Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Рішучий перелом в економічному і культурному розвитку господарства наступив після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. За рік до цього колгосп очолив здібний організатор комуніст П. П. Шуліпа. Значно виросла і зміцніла партійна організація артілі, яка виступила в авангарді боротьби за підвищення
продуктивності сільськогосподарського виробництва, за впровадження науково обґрунтованої системи у веденні господарства, за високу культуру землеробства. Цьому ж сприяло і забезпечення колгоспу сучасною технікою, електроенергією, що дало змогу широко механізувати трудомісткі процеси як у рільництві, так і у тваринництві.
У колгоспі налічується 32 трактори різних марок, 18 вантажних автомашин, 7 зернових і 3 силосозбиральні комбайни, 3 льонопереробні агрегати, 137 електродвигунів та багато інших машин.
У 1965 – 1968 рр. тут значно поліпшено структуру ґрунту, введено нову, найефективнішу систему сівозмін, у два з лишком рази збільшено внесення на поля мінеральних і органічних добрив. Було завезено кращі районовані сорти насіння різних культур. За прикладом прибалтійських республік тростянецька артіль однією з перших на Волині створила зразкові культурні пасовища.
Значну роботу тростянчани провели і в галузі тваринництва. Колгосп побудував 3 типові корівники з механізованими кормокухнями на 400 голів, організував загінну систему випасання корів, що значно підвищило їх продуктивність. З 1964 року колгосп спеціалізується на вирощуванні свиней. Продуктивність свиноферми за 2 роки зросла в 2,5 раза. На фермах колгоспу утримувалось у 1966 році 1568 голів великої рогатої худоби (в тому числі 550 корів) і більше тисячі свиней. Не менше корів і свиней є в особистому користуванні колгоспників. Значним джерелом прибутку господарства є й побудований у колгоспі ставок для вирощування риби.
Проведені заходи дали можливість артілі значно підвищити урожайність полів і продуктивність тваринництва. Зокрема, в колгоспі у 1968 році в порівнянні з 1958 роком виробництво зерна зросло у півтора раза, картоплі і цукрових буряків у 3 – 4 рази, молока – у 6 разів, м’яса – в 10 разів. За цей же час прибутки колгоспу зросли з 209,7 тис. крб. до 906,3 тис. крб. Це дало можливість запровадити в господарстві гарантовану оплату праці, набагато збільшивши її.
Зміцненню економіки колгоспу сприяли заходи Комуністичної партії і Радянського уряду, спрямовані на введення нової системи планування, підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, зниження цін на пальне, на запасні частини до машин тощо. Тільки в 1965 році, після березневого Пленуму ЦК КПРС, колгосп одержав додатково від підвищення цін на м’ясо і зерно 120 тис. карбованців.
Вирішальною умовою здійснення колгоспом «Радянська Україна» завдань в останні роки семирічки і перші роки нової п’ятирічки була самовіддана праця трудівників артілі, які під керівництвом партійної організації і правління колгоспу добивалися кращих показників.
В 1968 році колгосп, наприклад, одержав по 14,8 цнт зернових, по 422 цнт цукрових буряків, по 113 цнт картоплі з кожного га. На 100 га в артілі вироблено по 463 цнт молока і по 82 цнт м’яса.
У колгоспі виросли кваліфіковані кадри механізаторів (75 чоловік), рільників, тваринників. Багатьох з них за багатолітню сумлінну працю нагороджено орденами і медалями СРСР.
Заслужену повагу й авторитет серед своїх односельчан має телятниця Г. Л. Джам, яка у 1966 році нагороджена орденом «Знак Пошани».
З перших днів організації колгоспу беззмінно очолює городню бригаду в Тростянці новатор сільськогосподарського виробництва Є. К. Дашкевич, який щорічно одержує високі врожаї овочевих культур. Євгена Костянтиновича відзначено орденом Трудового Червоного Прапора. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджена і ланкова Л. І. Веселуха.
Справжнім організатором мас є партійна організація колгоспу, яка налічує 56 членів КПРС. Комуністи служать взірцем сумлінного ставлення до праці, до збереження суспільної власності. Серед них – пастух С. П. Солтис, телятниця О. І. Гордіюк, доярка Л. Д. Хваліба та інші.
