Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Юнаки і дівчата після закінчення школи залишаються в колгоспі і поряд із старшими працюють на всіх ділянках артільного виробництва. Багато випускників середньої школи, які вчилися в технікумах та інститутах, після закінчення навчання повернулися в рідне село. Так, фельдшерами працюють колишні випускники Березовичівської середньої школи Г. Гапон і М. Стецик.
Значну роль у розвитку культури села відіграють бібліотеки, їх у селі 5. Книжкові фонди налічують 42 960 примірників книжок. Постійними їх читачами є 1500 чоловік. Працівники бібліотек проводять бібліографічні огляди, ознайомлюють читачів з новинками художньої літератури, комплектують бібліотеки для спеціалістів сільського господарства, пересувки для працівників тваринницьких ферм, організовують обговорення книг, читацькі конференції.
Міцно ввійшла в побут жителів Березовичів періодична преса. В 1969 році вони передплатили 2920 примірників різних газет і журналів. Кожен двір одержує районну газету «Слово правди». В селі працює радіовузол. Щотижня передаються по радіо останні колгоспні вісті, двічі на тиждень виступають з лекціями члени місцевої організації товариства «Знання».
Центром культурного життя став Будинок культури. Колгосп придбав стаціонарну широкоекранну кіноустановку. Кінофільми демонструються 2—3 рази на тиждень. У різних гуртках художньої самодіяльності — танцювальному, драматичному, хоровому, художнього слова, домбровому і духовому оркестрах та естрадній групі — беруть участь понад 250 аматорів сцени. Хор Будинку культури, який налічує 100 чоловік, брав участь у районних та обласних оглядах художньої самодіяльності.
Перед колгоспниками Березовичів часто виступають професіональні театральні колективи. Так, у 1965—1967 рр. тут побували хор ім. Верьовки, Українська заслужена капела бандуристів, Білоруський ансамбль танцю, Закарпатський народний хор, ансамбль пісні і танцю Люблінського воєводства Польської Народної Республіки, артисти Львівського драматичного театру ім. Заньковецької, театральні колективи Києва, Бреста, Луцька, Ульяновська, Калінінграда, Сизрані.
В Будинку культури створено куток трудової слави, де зібрані фотографії, вирізки з газет і журналів та інші документи з історії колгоспу, з історії будівництва нового села. Є тут також матеріали про тих, хто сьогодні примножує трудові традиції колгоспників старшого покоління. Актив Будинку культури разом з агітколективом організовують тематичні вечори Так, у 1966—1968 рр. проведено вечори на теми: «Людина славна своєю працею», «Слава колгоспній трудовій сім'ї», «Крокуй, товариш п'ятирічко!» та інші. Ветеран колективного господарства, перший голова артілі Г. П. Антонюк, перша комсомолка села, нині краща доярка колгоспу Є. П. Ліщук та інші знатні люди виступають перед молоддю з розповідями про тяжке минуле села, згадують незабутні роки колективізації, боротьбу односельчан проти німецько-фашистських загарбників та їх пособників — українських буржуазних націоналістів.
Виникли і ввійшли в побут нові звичаї та обряди. Кожного року в селі відбувається посвята молоді в хлібороби. В цьому святі беруть участь усі колгоспники. Майбутні хлібороби біля червоного прапора артілі дають урочисту клятву примножувати славні традиції старшого покоління. Ветерани колгоспу вручають юним хліборобам паляниці і бажають рясних врожаїв. Стало традицією, що кожна сім'я, в якій народжується дитина, садить в одному з парків села дерево і доглядає його. В день одруження молоді також садять по деревцю і третє деревце для майбутньої дитини.
Радісно відзначають в артілі загальнонародні свята — Великого Жовтня, Першого травня, Дня Конституції. Останнє свято в селі подвійне — 5 грудня 1962 року тут відкрили Будинок культури. Цю дату жителі Березовичів вважають днем виникнення нового селища. Щороку 5 грудня правління артілі вручає колгоспним новоселам ключі від нових квартир.
Зросла політична активність селян. 276 чоловік беруть участь у громадській роботі. 25 жителів села обрано депутатами сільської, 3 — районної Рад депутатів трудящих, голову колгоспу В. М. Герасимчука обрано депутатом Верховної Ради УРСР.
