Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За ініціативою партійної організації артіль придбала в 1955 році 500-ватний радіовузол. На центральній вулиці села було встановлено гучномовець і радіофіковано понад 200 будинків колгоспників. Почала виходити колгоспна радіогазета. До далекого волинського села долинув голос рідної Москви, бій кремлівських курантів. Нині Бубнів повністю радіофікований.
Налагодилося побутове обслуговування населення — тут відкриті шевська і кравецька майстерні, є сільська філія зв'язку, відділення ощадної каси.
Піклування про охорону здоров'я жителів села —одне з першорядних завдань сільради і правління колгоспу. В селі є медпункт, а в 1967 році за рахунок колгоспу створено і обладнано зуболікарський кабінет. На охорону здоров'я населення Бубнова в 1968 році сільрада і колгосп «Зоря комунізму» асигнували 4875 карбованців.
Центром культурно-масової роботи в селі є Будинок культури. Тут працюють гуртки художньої самодіяльності: драматичний, художнього читання, вокальна група, хор. Особливо популярний у селі хор, у складі його 100 чоловік. У 1967 році на районному огляді художньої самодіяльності хоровий колектив був нагороджений Похвальною грамотою районного Будинку культури.
Значною культурною силою є загін сільської інтелігенції — вчителі, медпрацівники, спеціалісти сільського господарства. Вони часто виступають у Будинку культури з лекціями на суспільно-політичні та наукові теми. Двічі на тиждень тут демонструються кінофільми.
До встановлення Радянської влади театри, кіно, книги були недоступні селянинові. Він навіть і думати не міг про ці культурні блага. Тепер у селі працює бібліотека, яка налічує понад 19 тис. примірників книжок. Щоб наблизити книгу до читача, вона організовує на фермах, у рільничих і тракторних бригадах філіали та пересувні бібліотеки. Для кращої пропаганди книги бібліотекарі влаштовують інформації про нові надходження, тематичні виставки літератури, проводять читацькі конференції. У бібліотеці відкрито вільний доступ до книжкових фондів, а також міжбібліотечний абонемент. Зразково організовано видачу книжок. У читальному залі завжди є свіжі газети і журнали.
За роки Радянської влади великі зміни сталися і в галузі народної освіти. В селі працює восьмирічна школа, яку щороку закінчує 28—ЗО учнів. Багато випускників здобули вищу освіту і тепер трудяться у різних галузях народного господарства. Зокрема, вчителями працюють 10 чоловік, агрономами — 4, ветфельдшерами — 2 чоловіка.
Під керівництвом учителя російської мови і літератури О. С. Зарубка учні в 1965 році створили шкільний музей Миколи Островського. Люди, які знали автора творів «Як гартувалася сталь» і «Народжені бурею», та працівники Шепетівського музею М. О. Островського надіслали учням матеріали, книги, документи, свої спогади про полум'яного борця за справу трудящих. Для музею в школі виділено окрему кімнату. Зібрані в ньому матеріали і документи допомагають учителям у вихованні майбутніх будівників комунізму. Музей відвідують учні з навколишніх сіл.
Благоустрій села, поліпшення роботи культурно-освітніх закладів, торговельної мережі — в центрі уваги сільської Ради та її комісій. Так, соціально-культурна комісія, яку очолює депутат О. Я. Денисюк, немало доклала зусиль для поліпшення роботи бібліотек і клубів. За пропозицією депутатів у селах сільради організовані крамничні комітети, які стежать за додержанням правил та культурою торгівлі в магазинах.
За ініціативою партійної організації в селі створено хороший парк, а в 1965 році на честь 20-річчя перемоги над фашистською Німеччиною споруджено монумент у пам'ять тих, хто поліг у боях за визволення Бубнова в грізні роки Великої Вітчизняної війни.
