудящі села наполегливо борються за
Тростянець
Сторінка 8 з 9
комсомольці Тростянця вникають в економіку виробництва, по-діловому вирішують усі господарські проблеми, постійно займаються вихованням людей у дусі комуністичних ідеалів.Радянська влада назавжди ліквідувала ганебну спадщину експлуататорського ладу – злидні, темряву, створила всі умови для культурного і заможного життя трудящих. На місці згарищ і руїн за післявоєнні роки виросло красиве,
Якщо за часів панської Польщі близько 80 проц. населення було неписьменним, то зараз неписьменність і малописьменність повністю ліквідовані. В Тростянецькій середній школі навчається 338 учнів. У 1965 році в селі побудували нову двоповерхову школу з великими світлими класними кімнатами, навчальними кабінетами, спортивним залом. За 1953 – 1965 рр. середню школу закінчило 440 юнаків і дівчат. Значна частина випускників здобула спеціальності шоферів, машиністів-трактористів тощо. У селі працює 104 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою.
За післявоєнні роки з Тростянця вийшли і працюють в різних куточках нашої країни 20 учителів, 2 лікарі, 22 офіцери Радянської Армії, 9 інженерів, 5 юристів, 4 агрономи, художник, 12 медпрацівників з середньою спеціальною освітою. Уродженець Тростянця В.Г.Зайчук – голова Верховного Суду УРСР.
Навчаються не тільки діти, а й дорослі. На території сільради в школах і гуртках політичної освіти щорічно підвищують свій ідейно-теоретичний рівень близько 160 комуністів, комсомольців і безпартійних активістів. У Тростянці на громадських засадах працює кабінет політичної освіти.
У 1966 році в селі споруджено новий Будинок культури на 300 місць. При клубі є стаціонарна кіноустановка, бібліотека, яка налічує близько 10 тисяч книг, є хор, драматичний гурток, духовий оркестр. На обласному огляді художньої самодіяльності хор дістав високу оцінку. В 1968 році побудували стадіон з спортивним комплексом.
Рік у рік підвищується культура обслуговування трудящих споживчою кооперацією. За семирічку в селі побудовано типовий продуктовий і промтоварний сільмаги, чайну, майстерню побутового обслуговування. Товарообіг Тростянецького сільського споживчого товариства зріс з 739,7 тис. крб. у 1963 році до 1588 тис. крб. у 1968 році. Особливо збільшився попит населення на культтовари.
Партія і Радянський уряд виявляють велике піклування про охорону здоров’я трудящих села.
У Тростянці є дільнична лікарня на 25 ліжок, поліклініка, туберкульозна лікарня на 80 ліжок, аптека. На території сільради працює 5 лікарів.
Провідну роль у розвитку господарства і культури села відіграє тісно зв’язана з народом сільська Рада, до якої у 1969 році обрано 28 депутатів.
У селах сільради працюють 44 вчителі, 32 медпрацівники, 5 культосвітніх працівників і 5 спеціалістів сільського господарства. Десятки агітаторів несуть живе слово партії в кожну хату колгоспника.
Працює тут також дві групи товариства «Знання».
Партійна організація колгоспу проводить багато заходів щодо виховання молоді і всіх трудящих на революційних, бойових і трудових традиціях минулого. В усіх селах Тростянецької сільської Ради свято шанують пам’ять революціонерів, партизанів, воїнів, що загинули в боях за щастя народу. 9 травня 1965 року в Тростянці урочисто відкрито монумент Слави, на мармурових плитах якого викарбувані імена 182 громадян, що віддали життя за торжество Радянської влади, за свободу і незалежність Соціалістичної Батьківщини.
Бурхливо розвивається національна за формою і соціалістична за змістом радянська культура, народжуються нові народні звичаї, неухильно підвищується культурний рівень трудящих села, яке з кожним роком молодіє, оновлюється.
Таким стало за роки Радянської влади колись убоге поліське село Тростянець.
Натхнені рішеннями XXIII з’їзду КПРС, трудящі села наполегливо борються за