Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Березовичі

У зв'язку із зміною меж району, щоб уникнути двох однакових назв колгоспів, у квітні 1957 року березовичівські колгоспники перейменували свою артіль на «Комсомолець». Тоді ж головою колгоспу обрали здібного організатора молодого комуніста В. М. Герасимчука.
В авангарді боротьби за дальше економічне зміцнення колгоспу йшли комуністи, показуючи приклад у роботі. В 1957 році друга рільнича бригада, яку очолював комуніст М. Ф. Динька, зібрала з кожного гектара по 26 цнт ячменю, по 19 цнт ярої пшениці і по 110 цнт картоплі. Такого високого врожаю колгосп досі не знав. Партійна організація широко популяризувала досвід роботи хліборобів другої бригади. М. Ф. Динька виступав на агрозаняттях колгоспників, де розповідав, як бригада добилася таких успіхів.
Значну увагу партійна організація і правління колгоспу приділяли вихованню кадрів, дбали про озброєння колгоспників необхідними теоретичними знаннями. З цією метою в 1957 році відкрили агро- і зоотехнічні курси, де навчалося понад 70 колгоспників. На заклик комуністів молодь пішла вчитися на курси механізаторів, брала активну участь у соціалістичному змаганні, що розгорнулося між бригадами колгоспу за вчасне і якісне проведення польових робіт. Комсомольсько-молодіжна ланка, яку очолила О. П. Пархомюк, у 1957 році зібрала найвищий по колгоспу врожай цукрових буряків — по 280 цнт з гектара.
У 1958 році до колгоспу «Комсомолець» приєдналась економічно слабка артіль ім. Суворова (с. Хворостів), а в 1960 році — колгосп «Росія» (с. Бегета). Укрупнений колгосп став великим багатогалузевим господарством. Він має 5528 га землі. На початку 1961 року тут запроваджено господарський розрахунок, почали ефективніше використовувати нову сільськогосподарську техніку, багато виробничих процесів електрифікували. Артіль має 23 трактори, 18 автомашин, 16 комбайнів (з них 8 зернових) та багато іншої техніки. На фермах великої рогатої худоби встановлено 11 електродоїльних агрегатів. Уже в 1961 році затрати на виробництво одного центнера молока порівняно з 1959 роком зменшилися на 16 проц. Готуючись гідно зустріти XXII з'їзд КПРС, колгоспники виконали план продажу державі сільськогосподарських продуктів: м'яса було продано 1154 цнт, молока — 728 тонн.
Партійна організація і правління колгоспу запровадили нові форми керівництва господарством. З числа комуністів підібрали найбільш досвідчених колгоспників і призначили їх бригадирами п'яти комплексних бригад. Замість щоденних звітів про роботу, проведену в бригадах, і одержання завдань на наступний день запровадили п'ятиденні наряди, на яких бригадирам давали тільки основні завдання. Це підвищувало їх відповідальність і сприяло розвитку ініціативи.
Навесні 1962 року комсомольці внесли пропозицію послати на молочно-товарні ферми молодь. Керівництво артілі підтримало цю думку. На зміну літнім жінкам, яким було важко працювати доярками, прийшли дівчата з неповною середньою і середньою освітою.
Нові заходи правління і парторганізації позитивно позначились на продуктивності праці, зростанні врожайності зернових і технічних культур, збільшенні виробництва тваринницької продукції. Вже в 1962 році трудівники артілі одержали від основної галузі господарства — тваринництва — 371 цнт молока і 54 цнт м'яса з розрахунку на 100 га угідь.
Зміцнення економіки колгоспу дало змогу ширше розгорнути будівництво тваринницьких і виробничих приміщень, розв'язати нові завдання дальшого поліпшення добробуту хліборобів. Так, у 1962 році в артілі споруджено зерносховище, свинарник, корівник і кілька житлових будинків для колгоспників.
Надзвичайно велике значення для розвитку колгоспу мали рішення березневого Пленуму ЦК КПРС та квітневого Пленуму ЦК КП України (1965 р.). Під керівництвом партійної організації в артілі було налагоджено правильне планування, вжито заходів для вчасного обробітку просапних культур, впроваджено комплексну механізацію. Все це сприяло поліпшенню умов виробництва і підвищенню продуктивності праці колгоспників.
Землеробство в колгоспі поставлене на наукову основу. Тут працюють школа механізаторів, міжколгоспна школа трактористів, агро- і зоотехнічна школи, в яких навчаються понад 350 чоловік. Впровадження в життя досягнень науки і передового досвіду сприяє підвищенню врожайності полів і збільшенню виробництва сільсько­господарської продукції. Так, в останньому році семирічки


Сучасна карта - Березовичі