Та змінюється не тільки зовнішній вигляд села, а й самі люди, їх побут, психологія. Ще в середині 50-х років була ліквідована неписьменність і малописьменність серед дорослого населення. Звичайними і необхідними в
Бубнів
Сторінка 7 з 8
впадає в очі кожному, хто під'їжджає до Бубнова. Наслідуючи приклад відомого на Волині колгоспу «Комсомолець», жителі Бубнова вирішили перетворити своє село на селище міського типу, і вже нині помітно проступають його обриси. Тут споруджуються типові цегляні будинки з усіма комунальними вигодами. За рішенням виконкому сільради впорядковуються шляхи, що зв'язують Бубнів з іншими селами сільради. Налагодилося побутове обслуговування населення — тут відкриті шевська і кравецька майстерні, є сільська філія зв'язку, відділення ощадної каси.
Піклування про охорону здоров'я жителів села —одне з першорядних завдань сільради і правління колгоспу. В селі є медпункт, а в 1967 році за рахунок колгоспу створено і обладнано зуболікарський кабінет. На охорону здоров'я населення Бубнова в 1968 році сільрада і колгосп «Зоря комунізму» асигнували 4875 карбованців.
Центром культурно-масової роботи в селі є Будинок культури. Тут працюють гуртки художньої самодіяльності: драматичний, художнього читання, вокальна група, хор. Особливо популярний у селі хор, у складі його 100 чоловік. У 1967 році на районному огляді художньої самодіяльності хоровий колектив був нагороджений Похвальною грамотою районного Будинку культури.
Значною культурною силою є загін сільської інтелігенції — вчителі, медпрацівники, спеціалісти сільського господарства. Вони часто виступають у Будинку культури з лекціями на суспільно-політичні та наукові теми. Двічі на тиждень тут демонструються кінофільми.
До встановлення Радянської влади театри, кіно, книги були недоступні селянинові. Він навіть і думати не міг про ці культурні блага. Тепер у селі працює бібліотека, яка налічує понад 19 тис. примірників книжок. Щоб наблизити книгу до читача, вона організовує на фермах, у рільничих і тракторних бригадах філіали та пересувні бібліотеки. Для кращої пропаганди книги бібліотекарі влаштовують інформації про нові надходження, тематичні виставки літератури, проводять читацькі конференції. У бібліотеці відкрито вільний доступ до книжкових фондів, а також міжбібліотечний абонемент. Зразково організовано видачу книжок. У читальному залі завжди є свіжі газети і журнали.
За роки Радянської влади великі зміни сталися і в галузі народної освіти. В селі працює восьмирічна школа, яку щороку закінчує 28—ЗО учнів. Багато випускників здобули вищу освіту і тепер трудяться у різних галузях народного господарства. Зокрема, вчителями працюють 10 чоловік, агрономами — 4, ветфельдшерами — 2 чоловіка.
Під керівництвом учителя російської мови і літератури О. С. Зарубка учні в 1965 році створили шкільний музей Миколи Островського. Люди, які знали автора творів «Як гартувалася сталь» і «Народжені бурею», та працівники Шепетівського музею М. О. Островського надіслали учням матеріали, книги, документи, свої спогади про полум'яного борця за справу трудящих. Для музею в школі виділено окрему кімнату. Зібрані в ньому матеріали і документи допомагають учителям у вихованні майбутніх будівників комунізму. Музей відвідують учні з навколишніх сіл.
Благоустрій села, поліпшення роботи культурно-освітніх закладів, торговельної мережі — в центрі уваги сільської Ради та її комісій. Так, соціально-культурна комісія, яку очолює депутат О. Я. Денисюк, немало доклала зусиль для поліпшення роботи бібліотек і клубів. За пропозицією депутатів у селах сільради організовані крамничні комітети, які стежать за додержанням правил та культурою торгівлі в магазинах.
За ініціативою партійної організації в селі створено хороший парк, а в 1965 році на честь 20-річчя перемоги над фашистською Німеччиною споруджено монумент у пам'ять тих, хто поліг у боях за визволення Бубнова в грізні роки Великої Вітчизняної війни.
Та змінюється не тільки зовнішній вигляд села, а й самі люди, їх побут, психологія. Ще в середині 50-х років була ліквідована неписьменність і малописьменність серед дорослого населення. Звичайними і необхідними в