Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Восени 1947 року в Бубнові за ініціативою комсомольської організації (секретар В. А. Саганюк) був створений колгосп ім. Свердлова, в який об'єдналися 79 господарств. Велику роль в організації колгоспу відіграли сільські активісти Н. Г. Козловський, Т. М. Пікарук, К. М. Козлюк. Головою артілі обрали Н. Г. Козловського. Але матеріально-технічна база колгоспу була ще слабкою. Він мав 317 га землі, 76 коней, 47 плугів. Колгоспники ще не мали досвіду ведення великого господарства. До того ж їх тероризували рештки куркульсько-націоналістичних банд. Важко було господарювати за таких умов.
Першу весняну сівбу бубнівські колгоспники провели з великими труднощами — не вистачало посівного матеріалу, тяглової сили, реманенту. Однак у наступному, 1948 році завдяки наполегливій праці вони зібрали непоганий урожай зернових і одержали більш як по 2 кг хліба на трудодень.
У 1950 році в селі створено партійну організацію, авторитет і керівна роль якої швидко зростали. Комуністи розгорнули велику ідеологічну роботу по вихованню колгоспників, мобілізації їх на використання всіх можливостей, щоб підвищити продуктивність праці. Між бригадами і ланками розгорнулося соціалістичне змагання. Незабаром в артілі появилися свої передовики, які виростили високі врожаї. Так, ланка М. Ткачук зібрала в 1950 році по 249 цнт цукрових буряків з одного гектара, і це було найкращою агітацією за колгосп і відповіддю на погрози ворожого охвістя. Досягнення М. Ткачук було відзначене урядовою нагородою — орденом Трудового Червоного Прапора, а колгоспниці О. Богайчук, О. Гольчук, Н. Матвійчук, Т. Мельничук, М. Ряба і Г. Пікарук нагороджені медаллю «За трудову доблесть».
На початку 50-х років партія стала на шлях укрупнення колгоспів, оскільки дрібні господарства були нерентабельними. В 1951 році колгосп ім. Свердлова об'єднався з артіллю ім. Фрунзе сусіднього села Маркостава. Центральна садиба новоутвореного колгоспу ім. Карла Маркса знаходилась у Бубнові. Артіль об'єднувала вже 197 дворів і мала 1546 га землі, в т. ч. 1017 га орної. Тепер колгосп міг продуктивніше використати техніку, забезпечити високу товарність господарства.
Рік у рік господарство економічно міцніло, поліпшувалась організація праці, зростала врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва. Так, у 1955 році середній урожай зернових у колгоспі становив 15,4 цнт з га, цукрових буряків — 224 цнт. У 1957 році, завдяки скороченню строків посівних робіт, кращому обробітку грунту, застосуванню мінеральних та органічних добрив, сумлінному догляду за посівами, колгоспники виростили в середньому по 19,8 цнт з га зернових, по 280 цнт цукрових буряків.
Піднесення зернового господарства і зміцнення кормової бази артілі дало можливість збільшити поголів'я худоби. На 1 січня 1956 року на тваринницьких фермах було 237 голів великої рогатої худоби, 180 свиней. Через 2 роки, тобто на 1 січня 1958 року, колгосп мав уже 338 голів великої рогатої худоби, у тому числі 130 корів, і 362 свині. Зросло не тільки поголів'я худоби, але і її продуктивність.
Артіль ім. Карла Маркса в 1961 році злилася з артіллю «Правда», яка об'єднувала селян сіл Черчич і Руснева. Укрупнений колгосп хлібороби назвали «Зоря комунізму». В результаті об'єднання артілей, а також допомоги з боку держави технікою значно зміцнилась матеріально-технічна база колгоспу, який уже налічував 469 дворів і мав 3215 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2477 га орної землі. В колгоспі було 5 рільничих, тракторна і овочівницька бригади. За ініціативою парторганізації розгорнулося соціалістичне змагання між бригадами і ланками за кращі виробничі показники на честь XXI з'їзду КПРС, і трудівники артілі добилися визначних успіхів. Переможцем у змаганні вийшла комплексна бригада № З, очолювана Я. Д. Кашубським. Бригада зібрала з одного га по 21,6 цнт зернових, 155,3 цнт картоплі, 270,9 цнт цукрових буряків. За рішенням правління колгоспу до артільної Книги пошани було занесено бригаду № 3, бригадира комплексної бригади № 4 О. Д. Хомюка, ланкову М. С. Рябу, свинарку X. Л. Панасюк, тракториста М. П. Причепу, чабана М. М. Шемотькову та інших —усього 11 чоловік.
