Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
звернутись до лікаря. Серед населення наростала ненависть до гнобителів. У селян не згасали надії і сподівання на визволення і возз’єднання з Радянською Україною. В таких умовах дедалі більшого розмаху і гостроти набирала класова боротьба, в авангарді якої йшли комуністи.
Перша підпільна група виникла в Тростянці в 1921 році. Її організатором був уродженець Тростянця М. Л. Федоров, який повернувся в рідне село. До групи ввійшли учасники громадянської війни О. Г. Тарасюк і К. Д. Гордіюк та інші. Підпільники розповідали односельчанам правду про Радянський Союз, проводили антирелігійну пропаганду. Через свого брата М. Л. Федоров одержував поштою з СІЛА радянські газети «Правда», «Известия», «Комуніст», які з захопленням читали і обговорювали трудящі. В 1922 році ця група оформилась як легальна соціал-демократична організація, яка з перших днів існування пропагувала комуністичні ідеї. В кінці року вона ввійшла до складу КПСГ як комуністичний осередок. М. Л. Федорова обрали членом Луцького повітового комітету КПСГ. В 1923 році члени групи Н. С. Тинчук, Г. С. Тинчук були заарештовані і ув’язнені.
У 1924 році М. Л. Федоров залучив до партійної організації нових членів – П.Л.Ольховича з Тростянця і Г. М. Бутинця з села Личок. Група налагодила зв’язок з комуністами сіл Колок, Сильного, Суська. У1925 році утворилась філія культурно-освітнього товариства «Просвіта», яке діяло під керівництвом комуністів. Група використовувала для масової і легальної роботи споживчий кооператив і кредитне товариство. У 1924 році у зв’язку з загрозою арешту члени групи М. Т. Тарасюк і К. Д. Гордіюк були переправлені в Радянський Союз.
Незважаючи на вжиті заходи, поліції вдалося заарештувати М. Л. Федорова, а Луцький окружний суд у 1927 році на процесі 57 членів КПЗУ засудив його до ув’язнення. Після цього гмінну парторганізацію очолив П. Л. Ольхович, який щойно повернувся з тюрми.
Тростянецька районно-гмінна партійна організація керувала всіма комуністичними осередками, що діяли на території гміни. Вона виявилась однією з найбільш впливових і міцних у Луцькому повіті і налічувала в своєму складі до 10 партійних осередків.
У Тростянці діяла і підпільна комсомольська організація. В 1935 році її очолив В. Ф. Ольхович (нині комірник колгоспу, член КПРС). Вона об’єднувала 20 юнаків і дівчат. Осередок поділявся на «комірки» (по 5 чоловік кожна). Найбільш активними комсомольцями були В. Г. Зайчук, В. Ю. Кропивський, Н. С. Тарасюк, О. С. Тарасюк, А. Д. Гордіюк та інші. Вони проводили велику агітаційно-масову роботу серед населення: закликали селян боротися за землю без викупу, бойкотувати сплату податків, добиватися навчання дітей у школі рідною мовою, виступати проти війни, організовувати страйки. Ці заклики знаходили палкий відгук у населення. У дні революційних свят селяни не працювали, збирались нелегально на збори. Комсомольці вивішували на видних місцях прапори і лозунги: «Хай живе робітничо-селянська влада!», «Геть руки від СРСР!», «За землю без викупу!», «Хай живе возз’єднання з Радянською Україною!» та інші.
Одним із проявів політичної активності населення була участь його в місцевій організації МОДРу та інших легальних організаціях. У1928 – 29 роках засновано осередок легальної партії «Сельроб – єдність», якою теж керували комуністи. Через МОДР, КСМЗУ і «Сельроб – єдність» комуністи поширювали свій вплив на маси. В одній з заміток, надісланих із Тростянця і надрукованих у газеті «Сель-Роб» 16 липня 1929 року, говорилося: «Годі нам терпіти гайових, годі шукати правди там, де її немає і не може бути».
Під час виборів до польського сейму на передвиборному мітингу в Тростянці, коли комендант поліції намагався заборонити представникові «Сельроб – єдності» виступити з промовою, селяни розігнали поліцію, а свого посланця під охороною відвезли в Ківерці.