Березовичі
Сторінка 8 з 9
збудовано нове двоповерхове приміщення школи. Тут просторі, світлі класні кімнати, добре обладнані кабінети, спортивний зал, водний басейн, виробничі майстерні. Парти виготовлені з урахуванням вимог сучасної шкільної гігієни і естетики. Значну роль у розвитку культури села відіграють бібліотеки, їх у селі 5. Книжкові фонди налічують 42 960 примірників книжок. Постійними їх читачами є 1500 чоловік. Працівники бібліотек проводять бібліографічні огляди, ознайомлюють читачів з новинками художньої літератури, комплектують бібліотеки для спеціалістів сільського господарства, пересувки для працівників тваринницьких ферм, організовують обговорення книг, читацькі конференції.
Міцно ввійшла в побут жителів Березовичів періодична преса. В 1969 році вони передплатили 2920 примірників різних газет і журналів. Кожен двір одержує районну газету «Слово правди». В селі працює радіовузол. Щотижня передаються по радіо останні колгоспні вісті, двічі на тиждень виступають з лекціями члени місцевої організації товариства «Знання».
Центром культурного життя став Будинок культури. Колгосп придбав стаціонарну широкоекранну кіноустановку. Кінофільми демонструються 2—3 рази на тиждень. У різних гуртках художньої самодіяльності — танцювальному, драматичному, хоровому, художнього слова, домбровому і духовому оркестрах та естрадній групі — беруть участь понад 250 аматорів сцени. Хор Будинку культури, який налічує 100 чоловік, брав участь у районних та обласних оглядах художньої самодіяльності.
Перед колгоспниками Березовичів часто виступають професіональні театральні колективи. Так, у 1965—1967 рр. тут побували хор ім. Верьовки, Українська заслужена капела бандуристів, Білоруський ансамбль танцю, Закарпатський народний хор, ансамбль пісні і танцю Люблінського воєводства Польської Народної Республіки, артисти Львівського драматичного театру ім. Заньковецької, театральні колективи Києва, Бреста, Луцька, Ульяновська, Калінінграда, Сизрані.
В Будинку культури створено куток трудової слави, де зібрані фотографії, вирізки з газет і журналів та інші документи з історії колгоспу, з історії будівництва нового села. Є тут також матеріали про тих, хто сьогодні примножує трудові традиції колгоспників старшого покоління. Актив Будинку культури разом з агітколективом організовують тематичні вечори Так, у 1966—1968 рр. проведено вечори на теми: «Людина славна своєю працею», «Слава колгоспній трудовій сім'ї», «Крокуй, товариш п'ятирічко!» та інші. Ветеран колективного господарства, перший голова артілі Г. П. Антонюк, перша комсомолка села, нині краща доярка колгоспу Є. П. Ліщук та інші знатні люди виступають перед молоддю з розповідями про тяжке минуле села, згадують незабутні роки колективізації, боротьбу односельчан проти німецько-фашистських загарбників та їх пособників — українських буржуазних націоналістів.
Виникли і ввійшли в побут нові звичаї та обряди. Кожного року в селі відбувається посвята молоді в хлібороби. В цьому святі беруть участь усі колгоспники. Майбутні хлібороби біля червоного прапора артілі дають урочисту клятву примножувати славні традиції старшого покоління. Ветерани колгоспу вручають юним хліборобам паляниці і бажають рясних врожаїв. Стало традицією, що кожна сім'я, в якій народжується дитина, садить в одному з парків села дерево і доглядає його. В день одруження молоді також садять по деревцю і третє деревце для майбутньої дитини.
Радісно відзначають в артілі загальнонародні свята — Великого Жовтня, Першого травня, Дня Конституції. Останнє свято в селі подвійне — 5 грудня 1962 року тут відкрили Будинок культури. Цю дату жителі Березовичів вважають днем виникнення нового селища. Щороку 5 грудня правління артілі вручає колгоспним новоселам ключі від нових квартир.
Зросла політична активність селян. 276 чоловік беруть участь у громадській роботі. 25 жителів села обрано депутатами сільської, 3 — районної Рад депутатів трудящих, голову колгоспу В. М. Герасимчука обрано депутатом Верховної Ради УРСР.