Бубнів
Сторінка 5 з 8
відбудови і розвитку народного господарства, про визвольну місію Радянської Армії, про міжнародне становище, про радянську виборчу систему, а також на науково-популярні теми. Бубнівський клуб став кращим у районі. Першу весняну сівбу бубнівські колгоспники провели з великими труднощами — не вистачало посівного матеріалу, тяглової сили, реманенту. Однак у наступному, 1948 році завдяки наполегливій праці вони зібрали непоганий урожай зернових і одержали більш як по 2 кг хліба на трудодень.
У 1950 році в селі створено партійну організацію, авторитет і керівна роль якої швидко зростали. Комуністи розгорнули велику ідеологічну роботу по вихованню колгоспників, мобілізації їх на використання всіх можливостей, щоб підвищити продуктивність праці. Між бригадами і ланками розгорнулося соціалістичне змагання. Незабаром в артілі появилися свої передовики, які виростили високі врожаї. Так, ланка М. Ткачук зібрала в 1950 році по 249 цнт цукрових буряків з одного гектара, і це було найкращою агітацією за колгосп і відповіддю на погрози ворожого охвістя. Досягнення М. Ткачук було відзначене урядовою нагородою — орденом Трудового Червоного Прапора, а колгоспниці О. Богайчук, О. Гольчук, Н. Матвійчук, Т. Мельничук, М. Ряба і Г. Пікарук нагороджені медаллю «За трудову доблесть».
На початку 50-х років партія стала на шлях укрупнення колгоспів, оскільки дрібні господарства були нерентабельними. В 1951 році колгосп ім. Свердлова об'єднався з артіллю ім. Фрунзе сусіднього села Маркостава. Центральна садиба новоутвореного колгоспу ім. Карла Маркса знаходилась у Бубнові. Артіль об'єднувала вже 197 дворів і мала 1546 га землі, в т. ч. 1017 га орної. Тепер колгосп міг продуктивніше використати техніку, забезпечити високу товарність господарства.
Рік у рік господарство економічно міцніло, поліпшувалась організація праці, зростала врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва. Так, у 1955 році середній урожай зернових у колгоспі становив 15,4 цнт з га, цукрових буряків — 224 цнт. У 1957 році, завдяки скороченню строків посівних робіт, кращому обробітку грунту, застосуванню мінеральних та органічних добрив, сумлінному догляду за посівами, колгоспники виростили в середньому по 19,8 цнт з га зернових, по 280 цнт цукрових буряків.
Піднесення зернового господарства і зміцнення кормової бази артілі дало можливість збільшити поголів'я худоби. На 1 січня 1956 року на тваринницьких фермах було 237 голів великої рогатої худоби, 180 свиней. Через 2 роки, тобто на 1 січня 1958 року, колгосп мав уже 338 голів великої рогатої худоби, у тому числі 130 корів, і 362 свині. Зросло не тільки поголів'я худоби, але і її продуктивність.
Артіль ім. Карла Маркса в 1961 році злилася з артіллю «Правда», яка об'єднувала селян сіл Черчич і Руснева. Укрупнений колгосп хлібороби назвали «Зоря комунізму». В результаті об'єднання артілей, а також допомоги з боку держави технікою значно зміцнилась матеріально-технічна база колгоспу, який уже налічував 469 дворів і мав 3215 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2477 га орної землі. В колгоспі було 5 рільничих, тракторна і овочівницька бригади. За ініціативою парторганізації розгорнулося соціалістичне змагання між бригадами і ланками за кращі виробничі показники на честь XXI з'їзду КПРС, і трудівники артілі добилися визначних успіхів. Переможцем у змаганні вийшла комплексна бригада № З, очолювана Я. Д. Кашубським. Бригада зібрала з одного га по 21,6 цнт зернових, 155,3 цнт картоплі, 270,9 цнт цукрових буряків. За рішенням правління колгоспу до артільної Книги пошани було занесено бригаду № 3, бригадира комплексної бригади № 4 О. Д. Хомюка, ланкову М. С. Рябу, свинарку X. Л. Панасюк, тракториста М. П. Причепу, чабана М. М. Шемотькову та інших —усього 11 чоловік.