Бойовим резервом і помічником комуністів села є комсомольська організація, яка об’єднала 36 юнаків і дівчат з числа передової молоді. Комуністи і
Тростянець
Сторінка 7 з 9
колгоспі проведені великі меліоративні роботи. Тільки за один 1964 рік артіль осушила понад 300 га перезволожених земель і розкорчувала чагарники. Всього ж у боліт відвойовано 941 гектар.Рішучий перелом в економічному і культурному розвитку господарства наступив після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. За рік до цього колгосп очолив здібний організатор комуніст П. П. Шуліпа. Значно виросла і зміцніла партійна організація артілі, яка виступила в авангарді боротьби за підвищення
У колгоспі налічується 32 трактори різних марок, 18 вантажних автомашин, 7 зернових і 3 силосозбиральні комбайни, 3 льонопереробні агрегати, 137 електродвигунів та багато інших машин.
У 1965 – 1968 рр. тут значно поліпшено структуру ґрунту, введено нову, найефективнішу систему сівозмін, у два з лишком рази збільшено внесення на поля мінеральних і органічних добрив. Було завезено кращі районовані сорти насіння різних культур. За прикладом прибалтійських республік тростянецька артіль однією з перших на Волині створила зразкові культурні пасовища.
Значну роботу тростянчани провели і в галузі тваринництва. Колгосп побудував 3 типові корівники з механізованими кормокухнями на 400 голів, організував загінну систему випасання корів, що значно підвищило їх продуктивність. З 1964 року колгосп спеціалізується на вирощуванні свиней. Продуктивність свиноферми за 2 роки зросла в 2,5 раза. На фермах колгоспу утримувалось у 1966 році 1568 голів великої рогатої худоби (в тому числі 550 корів) і більше тисячі свиней. Не менше корів і свиней є в особистому користуванні колгоспників. Значним джерелом прибутку господарства є й побудований у колгоспі ставок для вирощування риби.
Проведені заходи дали можливість артілі значно підвищити урожайність полів і продуктивність тваринництва. Зокрема, в колгоспі у 1968 році в порівнянні з 1958 роком виробництво зерна зросло у півтора раза, картоплі і цукрових буряків у 3 – 4 рази, молока – у 6 разів, м’яса – в 10 разів. За цей же час прибутки колгоспу зросли з 209,7 тис. крб. до 906,3 тис. крб. Це дало можливість запровадити в господарстві гарантовану оплату праці, набагато збільшивши її.
Зміцненню економіки колгоспу сприяли заходи Комуністичної партії і Радянського уряду, спрямовані на введення нової системи планування, підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, зниження цін на пальне, на запасні частини до машин тощо. Тільки в 1965 році, після березневого Пленуму ЦК КПРС, колгосп одержав додатково від підвищення цін на м’ясо і зерно 120 тис. карбованців.
Вирішальною умовою здійснення колгоспом «Радянська Україна» завдань в останні роки семирічки і перші роки нової п’ятирічки була самовіддана праця трудівників артілі, які під керівництвом партійної організації і правління колгоспу добивалися кращих показників.
В 1968 році колгосп, наприклад, одержав по 14,8 цнт зернових, по 422 цнт цукрових буряків, по 113 цнт картоплі з кожного га. На 100 га в артілі вироблено по 463 цнт молока і по 82 цнт м’яса.
У колгоспі виросли кваліфіковані кадри механізаторів (75 чоловік), рільників, тваринників. Багатьох з них за багатолітню сумлінну працю нагороджено орденами і медалями СРСР.
Заслужену повагу й авторитет серед своїх односельчан має телятниця Г. Л. Джам, яка у 1966 році нагороджена орденом «Знак Пошани».
З перших днів організації колгоспу беззмінно очолює городню бригаду в Тростянці новатор сільськогосподарського виробництва Є. К. Дашкевич, який щорічно одержує високі врожаї овочевих культур. Євгена Костянтиновича відзначено орденом Трудового Червоного Прапора. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджена і ланкова Л. І. Веселуха.
Справжнім організатором мас є партійна організація колгоспу, яка налічує 56 членів КПРС. Комуністи служать взірцем сумлінного ставлення до праці, до збереження суспільної власності. Серед них – пастух С. П. Солтис, телятниця О. І. Гордіюк, доярка Л. Д. Хваліба та інші.
Бойовим резервом і помічником комуністів села є комсомольська організація, яка об’єднала 36 юнаків і дівчат з числа передової молоді. Комуністи і