Найбільш масовим і революційним виступом трудящих Тростянецької гміни була їхня участь у Колківській першотравневій демонстрації 1935 року. 25 квітня в лісі, в урочищі Обірках (між селами Тростянця і Хопнева), відбулась нарада партійного активу навколишніх сіл. На нараді виступив полум’яний організатор
Тростянець
Сторінка 4 з 9
Тростянецьку гміну був лише один приватний фельдшер. За один прийом пацієнт повинен був заплатити йому 1 – 2 злотих або дати два кілограми масла чи 10 – 12 кілограмів пшениці. Плата за добове перебування в Луцькій повітовій лікарні становила 5—8 злотих, така ж ціна була і на один центнер жита. Навіть у найтяжчих випадках біднота через відсутність коштів не могла Перша підпільна група виникла в Тростянці в 1921 році. Її організатором був уродженець Тростянця М. Л. Федоров, який повернувся в рідне село. До групи ввійшли учасники громадянської війни О. Г. Тарасюк і К. Д. Гордіюк та інші. Підпільники розповідали односельчанам правду про Радянський Союз, проводили антирелігійну пропаганду. Через свого брата М. Л. Федоров одержував поштою з СІЛА радянські газети «Правда», «Известия», «Комуніст», які з захопленням читали і обговорювали трудящі. В 1922 році ця група оформилась як легальна соціал-демократична організація, яка з перших днів існування пропагувала комуністичні ідеї. В кінці року вона ввійшла до складу КПСГ як комуністичний осередок. М. Л. Федорова обрали членом Луцького повітового комітету КПСГ. В 1923 році члени групи Н. С. Тинчук, Г. С. Тинчук були заарештовані і ув’язнені.
У 1924 році М. Л. Федоров залучив до партійної організації нових членів – П.Л.Ольховича з Тростянця і Г. М. Бутинця з села Личок. Група налагодила зв’язок з комуністами сіл Колок, Сильного, Суська. У1925 році утворилась філія культурно-освітнього товариства «Просвіта», яке діяло під керівництвом комуністів. Група використовувала для масової і легальної роботи споживчий кооператив і кредитне товариство. У 1924 році у зв’язку з загрозою арешту члени групи М. Т. Тарасюк і К. Д. Гордіюк були переправлені в Радянський Союз.
Незважаючи на вжиті заходи, поліції вдалося заарештувати М. Л. Федорова, а Луцький окружний суд у 1927 році на процесі 57 членів КПЗУ засудив його до ув’язнення. Після цього гмінну парторганізацію очолив П. Л. Ольхович, який щойно повернувся з тюрми.
Тростянецька районно-гмінна партійна організація керувала всіма комуністичними осередками, що діяли на території гміни. Вона виявилась однією з найбільш впливових і міцних у Луцькому повіті і налічувала в своєму складі до 10 партійних осередків.
У Тростянці діяла і підпільна комсомольська організація. В 1935 році її очолив В. Ф. Ольхович (нині комірник колгоспу, член КПРС). Вона об’єднувала 20 юнаків і дівчат. Осередок поділявся на «комірки» (по 5 чоловік кожна). Найбільш активними комсомольцями були В. Г. Зайчук, В. Ю. Кропивський, Н. С. Тарасюк, О. С. Тарасюк, А. Д. Гордіюк та інші. Вони проводили велику агітаційно-масову роботу серед населення: закликали селян боротися за землю без викупу, бойкотувати сплату податків, добиватися навчання дітей у школі рідною мовою, виступати проти війни, організовувати страйки. Ці заклики знаходили палкий відгук у населення. У дні революційних свят селяни не працювали, збирались нелегально на збори. Комсомольці вивішували на видних місцях прапори і лозунги: «Хай живе робітничо-селянська влада!», «Геть руки від СРСР!», «За землю без викупу!», «Хай живе возз’єднання з Радянською Україною!» та інші.
Одним із проявів політичної активності населення була участь його в місцевій організації МОДРу та інших легальних організаціях. У1928 – 29 роках засновано осередок легальної партії «Сельроб – єдність», якою теж керували комуністи. Через МОДР, КСМЗУ і «Сельроб – єдність» комуністи поширювали свій вплив на маси. В одній з заміток, надісланих із Тростянця і надрукованих у газеті «Сель-Роб» 16 липня 1929 року, говорилося: «Годі нам терпіти гайових, годі шукати правди там, де її немає і не може бути».
Під час виборів до польського сейму на передвиборному мітингу в Тростянці, коли комендант поліції намагався заборонити представникові «Сельроб – єдності» виступити з промовою, селяни розігнали поліцію, а свого посланця під охороною відвезли в Ківерці.
Найбільш масовим і революційним виступом трудящих Тростянецької гміни була їхня участь у Колківській першотравневій демонстрації 1935 року. 25 квітня в лісі, в урочищі Обірках (між селами Тростянця і Хопнева), відбулась нарада партійного активу навколишніх сіл. На нараді виступив полум’яний організатор